Віталій Нестор: Керувати Києвом має одна людина
Віталій Нестор обраний депутатом Київради IX скликання від ВО «Батьківщина» по Дарницькому округу. Це політичний дебют Віталія Нестора, хоча до цього він кілька років очолював Київську міську організацію «Батьківщини». За його словами, стати керівником партійної організації йому запропонувала Юлія Тимошенко. Як відзначає Віталій Нестор, на той момент він керував Центром захисту киян, який був створений для надання киянам юридичної допомоги. Професійні якості як юриста зацікавили Тимошенко, яка доручила Віталію Нестору провести реорганізацію міської «Батьківщини».
Віталій Нестор працює в комісії з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції. За його словами, нинішня Київрада цілком дієздатна, з політичною корупцією він не зіштовхувався, хоча деякі депутати звертаються з проханням підтримати їхні питання. Головною проблемою Києва Віталій Нестор вважає несистемність київського керівництва в підходах до вирішення проблем столиці: хаотичної забудови, ремонту доріг. Тому Віталій Нестор активно працює над розробкою концепції зменшення заторів у Києві.
Як можна з юридичної точки зору вирішити проблеми неконтрольованих забудов Києва, хто із забудовників потрапив до «Батьківщини», — в інтерв’ю для Kyiv.Press розповів Віталій Нестор.
Хаотична забудова Києва – наслідок непрофесійної роботи виконавчої влади, ДАБІ та правоохоронців
Ви вперше обрані до Київради, з якими основними проблемами Києва, зокрема, Дарницького району зіштовхнулися, які кроки зроблені для їх вирішення?
Дарницький район мені цікавий тим, що він густонаселений, і в ньому чи не найбільше в усьому Києві проблем. Значна частина звернень киян пов’язана з якістю надання комунальних послуг, проблемами хаотичної і неконтрольованої забудови міста. За дев’ять місяців роботи в Київраді почав вирішувати проблеми ЖКГ з Керуючою компанією Дарницького району. Багато скарг на погану якість питної води, невчасне підключення до водопостачання, відсутність гарячої води.
Також розбираюся з хаотичними забудовами в районі. Зокрема, це забудова парку Осокорки. Треба розібратися остаточно, чи є підстави для зведення будинку, чи це політичний або громадський хайп.
Ще одна глобальна проблема для всього Києва: відсутність належного покриття доріг і затори, які щодня тільки збільшуються.
З юридичної точки зору, наскільки складно вирішувати питання щодо хаотичної забудови Києва і чи реалістично взагалі?
Хаотична забудова Києва – наслідок непрофесійної роботи виконавчої влади, Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) і правоохоронних органів. Повинна бути політична воля мера, керівників міської поліції, прокуратури і ДАБІ. ДАБІ може вжити превентивних заходів, якщо забудовник поставив вже якусь огорожу. Далі звернутися до поліції, прокуратури і мера, які повинні зупинити будь-які дії забудовника, поки не будуть отримані документи, що підтверджують або ні дозвіл на будівництво.
Крім того, треба розуміти, що робити з тим, що вже побудовано, аби не допускати такого в майбутньому. Влада Києва пішла шляхом недопущення завершення будівництва. Приміром, так званий будинок-монстр на Подолі, який не вписується в архітектурний ансамбль старого міста, готовий на 95% і фактично введений в експлуатацію. Через те, що Київрада подала позов до суду в 2015 році, остаточне введення в експлуатацію призупинене. Хоча забудовник кілька місяців тому виграв суд, який зобов’язав ввести будинок в експлуатацію.
Тому треба наперед вживати превентивних методів, контролювати, щоб не допустити хаотичних забудов. І це повинні робити чотири названі державні суб’єкти. З тим, що вже будується, де інвестори вклали гроші, треба вирішувати: залишити його чи притягнути до відповідальності тих, хто надав дозвіл. Якщо дозвільні документи в порядку, добудувати їх.
Ви зіштовхувалися з випадками, коли були приписи, і будівництво припиняли?
