Андрій Задерейко: Центральна влада має хвилюватися за розвиток Києва так само, як і містяни

Депутат Київради Андрій Задерейко переконаний, що нинішній закон про місцеві вибори не відповідає інтересам киян. У Дарницькому районі, де обрано Андрія Задерейка, кожен депутат повинен опікуватися 400 тисячами мешканців. Що фактично нереально. Тоді, як за попередньої редакції закону округи були менше і виборці підтримували того, хто дійсно вирішує проблеми мікрорайону. За словами депутата, за час роботи в минулій Київраді для свого округу – Бортничів — йому вдалося зробити набагато більше, ніж за всі роки незалежності. 

Через зміну закон про місцеві вибори у Київраді з’явилося багато депутатів з досвідом роботи в держорганах, утім  ефективність роботи поки не надто висока. 

Чому нинішня влада хотіла змінити закон про місцеві вибори, як збільшити надходження до київського бюджету і  чому в Києві не будуються важливі транспортні розв’язки, — в інтерв’ю для Kyiv.Press розповів Андрій Задерейко. 

За п’ять років у Бортничах вдалося зробити більше, ніж за всі роки незалежності 

Ви депутат Київради вже другу каденцію. З якими основними проблемами Києва і свого району зокрема ви зіштовхнулися? 

Я опікуюся найбільше мікрорайоном Бортничі, де мене було обрано до попередньої Київради. Хоча законодавство змінилося і округи збільшилися. І мені дістався один із найпроблемніших округів  Києва –  у Дарницькому районі. Бортничі у 1988 році приєднали до Києва. З тих пір увагу мікрорайону не приділяли. А в Бортничах  майже 3 тисячі будинків у приватному секторі, де відсутня каналізація і водопостачання, погано освітлені дороги і немає тротуарів.   У нас майже 130 вулиць і на пальцях можна порахувати, де є тротуари і  освітлення. Сім центральних вулиць перебувають на балансі КП «Київміськсвітло». Близько 20 вулиць на балансі в ШЕУ. Це ще й велика промзона. 

Які з цих проблем вам вдалося вирішити?  

Я проаналізував свою діяльність за минулу каденцію і дійшов висновку, що за п’ять років попереднього скликання Київради було зроблено більше, ніж усіма депутатами за час після приєднання Бортничів до Києва. Проведені ремонти в під’їздах, в усіх будинках замінено вікна на енергозберігаючі, зроблена термосанація торцевих стін. Реконструкція школи №280. Зараз це абсолютно нова школа. Термосанація двох дитсадків. Замінено кілька ліфтів на Харківському масиві. 

Одне з рішень, яким я пишаюся, створення парку національного масштабу вздовж вулиці Лугова. За моїм поданням повернули в комунальну власність 2,6 га лісу. І тепер площа парку  понад  55 гектарів. 

Зараз працюю над тим, щоб унеможливити забудову недалеко від Бортницької станції аерації. БСА зменшила санітарну зону з 1,2 км до кілометру. Це може вивільнити землю для забудови. Тому, щоб цього не сталося, я запропонував Київраді надати тій ділянці статус парку. Зараз розглядаємо можливість його розширити, бо він межує з екопарком «Осокорки». 

А інші проблеми в Бортничах на якій стадії вирішення, адже фактично 30 років нічого не робилися? 

На тій же самій стадії, що й 30 років тому. Після моїх виступів створено кілька комісій, які очолювалися першими заступниками мера Києва. Були виїзні наради, але питання, які стосуються розвитку інфраструктури Бортничів, дуже дорогі. Каналізація – це прокладання колекторів. Повністю відсутня система відведення дощової води. У нас після кожного дощу піднімається високий рівень води. 

Тобто біля вас  БСА, а каналізацію провести не можна? 

БСА – власність  Києва. Каналізування, система відведення дощової води – дуже дорого. Так само дороги і освітлення. Місто не хоче на це виділяти гроші. Коли я став депутатом, то вулиці в Бортничах не були передані на баланс Києва. Тобто їх ніхто не обслуговував. Так само з тротуарами і дорогами. Вийшло замкнене коло. Щоб зробити дорогу і освітлення, потрібно, щоб це було на балансі комунальних підприємств. А щоб передати на баланс, спочатку треба спроєктувати і побудувати ці об’єкти. І знову повертаємося до того, що вони  не на балансі Києва. Єдиний варіант – примусово передати ШЕУ в тому стані, в якому є. А далі давати бюджетні запити щодо ремонту доріг, встановлення освітлення.  

