Богдан Чорній: За рік роботи половина того, що ми обіцяли перед виборами до Київради, запущено в роботу або реалізовано
Депутат Київради від партії «УДАР» Богдан Чорній переконаний, що немає проблем, які не можна вирішити. За його словами, дванадцятилітній досвід роботи у виконавчій владі — заступником гендиректора ПК «Київське інвестиційне агенство» — суттєво допоміг йому після перемоги на виборах до Київради.
Богдан Чорній обрався в одному з успішних районів Києва – Оболонському. Втім, активно взявся за ту частину району, якою довго ніхто не опікувався – Пріоркою, що ближче до Куренівки. Здебільшого там застарілий житловий фонд.
Як можна зробити комфортним і привабливим для молоді старий житловий фонд, чи буде льодовий стадіон на Оболоні, в які сфери Києва інвестори готові вкладати гроші, — в інтерв’ю для Kyiv.Press розповів Богдан Чорній.
Частиною Оболонського району тривалий час ніхто не займався
Ви вперше обрані до Київради. З якими основними проблемами Києва і Оболонського району зокрема ви зіштовхнулися? Що вдалося зробити для їх вирішення?
Рік роботи в Київраді був насичений і цікавий. З одного боку, я, як людина з досвідом роботи в міській владі більше 12 років, непогано орієнтуюсь у комунальній сфері. З іншого, це моя перша каденція депутата Київради. Мені дістався один з кращих районів міста – Оболонський. Після перемоги я зібрав команду і поставив чітке завдання: наша робота на окрузі повинна бути плідна та ефективна.
Проблемами округу я займаюся впродовж усього тижня. Кожного понеділка – нарада з помічниками щодо планів роботи на тиждень. А кожної п’ятниці – зустрічі з мешканцями в приймальні або виїзні наради безпосередньо на окрузі, так би мовити, «в полі», де я на власні очі фіксую проблематику. Все це необхідно для того, щоб правильно вибудувати пріоритетність та організувати роботу там, де для цього є першочергова необхідність. Таким чином я отримую інформацію з перших джерел і при формуванні бюджету розумію, куди принципово важливо направити гроші.
А є стратегічні плани – за п’ять років зробити вагомі речі в районі. Тому я чітко притримуюсь курсу своєї передвиборної програми. Мої стратегічні завдання: будівництво комунального закладу освіти на Пріорці, відновлення роботи нефункціонуючих бюветних комплексів, створення нових парків та скверів, будівництво сучасної школи та ДЮСШ.
У Києві великий дефіцит шкіл і садків. Чи є плани з будівництва комунальних навчальних закладів?
Один із стратегічних проєктів – відновлення дитячого садочка по вулиці Попова, 7, який не функціонує вже 15 років. Це одна з моїх передвиборних обіцянок. Спочатку ми розглядали можливість залучення інвестицій. Але інвестора не знайшли, бо це — квартал старої житлової забудови, який знаходиться між Оболонським і Подільським районами — Куренівка-Пріорка.
За останні 5 років команді мера вдалось збудувати та відреконструювати 28 дитячих садочків та шкіл, що дало можливість зменшити дефіцит місць до мінімуму. Я поставив для себе аналогічне завдання: відновити цей дитсадок на Оболоні. І це буде комунальний садок.
Хочу наголосити: щоб щось збудувати в Києві в правовий спосіб, треба пройти тривалу та виснажливу бюрократичну процедуру, на яку інколи ідуть роки. Жорна бюрократичної машини працюють повільно, але тут, на Попова, 7 протягом 2021 року наша команда змогла зробити те, що не вдавалося нікому впродовж багатьох років: а саме оформити пакет документів для включення садочку до програми соціально-економічного розвитку на 2021-2023 роки. Визначили замовника – Оболонський район. В проєкт бюджету на 2022 рік ми заклали гроші на проєктування і початок будівництва. Маю надію, що в майбутньому всі роботи будуть проведені і ми переріжемо «червону стрічку» у новий дитячий садок. Не той, що в центрі міста або біля по сусідству з елітною забудовою. Той – що в спальному районі – на Оболоні, на Пріорці.
Ще одне стратегічне питання – відновлення роботи бюветних комплексів в Оболонському районы, в тому числі на вул. Вишгородській, 10, де вже зараз підрядні організації проводять буріння нової свердловини глибиною 270 метрів. Замовник проєкту – Київводфонд. На початку наступного року ми плануємо відкриття нового бювету. Сподіваюся, що незабаром мешканці цього мікрорайону зможуть вживати чисту, живу і, головне, — безкоштовну питну воду.
Також ми шукаємо місце під будівництво дитячої юнацької спортивної школи. Коли ми оформляли документи для виділення грошей на реконструкцію дитсадка на Попова, 7, то разом з адміністрацією району, Інститутом Генерального плану, архітекторами визначали, що на тому місці можна ще зробити. Один з варіантів – дитяча юнацька спортивна школа.