Одна з останніх кричущих справ – спроба демонтажу будівлі «Квіти України» на Січових стрільців, 49. Випадок, який вразив швидкістю при вирішенні. Втрутилося Міністерство культури, мерія і правоохоронні органи. Будинок арештували, визнали речовим доказом і будівництво зупинили. Хоча, думаю, свої політичні дивіденди отримав міністр культури Олександр Ткаченко.
Київ посідає 7 місце в рейтингу міст із найбільшими заторами. Ви запропонували киянам висловити свої думки з подолання цієї серйозної проблеми. Уже є якісь конструктивні пропозиції? Яка Ваша думка з приводу зменшення заторів?
Результати такої ініціативи є. У 2020 році ми провели аналітику, створили робочу групу і разом з експертами створили програму, як місту розвиватися і збільшувати пасажиропотік, але зменшити затори.
Розробили три концепції. Перша – зробити центральне кільце в межах вулиці Жилянської, яке проходитиме по Парковій алеї, вулиці Шота Руставелі, але не безпосередньо по центру Києва – Хрещатику чи Володимирській. Десь за два кілометри від центру. Запустити тролейбус, трамвай або автобус, зручні для пересадки. Якщо центральне кільце забезпечити якісним громадським транспортом, то люди порахують, що проїзд дешевше, ніж вартість паркування. Такою є світова тенденція, зокрема, в США.
Друга – зробити велику розв’язку в межах кільцевої по Столичному шосе. За 5-7 років побудувати ще один міст на лівий берег у межах Труханового острова, який виходитиме на Бортничі. До речі, ця програма була в Генплані розвитку території Києва. Після Південного мосту планувалося побудувати ще один.
Третя – будівництво підземних парковок у центральній частині міста, які вже активно запроваджуються КМДА. Заступник Кличка Костянтин Усов – спеціаліст у цьому напрямку. Планується презентація проєкту щодо реформи парковок у центрі Києва. Там, де зараз торговий центр «Метроград», повинна була збудувати підземний паркінг. Таких паркінгів можна зробити кілька, на тисячу місць, наприклад, під Софіївською площею і готелем «Україна». Це розвантажить місто.
Очевидно, буде запропоновано інвесторам взяти участь у фінансуванні підземних паркінгів. Але інвестор повинен бути впевнений, що його гроші окупляться, і що це можливо з точки зору інженерної складової.
Але такі проєкти дуже дорогі. Чи погодиться інвестор?
Мільярди гривень або кілька сотень мільйонів доларів. Простий підрахунок. Зараз паркування в центрі – 35 гривень за годину. Робочий день триває до 10 годин. Тобто 350 гривень на день. 500 паркомісць – 175 тисяч гривень на день або 3 млн 670 грн на місяць, якщо рахувати робочі дні. Мінус ПДВ. За місяць одна парковка зароблятиме в середньому 90 тисяч доларів. Будівництво паркінгу має коштувати максимум 7,5 мільйонів доларів, щоб окупитися за сім років.
Одна з причин заторів ще й погані дороги. Кличко ніби будує дороги. Але поки бачимо тільки затори. Як ви вважаєте, це можна назвати ефективним будівництвом? Бо дороги ремонтують щороку. Чи немає тут корупції?
У проблемі київських доріг є аргументи за і проти мера Кличка і КМДА. Переконаний, що Кличко хоче зробити якнайкраще для міста і киян. Але треба робити комплексно, а не точково. Глобальна проблема – незадовільний стан комунальних мереж, труби зношені і потребують ремонту. І бажання мера відремонтувати дороги не співпадають з прогнозами, де потім може аварія інженерних мереж.
Перед тим, як класти асфальт, логічно замінити інженерні мережі, щоб двічі не платити. Якщо піти за цим принципом, то на ремонт треба вдвічі більше грошей. До того ж, частина комунальних мереж знаходяться не на балансі міста.
До мене постійно звертаються мешканці Дарницького району зі скаргами, що у дворі розрили ями, а нічого не робиться. Я звертаюсь до Дарницької райдержадміністрації й КМДА: чому після ремонту асфальт не закладають назад? Відповідь така: «Ми не знали, де може статися прорив труби, тому робимо ремонт, де можемо. Але десь забули знову покласти асфальт».