Таке рішення вже є? 

Так. Всі вулиці в Бортничах разом з провулками передані на баланс Києва. Зараз працюємо на тим, щоб виділити фінансування на ремонти і реконструкції. Вісім проєктів з освітлення. Сподіваюся, що в 2022 році вони будуть реалізовані. 

Ви кажете, що керівництво Києва не хоче займатися проблемами Бортничів. Чому? 

Для  керівництва Києва розвиток Бортничів відбувається за залишковим принципом. Це околиця. А є Печерськ, Оболонь, парк «Наталка»  і флагштоки за 50 мільйонів гривень. Але тут теж живуть люди, багато промисловості, підприємства, які орендують великі земельні ділянки. Це платники податків, які наповнюють міський бюджет. Виходить, що податки ми платимо, але нічого не отримуємо. Крім того, ми вже знаходимося в складній техногенній ситуації через безпосередню близькість БСА і смітника Києва – заводу «Енергія». 

Цю проблему не вирішує КМДА чи Київрада? 

Це повинна робити виконавча влада. Депутати Київради голосують за бюджет і програму соціально-економічного розвитку. Щороку я подаю мільйонні запити, щоб зробили проєктування доріг, освітлення. Сім років (!) обіцяють поставити у нас світлофорний об’єкт, і досі його немає. 

Теж дорого? 

До двох мільйонів гривень. Це великий світлофорний об’єкт біля школи на вулиці Харченка. Центральна вулиця, на яку заїжджає дуже багато автомобілів з приміської зони. А там щодня діти переходять дорогу. Автомобілі не зупиняються  навіть на пішохідному переході. Світлофор там дуже потрібний, але його не можуть поставити. То неправильний проєкт зробили, то щось не врахували. Зупинки треба перенести. І кожного року чергова відмовка. 

Ви входите до однієї з найбільших фракцій Київради – «Європейська солідарність». Привертаєте увагу своїх колег до проблем Бортничів? 

Постійно. Але, якщо взяти минулу каденцію Київради, то в  найгірший фінансовий рік на   проведення ремонтів шкіл, садків тощо Бортничам виділили близько 15 мільйонів гривень.  А були роки, коли виділялося 50 мільйонів гривень. А зараз на ремонт школи №305 вдалося добитися виділення 4 мільйонів гривень. Навесні надали ще 5 мільйонів на ремонти. Тобто загалом десь 10 мільйонів. 

Це пов’язано з коронакризою? 

Бюджет Києва меншим не став. 64 мільярди на 2021 рік. А кілька років тому він був меншим – 57 мільярдів. Але на Бортничі гроші знаходили. 

У минулій каденції Київрада ухвалювала Генплан майже кожного місяця

Багато розмов про ухвалення нового Генплану Києва. Чи внесені до нього корективи щодо Бортничів? 

Так, в проєкті Генплану Києва є каналізування Бортничів, прокладення доріг, освітлення. Документ потрібен. Зараз ми розробили три детальних плани територій (ДПТ). Це те, що викликає негатив у всіх мешканців Києва. Але це містобудівна документація, бо немає генплану. Хоч якийсь вихід із ситуації. 

Для Бортничів також потрібен ДПТ. Тут велика кількість приватного сектору. Люди не можуть ні дооформити земельні ділянки, ні отримати їх. За СРСР мешканці Бортничів  мали по 30-40 соток землі. Потім їх приєднали до Києва і змінили законодавство. І тепер на одну людину, згідно законодавства,  можна оформити 10 соток. Виникла проблема. Без містобудівельної документації земельну ділянку не можна оформити під будівництво. Люди  користуються землею, а юридично собі забрати її не можуть. 

Ваші прогнози: ухвалять за цієї каденції Генплан Києва? 

Не впевнений. 

Чому? 