Частиною цього округу тривалий час не займалися. Не було депутата-представника в Київраді. В деяких дворах безвихідна ситуація. Це двори з будинками 60-70 років, де переважно живуть пенсіонери і немає соціально активного населення. Все обшарпано.
У деяких будинках по 10-15 під’їздів і величезна прибудинкова територія, яка майже не задіяна. Подекуди видніються тільки витоптані стежки, металеві поржавілі гаражі і занедбані дитячі майданчики. Для того, щоб комплексно змінити ситуацію, потрібно забезпечити приток соціально-активного населення, а саме молоді. Цього можна досягти, оновлюючи інфраструктуру, таким чином роблячи такі двори комфортним та привабливим місцем для проживання.
Тому ми ініціювали проєкт — концепція «Нового Оболонського двору». Мета концепції — інвентаризувати такі двори, зробити зонування території для того, щоб пізніше разом з людьми спроєктувати і дитячі, і спортивні майданчики, і парковки, і маленькі кишенькові зелені зони — так звані «міні-парки Наталка» в спальному районі на Куренівці та Пріорці. Щоб двір заграв новими фарбами.
Тому ми працюємо над створенням скверу на вулиці Агрегатній. Це частина концепції «Нового Оболонського двору». Плануємо обладнати там майданчики окремо для дітей молодшого і старшого віку. Місця для вигулу собак, нову парковку. Зараз ми думаємо, який механізм використати, щоб реалізувати такий пілотний проєкт. Або за допомогою програми ЖКГ — у міській цільовій програмі є положення про оновлення дворів. Або відводити земельну ділянку під сквер. Але це буде частина прибудинкової території. Все це треба обговорити з людьми.
Важливо під час розробки концепції взяти топографо-геодезичну зйомку, яка покаже комунікації в дворі. Щоб дитячі майданчики, спортивні площадки не були збудовані на зношених комунікаціях, які полетять у першу ж зиму. І це будуть гроші, витрачені на вітер. Тобто ми підходимо до питання фахово.
Один із проєктів, що реалізує Київське інвестиційне агентство, – будівництво приватної школи на Героїв Сталінграду. Чиїм коштом будуватиметься така приватна школа?
Нові школи і дитсадки — це актив для міста. І приватна школа в Оболонському районі для Києва точно плюс, адже це – нові робочі місця, мільйони гривень податків та зборів до бюджету міста. На відміну від житлової забудови, яка зношує інженерні мережі, збільшуючи щільність населення. Багато мешканців так званих Оболонських липок возять своїх дітей у приватні школи в інші райони, витрачаючи кожного дня в заторах по кілька годин. І зараз в них відпаде така потреба. Натомість з появою приватної школи в комунальних з’являться додаткові місця.
Укладено інвестиційний договір на будівництво школи з Департаментом економіки, Оболонським районом та інвестором. Замовник — Оболонська райдержадміністрація. Це все за гроші інвестора. Нуль гривень з міського бюджету. При цьому міський бюджет уже отримав більше 10 мільйонів гривень у вигляді конкурсного внеску на розвиток міської інфраструктури, який піде на будівництво лікарень, доріг та транспортних розв’язок.
Хочу окремо підкреслити, що за вказаною адресою: Героїв Сталінграду, 10-в буде збудовано саме школу. Моя позиція як депутата від Оболонського району чітка та безальтернативна — житлова забудова повинна бути забезпечена відповідною соціальною інфраструктурою: новими школами, лікарнями, садочками, а не нести додаткове навантаження на вже існуючу. Саме тому я вважаю, що всі фракції Київради повинні рухатись максимально швидко, щоб подолати усі бюрократичні процедури, які сьогодні нам виставляє Міністерство культури для того, щоб прийняти Генеральний план і захистити Київ. Захистити в тому числі Оболонський район від будь-яких маніпуляцій з точки зору забудови і в подальшому не допустити таких ситуацій, як наприклад прийняття ДПТ Мінського масиву, яке я не підтримував. Деякі забудовники мають усвідомити, що пройшов час гонитви за квадратними метрами, нехтуючи правами та потребами громади, забудовуючи вщент ділянки без дотримання норм ДБН, смаку та здорового глузду.
У Києві немає проблем з інвестиціями
Ви працюєте в комісії з питань бюджету. Зараз важкі часи через пандемію коронавірусу. Доходи впали. Як це впливає на міський бюджет? Політики часто говорять про несправедливий податок на доходи для фізичних осіб (ПДФО) у Києві. Як виживає київський бюджет?