Це недбалість представників будівельників і замовників, які не проконтролювали, щоб знову заасфальтували дороги або двори. Тобто в нас немає системного підходу до вирішення цього питання.
Треба брати приклад з Варшави. Якщо в кварталі є потреба реновації або реконструкції будинків, які знесуть за якийсь час, а там ремонтують дорогу, то необхідно одразу проводити труби, щоб потім раз і назавжди прокласти якісний асфальт.
Напряму ви можете звернутися до керівництва департаменту чи комунального підприємства, щоб отримати роз’яснення з того чи іншого питання?
Я так і роблю. Коли до мене звертаються мешканці з проблемами щодо якості доріг і стану дворів, скидаю фото відповідальним особам Дарницької РДА. Бо Київрада виділяє гроші виконавчим структурам на ремонти доріг. Спрацьовує швидко. Керуюча компанія і департамент транспорту пообіцяли протягом трьох місяців відремонтувати дороги у дворах на трьох вулицях.
Органам самоорганізації населення бракує креативності й творчості
Ви очолюєте Центр захисту киян. Чим конкретно займається Центр? З якими скаргами найчастіше звертаються кияни, що вдалося вирішити?
Ми заснували Центр захисту киян кілька років тому з метою отримання будь-ким безкоштовної юридичної консультації. Основні напрямки: юридична консультація, але не ходимо на судові засідання і не беремо участь у кримінальних провадженнях. При цьому допомагаємо у підготовці документів. В окремих випадках може бути звернення депутата у відповідні органи. Якщо це кричуща ситуація.
Другий напрям – цифрова грамотність. Уклали меморандум зі спеціалістами, щоб вчили, особливо людей похилого віку, користуватися смартфонами, комп’ютерами, аби вони не стояли в чергах. І знаєте, допомагає. Багато хто задоволений.
Ви брали участь у засіданні конкурсної комісії від Департаменту суспільних комунікацій щодо проєктів і програм, поданими органами самоорганізації населення (ОСН). Як ви оціните рівень поданих проєктів? Наскільки це допоможе вирішити проблеми киян? Наскільки активні ОСН у Києві?
Я розчарований розвитком ОСН у Києві. 51 проєкт для тримільйонного міста – мало. Я захистив докторську дисертацію на тему порівняння міського самоврядування в Україні і Великобританії та Північній Ірландії. Системний аналіз показав, що у Великобританії 70% населення активні у напрямку самоорганізації населення. У нас навпаки – десь 30% активних громадян і взагалі дуже мало тих, хто знає, що таке ОСН.
З 51 проєкта виграло 18. Мене не вразив підхід до презентації. Адже проєкти з благоустрою – це бюджет на 150 тисяч гривень. То зробіть свій проєкт сучасним, залучіть дизайнерів, фотографів, програмістів, які проживають у районі. А не лише скидайте рахунок того, що ви хочете зробити у своїй громаді. ОСН бракує креативності і творчості.
ОСН – гарна мета. Щоб в межах району люди об’єдналися і розвивали свою громаду. Але в Україні тема розвитку ОСН запопуляризована. На жаль, у нас немає райрад, які б давали можливість мешканцям району приймати рішення з благоустрою своєї території. Все замикається на Київраді. Сподіваюся, що райради будуть створені, щоб не 120 депутатів вирішували долю всього Києва, а люди на місцях могли це робити.
У нас досі існують РДА, і там є випадки корупції. Нещодавно в Печерській РДА виявили зловживання при закупівлі шкільних парт. Що скажете про цей рудимент колишнього СРСР?
Випадок із зловживанням повноваженнями при закупівлі шкільних парт – сором!
Якщо в РДА професійні менеджери, то вони сумлінно виконують свої обов’язки. Але не всі. Є такі, які у кращому випадку приходять на нараду в КМДА послухати.
Керівник Дарницького району, як менеджер, повністю відповідає займаній посаді. Після обрання нової Київради він зібрав всіх депутатів, обраних від Дарницького району, і сказав, що відкритий до спілкування і співпраці. Представив заступників, керівників управлінь і запросив приходити на наради. Презентував програму розвитку району на 2021 рік. У нього креативне бачення розвитку району.
