ГПУ нічим доводити провину Довгого в суді, — екс-прокурор

Знімок екрана 2017-09-30 о 16.26.17

На думку експертів, подання на Дейдея, Лозового і Довгого не мають під собою необхідної доказової бази

Звинувачення ГПУ нардепам Олесю Довгому, Євгену Дейдею і Андрію Лозовому не мають перспектив при розгляді в суді. Про це повідомляють «Факти.ICTV», що опитали юристів і політичних оглядачів про справи, відкриті ГПУ проти депутатів.

На думку експертів, подання на Євгена Дейдея, Андрія Лозового та Олеся Довгого не мають під собою необхідної доказової бази і є абсолютно безперспективними. Ряд аналітиків вже заявляли, що справа проти Довгого може базуватись не на фактах, а на «особистій неприязні» Луценка, яку глава ГПУ і не приховує.

«Тема по Довгому є дуже давньою, а докази — слабкими для направлення справи в суд. Справи проти Довгого і Лозового вимагають більше аргументів, щоб звинуватити людей у заподіянні шкоди державі. Так само і по Дейдею. Треба заборонити піар правоохоронним органам, саме піар. Прокурор повинен бути неупередженим», — стверджує колишній перший заступник Генерального прокурора Микола Голомша.

Зазначається, що через відсутність достатніх доказів Спеціальна антикорупційна прокуратура мала намір повернути матеріали справи Довгого на доопрацювання в прокуратуру Києва. Тому Генпрокурор особисто підписав підозру нардепу, що в черговий раз нагадало експертам про персональний конфлікт між Луценком і Довгим.

За словами екс-прокурора Києва Сергія Юлдашева, претензії ГПУ до політика абсурдні, оскільки рішення, яке стало підставою для відкриття справи, за 10 років не було оскаржене правоохоронцями або органами місцевої влади і досі має законну силу.

«Це було в 2007 році. На момент прийняття цього рішення прокуратура здійснювала нагляд за дотриманням закону. Наскільки мені відомо, на сьогоднішній день рішення, яке Довгий ставив на голосування, не скасовано. Воно не скасоване ні радою, ні в порядку нагляду», — уточнює Юлдашев.

Експерти наголошують, що спроби Луценка «повісити» на Довгого відповідальність за колективне рішення депутатів Київради, з юридичної точки зору є нонсенсом, тому приречені на провал у суді.

«Довгому інкримінують порушення регламенту. По-перше, регламент не є законом. У законодавстві чітко сказано: місцевий керівник несе відповідальність в межах своїх повноважень. Якщо сесія проголосувала, дії секретаря не мають значення», — зазначає екс-заступник Генпрокурора Олексій Баганець.

Читайте также

Читайте в разделе