Про наше майбутнє: що чекає на Україну в новому політичному сезоні

Бійка у Верховній Раді

Починаючи з Дня Незалежності політичний сезон можна вважати відкритим, хоч його публічна частина стартує синхронно із стартом парламентського тижня. А до цього часу вестиметься не публічна кулуарна політика: домовленості, перегрупування, доукомплектування, трансфери, плани та стратегії.

Головним трендом осені стануть масові вуличні опозиційні івенти, боротьба з корупцією та протистояння стабільності і зради. Чільне місце займе популізм та суспільні маніпуляції.

Боротьба із корупцією

Півсотні подань на народних обранців мають створити видимість бурхливої боротьби із корупцією, але через нереформовану судову систему усі благі намагання прокурорів та співробітників НАБУ можуть виявитися марними.

Більше того, Парламент буде шантажувати Президента та антикорупціонерів зупинкою своєї діяльності, якщо не закінчаться масові подання. Але головний законодавчий орган чекає глибоке розчарування, думка громадськості якраз таки на боці правоохоронців, через що робота продовжиться, хоч уже в основі торгів будуть не держпотоки чи відкати, а реальна не публічна недоторканність. Яка доречі й стане головною валютою осені.

Парламент

Що ж до самої недоторканності, то згідно інсайду: група депутатів уже готує різні законодавчі форми щодо її зняття та обмеження. Враховуючи всі реалії, які зустріне даний проект у залі, шансів на повну відміну феодального права – немає. Через це будуть намагатися або обмежити таку недоторканність під впливом громадськості та західних партнерів, або спростити зняття.

Від депутатів варто чекати подвійної гри: на публіку – всі будуть за, а по факту – голосів не даватимуть.

Президент

Публічно займе поле міжнародної діяльності та військової справи, намагаючись досягти успіхів у кожній із них.

В той же час, не публічно він буде намагатись вирішити кілька ключових для себе питань:

  1. Як технічно підтримати рішення йти на другий термін.
  2. Як потрапити у другий тур? А потім уже, кого туди вивести.

Наразі найбільшим конкурентом Порошенка являється не Саакашвілі і навіть не Тимошенко, а він сам, а точніше його падаючий рейтинг. Через що ми ще почуємо безліч гучних заяв у стилі підвищення доходів, витрат на ремонт доріг та порятунку звичайних українців.

В той же час, якщо рейтинг гаранта просяде нижче реальних 5%, почнуть розігрувати план «Б – точніше план «Н – наступник». Наразі їх кілька, але поки що папка міцно зачинена у сейфі, і бажання витягнути її поки що на головній вулиці країни немає.

Уряд

Кабінет Міністрів має кілька власних заготовок, серед яких реформа медичної галузі, пенсійна реформа та перші кроки освітньої, яку на собі в першу чергу відчують і вчителі, яким мають підняти заробітну плату.

Паралельно, на низку урядовців уже чекають підшиті кримінальні справи, всі прізвища ще не оголошені, хоч і у вузьких колах відомі. Кейс із 5-ти обговорюють уже досить давно.

Загалом робота Уряду буде найменш цікавою зі всієї політичної палітри в силу своєї технократичності, бо деталі капітального будівництва доріг чи децентралізації, хоч якби успішно вони не проходили, виглядатимуть менш яскраво, ніж подання у ВР чи вуличні акції. В той же час, Кабмін може виступити із власними законодавчими антикорупційними ініціативами, в основі яких будуть законопроекти, що попереджають корупційні діяння. Але їх прийняття багато в чому буде залежати від настроїв у Верховній Раді.

Опозиція

Міхеїл Саакашвілі буде одним із головних подразників Порошенка, як мінімум таку стратегію він уже зайняв, виходячи із аналізу його відео звернень та запланованих акцій. Але якось у всіх вийшло з під поля зору, що і Порошенко в даній партії не король і точно не головна фігура на шахівниці: перші, хто злякався і досі катастрофічно боїться Саакашвілі, це українські олігархи. Практично всі бенефіціари потоків із держбюджету зрозуміли його недоговороздатність і використали усі свої можливості для адміністративної ліквідації даної загрози.

З політичної точки зору це було не розумно: і в силу низького рейтингу, і в силу конфлікту. Але з олігархічно-корупційної точки зору – операція однозначно переможна.

Але на Саакашвілі українська опозиція не починалась, тому на ньому і не закінчиться. До речі, вся опозиція буде чітко розділена на кілька груп:

  1. Проросійська, яка вимагатиме будь-яких виборів, на які вона уже отримала фінансування.
  2. Помірковано-реакційна, яка протестуватиме в межах державного суверенітету в Парламенті та на вулиці, але зберігатиме цілісність держави.
  3. Опозиція молодих політичних сил, так зване нове покоління, яке увійшло у ВР та у вищу політичну лігу, але масово ще не закріпилось.

От останнім найбільше дістанеться. Адже весь правлячий клас боїться їх, як свого часу команда Кучми боялась партії Ющенка, типовий страх перед еволюцією та зміною поколінь. Через що правлячий клас боротиметься не на жарт і в рази сильніше, ніж проти корупціонерів-мільярдерів та олігархів-монополістів. Бо всі вони зрозумілі та договороздатні, а от нові – ні.

На завершення

Восени кристалізуються короткострокові кандидати в президенти, частина з яких вибуде, інша частина закріпиться в ТОП 5.

Відбудеться певне переформатування телевізійного та медійного ринків. Прогнозується низка союзів, найбільш епатажним з яких може виявитись коаліція Тимошенко-Авакова, адже фронтовики, вони ж екс-бютівські партійці, розуміють, що Яценюк не може бути їх публічним лідером, через що вправні технократи шукають нових-старих сподвижників публічного рейтингу. Хоча на Тимошенко кастинг може й не закінчитись. Наразі такий варіант активно обговорюється.

Сезон обіцяє бути цікавим та динамічним, щедрим на події та заголовки. Виходячи із того, що, за логікою подій, це мала бути осінь, коли б мали відбутись вибори. Але враховуючи, що таких не буде, вся політична енергія буде направлена на акції, заяви, піар та бунтарство.

Читайте также

Читайте в разделе