«Слуги народу» хочуть легально обманювати державу — ЦПК

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт 5807, який може дозволити недобросовісним компаніям приховати справжніх кінцевих власників.

Про це повідомив Центр протидії корупції.

Ухвалення законопроєкту дозволить тисячам компаній легально обманювати державу про свого бенефіціара, заявили активісти.

Авторами документу є депутати від «Слуги народу».

Ключовою проблемою законопроєкту є норма, яка вказує, що «У разі, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками такої юридичної особи, інформація про її кінцевого бенефіціарного власника не зазначається».

Автори законопроєкту «забули» надважливу деталь, що навіть фізичні особи-засновники можуть бути лише номінальними або фіктивними засновниками юридичних осіб.

Не враховуючи це, нардепи фактично дозволяють таким фіктивним засновникам автомтично збрехати про те, що вони є кінцевими бенефіціарами компанії, повідомляє ЦПК.

«В Україні люди буквально за тисячу гривень продають свої паспортні дані для того, аби їх поставили засновником компанії. Спостерігаємо це в кожній другій справі НАБУ щодо топ-корупції.

Коли засновники або директори навіть не знають, чим компанія займається і є просто ширмою для того, аби їх зазначили в реєстрі. Така ситуація наближає нас як країну до офшору», каже експерт Олена Щербан.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Зеленський виявився не кращим за попередників» — мережі про фільм «Офшор 95»

Необхідність вказувати бенефіціарів за новими правилами передбачена законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Документ ухвалили у 2019 році на виконання міжнародних зобов’язань України щодо протидії відмиванню коштів. Закон визначив необхідність усім юридичним особам зареєстрованим до набрання ним чинності подати оновлену інформацію про своїх бенефіціарів протягом трьох місяців, починаючи з 1 серпня 2021 року.

Закон імплементував положення 24 Рекомендації Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Вона передбачає, що наявні дані про бенефіціарного власника у держреєстрі мають бути точними та актуальними.

«Головна концепція, закладена у нові вимоги, полягала в тому, що якщо в компанії дійсно співпадають бенефіціар і засновник, то вона просто подає ці дані реєстратору і не має жодних проблем.

Проте, якщо засновник звичайний «фіктар» і компанія хоче збрехати, то її керівник мусить підписати цю брехню особисто і віддати державі. А це вже кримінальна відповідальність. Пропоновані депутатами зміни просто нищать цей підхід», — кажуть у ЦПК.

Першим автором законопроєкту є нардеп Ігор Фріс з фракції «Слуга народу». Раніше, саме з його подачі парламент ухвалив поправку, яка знищувала суть електронного декларування, після чого президент ветував законопроєкт, заявили активісти.