Щодо відповідальності керівництва РДА Дарницького району, поки проблем не бачу. Хіба що є проблеми, які треба врегульовувати з комунальними підприємствами району, туди я особисто ходжу або пишу звернення. Але вважаю, що посада керівника РДА не повинна бути «чиєюсь»: президента або голови міської адміністрації. Ця особа має звітувати перед мешканцями району.
Ви не відчуваєте дисбалансу у владі Києва, коли частина керівників РДА прислуховується тільки до президента?
Є в юридичній термінології поняття методу стримування і противаг. Якщо ти маєш певні права, то й обов’язки також. Коли особа контрольована лише тим, хто її призначив, то більше ніхто не зможе впливати на її дії. Коли президент призначає, а мер контролює – це вже непогано. У даному випадку цей метод працює. Якщо людина не справляється, то треба її змінювати.
Мера можна притягнути до відповідальності за корупцію
Але Кличко і Зеленський зараз, м’яко кажучи, в напружених стосунках. Тривають баталії щодо розділення посад і повноважень мера і глави КМДА. На думку багатьох, у цьому багато політики. На Вашу думку, чи варто розділяти ці посади зараз? І взагалі розділяти?
Я ні на стороні мера, ні президента. Новий закон про столицю не ухвалили.
Якщо виходити з реалій, кияни хочуть бачити одного відповідального за все місто. Попри те, хто конкретно очолює Київ. Тому що в тримільйонному місті людям буде складно визначити, хто за що відповідальний, якщо ці посади розділять. Дві людини можуть просто не поділити повноваження. Для Києва, як столиці краще, щоб голова Київради очолював і КМДА. Керувати Києвом повинна одна людина.
СБУ провела кілька обшуків на комунальних підприємствах. Багато політиків кажуть: спочатку доведіть причетність Кличка в суді, тоді поговоримо про корупцію. З вашої точки зору як юриста, у нас реально довести такі справи до логічного завершення?
Можна, наприклад, якщо очільник керуючої компанії або іншої організації, якому вручили повідомлення про підозру щодо розкрадання бюджетних коштів, скаже, що робив це не для себе, а для голови міської ради. Особа йде на угоду зі слідством і дає покази проти мера.
Другий варіант: якщо правоохоронці задокументують і встановлять, що мер має відношення до корупції, його притягнуть до відповідальності.
Але це дуже складно.
Складно. Правоохоронні органи діють непрофесійно. Бо кожна нова влада змінює всю правоохоронну вертикаль, зачищає під нуль. І справи до суду не доходять або розвалюються в суді.
Що можете сказати про нинішній склад Київради, який оновився на 62%. Чи змінилася якість політики завдяки радикальному оновленню і приходу людей вже нового покоління?
У Київраді немає ні більшості, ні опозиції. Діяльність Київради розгалужена, відсутність більшості – добре, бо є постійна конкуренція. Кожен з депутатів відстоює інтереси мешканців свого району.
При цьому деякі питаннях підтримує понад 100 депутатів. Дві автономні фракції – «Голос» і «Єдність». В «Єдності» мета – провести аудит кожного рішення Київради і визначити свою позицію. З «Голосу» активно беруть участь у засіданнях кілька депутатів. Інші мовчать, можливо, в комісіях добре працюють.
Не бачу, щоб якісь фракції або депутати були відверто опозиційними до міської влади. У кожного є свій політичний напрямок. Фракція «Батьківщина» працює більше над напрямком ЖКГ, екологічної політики міста, транспортної інфраструктури.
УДАР і «Європейська солідарність» більш універсальні. Серед них і заступники мера, їхні представника очолюють РДА. «Слуга народу» блокує пропозиції, які не відповідають інтересам їхньої політичної сили. В ОПЗЖ є профільні спеціалісти, і в багатьох питаннях соціального напрямку ми з ними солідарні.
Це піде на користь оновленню української політичної еліти, боротьбі з політичною корупцією? Чи не пропонували вам голосувати за гроші?