У Києві більше десяти років є проблема з податком на доходи для фізичних осіб (ПДФО). Це одне з основних джерел доходів міського бюджету. 60% ПДФО у Києва забирає держава. А 40% залишається в місті. Далі Мінфін вирішує, скільки і якому регіону дати грошей у якості цільової програми або державної субвенції. Якщо ми розвиваємо децентралізацію, то всі гроші, які ми отримуємо на місцях, треба залишати громаді.
Київ постійно звертається до уряду з вимогою повернути частину ПДФО місту. Місто в процесі формування бюджету на наступний рік повинно розуміти, на які доходи може розраховувати. Бо в результаті в середині року ми отримуємо дефіцит бюджету, оскільки субвенцію, яку ми мали б отримати, нам не виділили.
Звичайно, ми включаємо інші джерела, по’вязані з кредитуванням і отриманням позик від міжнародних фінансових організацій. Треба використовувати всі інструменти, щоб ми могли збалансовано розвивати Київ і отримувати дешеві кредити від міжнародних партнерів, у тому числі, для реалізації великих інфраструктурних проєктів. До речі, за останні шість років майже всі боргові зобов’язання ми виконали.
Коли ми хочемо збудувати щось глобальне, то винятково бажання міста – бюджету Києва – недостатньо. Це повинна бути спільна позиція з Мінрегіоном, урядом, Офісом президента і КМДА.
Віталій Кличко заявив, що Київ виділив 2 мільярди гривень із бюджету міста, щоб покрити різницю вартості газу теплопідприємствам, аби тарифи на тепло і гарячу воду для населення не підвищувалися. Тобто кияни можуть бути спокійними: тарифи не підвищать?
Ціна газу – питання геополітики. Як відомо, на міжнародному ринку дуже суттєво подорожчав газ. Київрада на запити столичних енергетичних підприємств, зокрема Київтеплоенерго, вже виділила гроші на покриття різниці в ціні на газ для населення. Щоб підприємство не зупинилося, і ми не завалили початок опалювального сезону.
Зараз ніхто не скаже, яка фінальна вартість кубометру газу. Лунають різні цифри. На бюджетній комісії ми заслухали доповідь Київтеплоенерго. Якщо на міжнародному ринку газ не подешевшає, то дисбаланс Київтеплоенерго сягне 8 мільярдів гривень. Це катастрофа для міста. Сподіваюся, що до цього не дійде.
Київрада ухвалила рішення про передачу на баланс міста Оболонської набережної. Що це змінить з точки зору благоустрою для киян?
Є стратегічні питання, які десятиліттями не вирішувалися в Оболонському районі. Одне з таких – передача будинку на вулиці Куренівській, 15-а з державної власності в комунальну. У Києві є машинобудівний завод Тодак, у якого був відомчий будинок для працівників. Пізніше зробили з нього акціонерне товариство, але забули передати будинок місту. Мешканці стали заручниками, бо не отримують фактично комунальних послуг, не можуть створити ОСББ. І немає приватної власності на квартири. Тобто квартиру не можна продати або здати в оренду.
Рівно рік знадобився моїй команді, щоб достукатись до районної адміністрації і керівництва міста, щоб вирішити цю проблему. Уже є відповідне рішення КМДА, а в будинок запущено тепло. Далі підписуватимемо акти, щоб передати будинок на баланс керуючої компанії, а люди могли реєструвати приватну власність на квартири. Це я вважаю великою перемогою.
Питання Оболонської набережної також не вирішувалося дуже довго. Маємо на Оболоні зразковий парк «Наталка» — найкращий у Києві, з яким межує набережна. «Наталка» стоїть на балансі КП по утриманню зелених насаджень, а от Набережної немає на балансі жодного комунального підприємства. Тобто там ніхто не прибирає, цю ділянку не утримують, не ремонтують.
Питання про передачу на баланс міста вже проголосовано на сесії Київради, і це також наша спільна з громадою перемога. Глобальна, тому що вирішує не тільки локальну проблему, а стосується всіх мешканців району. Завдяки журналістам два місяців тому ми дізналися, що шматок набережної опинився в приватних руках. Це дуже турбує і ми хочемо, щоб всі місця загального користування – парки, сквери – мали свого повноцінного господаря.
Які ще стратегічні завдання у Вашій програмі?
Наразі розглядаємо будівництво великого хокейного поля. З льодовими стадіонами в нас проблема. Є «Крижинка» і на ВДНГ, де хокеїсти резервують час за два-три місяці наперед. Грають о першій годині ночі. Попит на такий стадіон колосальний.
На Оболоні немає проблем з тенісними кортами і футбольними полями. Але для хокейного поля поки місця не знайшли. Шукатимемо комунальні ділянки, які відведені Департаменту спорту. Треба визначитися: чи це буде комунальний стадіон, чи треба виходити на інвестиційну комісію та залучати інвестора.