Тому що в минулій каденції Київрада ухвалювала Генплан майже кожного місяця. І Генплан – це буде фіксація того, що є вже в Києві. А спочатку треба розробити стратегію розвитку Києва. Проблема в тому, що при такій хаотичній забудові Києва вже зараз пересуватися містом складно. Ще 5-7 років місто витримає. Але з кожним роком ситуація погіршуватиметься. Машин і  забудов більше, щільність населення зростає, а інфраструктура не розвивається. 

Невже керівництво Києва, яке живе в столиці, не розуміє нагальність розвитку інфраструктури і прийняття Генплану? 

Можна багато аналізувати, чому не приймається Генплан і не розробляється стратегія розвитку міста. Можливо, в керівництва міста не вистачає розуміння. А, можливо, їм це не потрібно. Інше питання: що вони хочуть залишити після себе? Яку репутацію? Купу недобудов, нерозвинену інфраструктуру, стагнацію київських проблем. Чи зробити так, щоб Київ розвивався. 

Щоб почати вирішувати проблеми Києва, треба  жорсткіше вимагати з державного бюджету субвенцій. Київ – обділене місто щодо бюджетування. Йдеться про податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), 60% якого Київ перераховує в Держбюджет. Тоді, як інші міста, – 40%. 

Наші податки забирають у центральний бюджет, не залишаючи Києву нічого на розвиток. Всі розуміють, що в нас несправедливо забирають більше грошей  у центральний бюджет, які могли б піти на  ремонт застарілих мереж, розвиток громадського транспорту, ЖКГ, будівництво шкіл і садків. Не відкрилося жодної станції метро. Не добудований Подільсько-Воскресенський міст. Немає розв’язок. 

Можна подати до Конституційного суду, що це порушення конституційних прав кожного громадянина. Думаю, в суду не буде іншого варіанту, як зобов’язати державу вирівняти ситуацію. 

Ви були ініціатором звернення Київради до Кабміну щодо будівництва багаторівневої транспортної розв’язки на Харківській площі. Була якась реакція з боку уряду? 

Цікава історія з багаторівневою розв’язкою на Харківській площі. Я виступив ініціатором звернення до уряду, тому що це повинно фінансуватися з Держбюджету. Був виконаний проєкт такої розв’язки, проведені експертизи. В 2018 році мало розпочатися будівництво багаторівневої розв’язки  на Харківській площі. Це єдині світлофорні об’єкти аж до Річкового вокзалу, Великої кільцевої і майже до Пирогово. І в’їзду в Київ з боку міжнародного аеропорту, де зустрічають іноземні делегації. 

Але у  місцевому бюджеті фінансування на таке будівництво не було передбачене. Тому я хотів показати уряду, що Києву потрібна ця розв’язка зі стратегічної точки зору. Нам довго не відповідали, зрештою сказали, що розв’язка повинна будуватися за рахунок київського бюджету. Що це проблеми міста, а не держави. 

Тобто вам відмовив уряд Володимира Гройсмана? 

Так, у 2018 році Гройсман очолював уряд. Була ще пропозиція розглянути можливість залучити інвестора до будівництва на умовах комерційної забудови Харківського масиву. Але це не дуже привабливі інвестиції. Дуже дорогий проєкт. 

Ви повертатиметься до цього проєкту? 

Я постійно це роблю. На моє переконання, це має будуватися за рахунок Держбюджету. Всі органи управління державою знаходяться в Києві, користуються дорогами і розв’язками, лікарнями, школами і садками. Тому центральна влада має хвилюватися за розвиток Києва так само, як і самі містяни.  

До нинішнього уряду ви не зверталися з цією пропозицією? 

Не думаю, що відповідь буде іншою. 

Чому? Влада змінилася, йде «Велике будівництво»? 

Сподівався, що програма «Велике будівництво» дійде до Києва. Але відповідь нинішнього уряду, така сама, як і попереднього. 

Як вирішити проблему нестачі парковок у Києві? 

Проведена інспекція паркувальних зон і майданчиків по всьому Києву. Збільшено паркувальний простір у денний час. Це збільшить надходження до бюджету Києва. Бо за минулої каденції парковки були збитковими. Що мені незрозуміло. Якщо взяти приклад європейський країн, то там у місті майже немає безкоштовного паркування. А  в центрі паркування дороге  — щоб зменшити потік транспорту. 

