Ахметов у страху, але за Зеленського можуть злити справу «Роттердам+» — ЦПК

Олігарх Рінат Ахметов боїться, що держава може стягнути у суді завдані збитки в десятки мільярдів гривень в справі про «Роттердам+».

Про це пишуть експерти Центру протидії корупції на «Українська правда»

Формула з’явилася в березні 2016 року. Її затвердила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Члени НКРЕКП погодили нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію, передбачили порядок формування тарифу для теплової генерації, якого до цього не існувало.

Вартість вугілля як складову ціни (тарифу) на електроенергію теплових електростанцій почали рахувати за формулою «вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну».

Проте, компанії фактично не несли витрати на транспортування вугілля з-за кордону, оскільки використовували вугілля українського видобутку. Тобто споживачів змусили платити за витрати, яких фактично не було і які суперечили закону. Формула проіснувала до 1 липня 2019-го.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ахметов тримає монополію на залізниці

У серпні 2019 року детективи Національного антикорупційного бюро повідомили шість підозр: ексголові НКРЕКП Дмитру Вовку, колишньому директору ДП «Оператор ринку» Володимиру Євдокімову, ексначальнику управління енергоринку НКРЕКП Тарасу Ревенку, ексначальнику відділу комісії Володимиру Бутовському і двом топменеджерам ДТЕК Ахметова Борису Лісовому та Івану Гелюху.

Їм інкримінують зловживання службовим становищем. Підозрюваним загрожує до шести років позбавлення волі.

Ахметов є бенефіціаром компанії ДТЕК, яка контролює більш ніж 80% видобутку вугілля в Україні.

Схема із впровадженням формули «Роттердам+» була потрібна ДТЕК для покриття заборгованості за кредитами, яка зросла після 2014 року у зв’язку із різкими валютними коливаннями, пишуть експерти. Такі витрати вирішили покласти на споживачів ринку.

Скерування справи в суд надасть державі принаймні шанс стягнути з реалізаторів завдані збитки, які, за висновками слідства, становлять майже 40 млрд грн. Саме цього боїться Ахметов, зазначає ЦПК.

Однією з причин затягування із обранням нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути і справа «Роттердам+». Парламентську квоту в комісії «курує» заступник керівника Офісу президента і фігурант розслідування НАБУ Олег Татаров. Цікавий факт: за кілька місяців до призначення в ОП він особисто супроводжував Ахметова під час візиту до НАБУ.

Призначення нового керівника САП може стати важливим кроком у справі, адже він зможе змінити групу прокурорів. Якщо справу відновлять в Апеляційній палаті ВАКС, то лише нові прокурори зможуть скерувати її в суд з дотриманням строків.

Не виключено, що затягування з конкурсом це спроба поховати справу ще до нового призначення.