В моєму розумінні: немає проблем, які не можна вирішити. Треба фундаментально розбиратися. Негативний результат – також результат. І громада повинна знати, чому ту чи іншу проблему не можна розв’язати. Головне – мати бажання, і люди завжди в такому випадку тебе зрозуміють. Дуже простий секрет.
Ви працюєте заступником генерального директора ПК «Київське інвестиційне агентство». Розкажіть, яка ситуація в Києві із залученням інвестицій? Наскільки Київ – інвестиційно привабливе місто? На які проєкти частіше вдається залучити інвесторів?
Я давно прийшов до висновку, що з інвестиціями в Київ – проблем немає. У Києві велика кількість фінансових ресурсів і тих, хто хоче інвестувати. Є міжнародні партнери і українські бізнесмени, які готові інвестувати не тільки в житло. Ми реалізували проєкти в сфері медицини, спорту, рекреації, освіти.
Проєкти, які робить «Київське інвестиційне агентство», всі користуються попитом. Тобто ми фахово підходимо до цього, бо розуміємо, якщо проєкт виграє конкурс, то далі нам його реалізовувати. Ми не можемо підвести ні місто, ні інвестора.
Проблема в тому, що зараз є дефіцит проєктів, куди можна інвестувати. Тому ми повинні об’єднатися і створити такі нові проєкти. У Києва грошей багато, населення зростає. Київська влада повинна приділяти якомога більше часу інфраструктурі міста. Щоб киянам і гостям було комфортно жити в місті.
Про погану інфраструктуру в Києві не говорить тільки лінивий. Чи можна в цю сферу залучити інвестиції?
Є приватні і державні інвестиції. В першу чергу, ми маємо зробити комунальні розв’язки, а потім переходити до того, щоб швидкість пересування містом була більшою. Для цього треба використовувати інструменти платних доріг, розв’язок, тунелі. Таких кейсів в Європі і світі багато. Ми їх братимемо на опрацювання.
Але треба наводити порядок у місті, і мер поставив перед новим керівником Інституту Генплану Києва завдання. Думаю, в нас є все, щоб наступного року ухвалити новий Генплан Києва. Це головна стратегія міста в сфері будівництва. Як місто розвиватиметься наступні 5-10 років. Це про червоні лінії, розв’язки, глобальні речі. Не треба цього боятися. Треба приймати.
Нинішня Київрада не така заполітизована, як попередня
Що можете сказати про нинішній склад Київради, який кардинально оновився? Чи відчуваєте ви якісну зміну київської політики?
Діюча Київрада ефективна. Якщо взяти КП «Київське інвестиційне агентство», то за рік ми проголосували більше десяти рішень, які стосуються сфери діяльності підприємства. Це рішення, які були на порядку денному попереднього скликання. Тоді проголосували лише два. Тобто є різниця: за п’ять років – два рішення і за рік – десять.
Ця Київрада – про реальні справи, а не про політику, і це стосується не тільки агентства. Багато депутатів, які працюють кілька скликань, я переймаю їхній досвід. Ми постійно контактуємо. Велика кількість молодих колег, які працюють першу каденцію, зарекомендували себе дуже ефективно. Питання, які важливі для розвитку міста, ми розбираємо з різними політичними силами. У нас немає проблем з комунікацією. Тому ці питання не лежать роками, як було раніше. Як буде далі, побачимо. Єдине: треба чітко дотримуватися закону і опрацьовувати фундаментально всі рішення.
А чому Ви обрали саме партію УДАР?
З командою Кличка я працюю з 2014 року. Я був у виконавчій владі Києва і хотів балотуватися до міськради. Я максимально використав усі шанси, щоб працювати на користь міста. Завдяки довірі Віталія Кличка з’явилася можливість балотуватися до Київради, і я за це вдячний.
Зараз я дивлюся на проблеми Києва під іншим кутом. І досвід роботи у виконавчій владі мені дуже допомагає. Бо без цього досвіду і половини того, що ми зробили за цей рік, не було б. Є колеги, які такого досвіду не мали, і їм набагато важче. Бо треба розібратися в кожній ситуації окремо. А це своя специфіка, процедури, механізми. З ким ти працюєш і кого залучиш для вирішення питання. Не знаючи людей, чиновників КМДА, ти можеш по колу ходити кілька років.
Якби я не мав досвіду, то був би ефективний на 20-30% від того, що я зробив за цей рік. За рік роботи половина того, що ми обіцяли перед виборами до Київради, запущено в роботу або реалізовано. Це сквер на Калнишевського, який разом з громадою ми відвоювали у забудовника і де ми облаштовуємо сучасний зелений простір, бювет на вул. Вишгородська, будинок від заводу Тодак і дитсадок на Попова. У цьому мені допомагає мій досвід і моя команда. І для мене немає нічого важкого в депутатській роботі. Якщо ми витримаємо такий темп, то нам точно не буде соромно перед мешканцями Оболоні.
Автор – Інна Жолобович