Такого, щоб хтось конкретно мені пропонував за гроші голосувати за якесь питання, не було. Є інше. Депутат звертався з проханням підтримати проєкт, бо сам він не може за нього голосувати через певний конфлікт інтересів. Я не вважаю це корупцією, оскільки корупція має місце тоді, коли особа отримує особисту вигоду і далі матиме якісь зобов’язання. Крім того, я займаюся юридичною діяльністю, де я маю можливість заробляти кошти.
Є такі випадки, коли підходить людина з договором оренди на земельну ділянку, де вона зводить будинок, але не встигає по термінах, і просить проголосувати за продовження договору. Були прохання щодо розірвання договорів оренди. Депутати кажуть: це особисте, біля будинку хотіли звести 9 поверхів, а їх вже 20. Або, коли на окрузі проблема, просять підтримати.
І все безплатно?
Кажу відверто: є питання, де депутат каже, що це його особисте, а є, коли це стосується округу.
Чому ви обрали саме «Батьківщину», не «Слугу народу»?
Від «слуг» були пропозиції і «Європейської солідарності». Ще студентом у 2008 році отримав пропозицію стати членом виборчої комісії від «Батьківщини». Потім випав з активної політики, але вів юридичну практику. У 2017 році мені надійшла пропозиція від Юлії Тимошенко очолити Київську міську організацію, провести реформу і реорганізацію. Це зацікавило мене, оскільки так можна донести свою думку і досвід до мешканців Києва.
Не боїтеся розчаруватися?
Перед тим, як я щось роблю, намагаюся провести системний аналіз, побачити наслідки для себе та інших. Зараз є багато політичних проєктів і кілька політичних партій, серед яких «Батьківщина». Проєкти закінчуються, а партії працюють багато років.
Серед моїх близьких і знайомих багато прихильників «Слуги народу». Міністр АПК Роман Лещенко – мій товариш. Є погляди, які ми розділяємо, а які ні. Лещенко вважає, що землю можна продавати, а я схильний до того, що ще рано скасовувати мораторій на продаж земель.
Батьківщина проти продажу землі.
«Батьківщина» проти скасування мораторію, а не продажу землі. Ми за те, щоб продавали на окремих умовах: не іноземцям і проти продажу землі банкам. Як мінімум, питання відкриття ринку землі потрібно відкласти до тих пір поки Конституційний Суд не розгляне справу про конституційність закону про ринок землі, а Українці не дадуть відповідь на питання щодо продажу української землі на всеукраїнському референдумі.
З партії «Батьківщина» вийшли люди через те, що на прохідні місця потрапили забудовники або ті, хто близький до них. Приміром, ексдепутат Київради від «ЄС» і колишній член правління ПАТ ХК «Київміськбуд» Юрій Зубко. А власниця Stolitsa Group Влада Молчанова є вашим спонсором. Чому до партії й списку взяли таких людей?
Юрій Зубко приєднався до «Батьківщини» влітку 2020 року. Мешканці Деснянського району поважають його за активну роботу на окрузі. Зокрема, Юрій Зубко сприяє розвитку дітей, відновленню благоустрою спортивних зон, ремонту шкіл та садочків району, допомагає вразливим категоріям населення, опікується ветеранами Афганістану, родинами загиблих та безвісти зниклих учасників АТО тощо.
З Владиславою Молчановою я також спілкуюсь. Я очолюю «Центр захисту киян», який був створений при її підтримці і з ініціативи Юлії Тимошенко. Але це не має відношення до будівництва у місті. В силу своєї процесії, я спілкуюся з багатьма компаніями-забудовниками, в тому числі, і з «Київміськбуд», і «Київміськбуд-1», ще з половиною банкірів маю добрі відносини, але це не означає, що я забудовник.
Влада Молчанова і частина представників «Батьківщини» здійснюють благодійні внески на розвиток партії і забезпечують діяльність Центру захисту киян. Це відкрита інформація, ми звітуємо в НАЗК. Тому вважати Владу Молчанову бенефіціаром чи керівником міської організації юридично неправильно. Вона поділяє погляди партії і вносить пропозиції як особа, яка стратегічно бачить розвиток міста. Зокрема, Владислава Молчанова допомогла реалізовувати проєкт добудови квартир 11 тисячам інвесторів, які не отримали житло через банкрутство банку «Аркада».
Автор — Інна Жолобович