Щоб потік автомобілів у центр Києва зменшився,  треба зробити зручним громадський транспорт. Щоб люди їхали без заторів по виділеній смузі. І це буде швидше, ніж на авто. Для цього потрібні перехоплюючі паркінги у транспортних вузлах. Колись був план будівництва 16 перехоплюючих паркінгів. Але це так і залишилося проєктом. Сподіваюся, що в Києві запрацює паркопростір. І він стане мотивуючим, щоб люди більше користувалися громадським транспортом. 

Таке відчуття, що київській владі будівництво потрібно розпочати, але не закінчити

Коли в Києві з’явиться окружна дорога? 

Київ – транзитне місто, і це проблема. За добу через Київ проходить 14 тисяч автомобілів. Є заборона руху фур через Київ вдень, яка діє з 2012 року. Але вона не виконується. Я звертався до керівництва поліції з питанням: чому рішення не виконується, там  відповідають, що в них не вистачає ресурсу контролювати рух фур. 

Я в це не дуже вірю. Бо раніше фури, які їхали вдень по Києву, зупиняла поліція. Зараз вранці, коли я їду на роботу, то на Харківському три смуги зайняті фурами, що створює великі затори. Плюс  велике екологічне навантаження. Транспорт – великий додаток шкідливості до і так складної ситуації в Бортничах. І районі в цілому. 

Треба будувати, мінімум, ще два мости. Один – північніше «Північного», другий – південніше «Південного». Виводити за межі Києва кільцеву дорогу- за Вишгородом і в районі села Українка. Проєкти є. Коли побудується, складно сказати. Зараз ведеться розмова про те, щоб у районі Українки збудувати міст і з’єднати з ним окружну. Проблема в тому, що багато декларування намірів, але виходить так, як із світлофором у Бортничах. 

Це дороге будівництво, розраховане на кілька років. Ваш прогноз, коли окружна таки може з’явитися? 

Зараз іде проєктування альтернативного виїзду з мікрорайону Бортничі. Бо, коли ми виїжджаємо через Харківську площу, то, враховуючи нещодавню реконструкцію Бориспільського шосе, ремонти проспекту Бажана,  інколи по три години стояли в заторах. Є альтернативний виїзд з вулиці Вирлицької, яка з’єднує Колекторну з вулицею Ревуцької. Треба замінити полотно на 3,5 кілометрах і 800 метрів побудувати. Проєкт розроблюється вже 15 місяців. Тобто процес довгий. Але, якщо врахувати масштабне будівництво доріг, можливо, дійдуть до окружної з будівництвами мостів. 

Це фінансується вже Держбюджетом? 

Так. Окружна дорога – це фінансування з Держбюджету. Але треба будувати нові дороги. Не тільки ремонтувати ті, які є. У Європі  є кільцеві, окружні, об’їзні дороги. В нас на всю Україну з автобанів – одне Бориспільське шосе. 

Чому за вісім років немає нових станцій метро? Нещодавно Кличко своїм розпорядженням перевів гроші з будівництва метро на Виноградар на Подільсько-Воскресенський міст. То міст скоро запрацює? 

Не розумію, навіщо Кличко перекидав гроші з метро на Виноградар на Подільсько-Воскресенський міст. Таке відчуття, що владі Києва будівництво потрібно розпочати, але не закінчити. Завершили б спочатку будівництво метро на Виноградар. Міст потрібен. І не один. Але не треба було забирати гроші з Виноградаря. Бо ми вже чули, що Подільсько-Воскресенський міст відкриють багато разів. У нас було шість мерів за 30 років, а міст досі не побудований.  

До будівництва Подільсько-Воскресенського мосту залучені інвестори? Колись була розмова про китайський інвесторів. Цікавий цей проєкт інвесторам? 

З китайськими інвесторами тоді не домовилися. Але на Подільсько-Воскресенський міст тільки за час моєї роботи в Київраді виділено вже чимало грошей. І роботи нібито виконуються. Ми були там і бачили, як іде ремонт. Але чомусь це все не так, як хотілося б. 

Ми не можемо порівнювати себе з Китаєм, де за три дні будуються мостові переходи. А тут міст будується з 2003 року. 

Нова влада хотіла змінити склад Київради 

Що можете сказати про нинішній склад Київради, який  кардинально оновився? Чи відчуваєте ви якісну зміну київської політики? 

За якісним складом  рівень професійної кваліфікації у депутатів цього скликання набагато вищий.  Багато досвідчених депутатів, які працювали в державних органах, зокрема і на керівних посадах. У минулому скликанні з досвідчених був тільки Олександр Омельченко. 

З іншого боку, чим вимірюється ефективність роботи депутата? Позитивними змінами в окрузі, де його обрали. З цієї точки зору моя ефективність була вищою у попередній каденції. Тоді порядки денні сесій Київради були набагато більші. Господарських питань і ініціатив також було більше. Зараз менше. Можливо, це тільки перший рік роботи, і ще не всі депутати зрозуміли, як і що працює. Бо політичної школи в нас немає. Навчаєшся сам, як і що працює в Києві і Київраді. 

Якщо говорити про підготовку проєктів рішення, то зараз у мене їх більше. Є кілька ініціатив про створення скверів і парків. Довго йшли до того, щоб повернути колишню територію піонертабору в Бортничах по вулиці Лісній – там 12 га лісу – у власність громади. Також планується створення скверу на вулиці Харченка, скверу вздовж вулиці Березневої, розширення парку вздовж Лугової. Це проєкти, які вже виноситимуться на голосування. 

Але з 2021 року КМДА  внесла зміни до програми проведення ремонту ЖКГ, яка тепер  передбачає  фінансування 30 на 70. Така програма реалістична, де більш нові будинки. У Бортничах багато пенсіонерів, яким складно платити за комуналку. В моєму старому окрузі немає будинків, які можуть зібрати такі гроші. Були наміри, але завжди є певний відсоток квартир, які відмовляються сплачувати. І тоді все зупиняється. 

Ця програма неправильна. Потрібно повернути умови, які були до 2021 року, коли на ремонт виділяли 100% фінансування. Бо ми «покладемо» всю інфраструктуру ЖКГ. 

А що ви скажете про нових депутатів у Київраді? 

Після президентських і парламентських виборів у 2019 році були плани позачергових виборів у Києві. Але за старим законом 80% минулого складу Київради знову були б обрані.  Для нової влади була задача: змінити склад Київради. І закон про вибори змінили таким чином, що багато потужних депутатів не пройшли до цієї Київради. Збільшили розміри округів, потрібно було балотуватися  тільки від партії. І кінцевий результат такого закону негативний для киян. Бо  18 тисяч населення в окрузі —  це вже багато. А зараз – майже 400 тисяч. 

20 депутатів від різних політичних сил зайшли в Київраду від Дарницького  району. І всі вони повинні опікуватися досить великим районом. На мій погляд, така система неефективна. Набагато краще, коли ти відповідаєш за ту частину Києва, де тебе обрали. Тоді можна більше зробити. Є комунікація між громадою і депутатом. На округах між депутатами йшло змагання: хто найбільше зробить, хто залучить найбільше інвестицій. А так ти намагаєшся чути всіх жителів Дарницького району.   

Було багато кандидатів, за яких проголосували 3-4 тисячі виборців. Але вони не пройшли. Натомість пройшов той, кого підтримали 600 виборців. Де логіка? Цей закон не відповідає вимогам виборців. Краще, якби залишалася мажоритарна система виборів. Партійні списки – це неправильно. 

До мажоритарних округів теж було багато претензій.  

Я проживаю в мікрорайоні, де за мене найбільше голосують. Їжджу по цим дорогам, зустрічаюся з людьми. Мене часто запитують: а коли у вас прийом? Я кажу: кожен день. Покупки в магазині розтягуються на півтори години, бо мене постійно про щось запитують. Одразу записую, кому що потрібно, направляю помічникам. 

Якщо депутат живе в своєму окрузі і його всі знають, то є ефективність роботи. Люди напряму звертаються. У мене телефон відкритий. Навіть в 11-12 вечора можуть зателефонувати і сказати, що світло на вулиці зникло. Нещодавно подзвонили і запитали, чи перейменували вулицю Автотранспортну, бо треба було точно вказати адресу у зверненні. 

Спроби центральної влади ухвалити новий закон про столицю і розділити посади мера і голови КМДА. Яка ваша думка з цього приводу?   

Монобільшість – не завжди добре, бо немає діалогу. Придумали новий закон про столицю. Потрібен він чи ні, нікому не цікаво. Давайте ухвалимо, а  там подивимося. Не бачу глибокого аналізу ситуації. На когось образилися і тепер хочуть ухвалити закон, щоб зробити гірше. Перейшли на персоналії. Хочуть зробити гірше Кличку, але не думають, які наслідки це матиме для міста. 

Нинішню редакцію закону про столицю вважаю неправильною. Це викличе протистояння Київради і виконавчої влади міста. 

Ви працюєте з мером Кличком вже шість років. Як він змінився? Що йому заважає вникнути в проблеми міста? 

Може, в Кличка своє бачення, яке ми не завжди розділяємо. Водночас у багатьох питаннях, які я ініціюю, мені не відмовляють. Обіцяють зробити. Щоправда, чомусь не роблять. Можна казати, що місце сидіння визначає точку зору. Певно, є фактори, що стримують Кличка від прийняття певних рішень. Але багато питань не вирішуються: метро і Подільсько-Воскресенський міст. Можна було б закінчити будівництво метро на Виноградар. Не робити довгобуди. Таких питань у Києві багато, вони накопичилися і їх потрібно розв’язувати. А все звилося в такий клубок, коли не розумієш, з чого починати. Повинна бути сильна команда, яка може зробити це і не боїться відповідальності. 

Ще є тиск з боку держави з приводу розподілу повноважень. Всі розуміють, що Кличку не подобається така ініціатива. Все разом  призводить до того, що немає розвитку Києва. Не виконуються рішення щодо інфраструктури. Крім транспортних проблем, є ще переповнені школи і дитсадки. З народження треба ставати на чергу, можливо, потрапиш у садок, а, можливо, одразу підеш до школи. Медицина. В Дарницькому районі є поліклініка на Вербицького   і ще одна на Харківському шосе біля лікарні. Не вистачає амбулаторій. 

Тому, крім Генплану, повинна бути стратегія розвитку міста. Коли нічого не  сплановано і немає чітко виважених науково обґрунтованих дій, то відбувається те, що зараз ми бачимо. 

Коли розроблятиметься Генплан, то він має враховувати розвиток міст-супутників Києва. Багато розмов про агломерацію. Я противник агломерації. Мікрорайон Бортничі – антиреклама агломерації. Якби в Бортничах  показово зробили каналізацію, дороги, освітлення, то маленькі міста подумали б: так, це зручно, велике місто, великий бюджет, економічні зв’язки. А вийшло, що мікрорайон Бортничі взяли і забули про нього на 30 років. Кому це сподобається? 

З точки зору розвитку Києва і розв’язання цього клубка проблем, є якийсь пусковий механізм, щоб усе поступово вирішити? 

Треба переконати Київраду і КМДА  звертати увагу на розвиток міста, а не латання дірок. Будувати дороги, встановлювати освітлення, каналізацію. Екологічний стан жахливий. Періодично робимо аналізи води в мікрорайоні, бо воду люди беруть зі свердловин, а каналізації немає. На 70-80 метрах глибини свердловини за показниками хімічного складу у воді багато крейди і  заліза. А  омоній  — розпад органіки — перевищує норму більше, ніж у 2,5 рази.  Ми просто не залишимо питної води наступним поколінням. 

Місту потрібен господарник, який розуміється на всіх проблемах. Коли політику від’єднати від господарства, то буде розвиток. Дуже багато популістських заяв і це заважає. Бажано казати правду. Якщо не можете побудувати метро, то  не починайте ще один довгобуд. Якщо почав будівництво, то сказати, що не буде шкіл і садків. Певний час буде важко, але буде метро. А наступного року закінчимо міст. 

І боротися з державою, щоб вирівняти наші конституційні права щодо бюджету. 120 депутатів Київради  – мало. Треба повернути райради, які б розвантажили депутатів Київради. Бо на сесії ми розглядаємо питання списання вуличного туалету на території школи. На порядок денний заходить до 200 відмов громадянам в оформленні земельних ділянок. Об’єктивна відмова, але чи повинна займатися цим Київрада? Район краще бачить, як йому розвиватися. А депутати Київради повинні займатися Генпланом, Стратегією розвитку, інвестиційною привабливістю. Тоді буде розвиток. 

Інна Жолобович