Дінара Габібуллаєва: На виборах питання про нові обличчя дуже заважало, молодий, не означає, що не досвідчений
«Європейська солідарність» Петра Порошенка на місцевих виборах 2020 року не підхопила модний тренд про нові обличчя в політиці. Хоча виборчі списки, зокрема, в Київраду партія оновила. І навіть включила представницю молодіжної організації — голову ГО «Всеукраїнська громадська організація «Солідарна молодь», Дінару Габібуллаєву в першу десятку виборчого списку.
Сама Дінара Габібуллаєва не вважає себе молодим політиком. Навпаки – досить досвідченим. І обурюється, що через «слуг народу», які прийшли до влади на «хайпі», до «нових обличь» українці тепер ставляться з недовірою.
Вперше Дінара Габібуллаєва спробувала сили на місцевих виборах у 2015 році в Дніпрі. Попри програш Дінара не зупинилася. Продовжила свою політичну освіту, викладала в Міжнародному республіканському інституті (IRI). Очолила в 2018 році ГО «Всеукраїнська громадська організація «Солідарна молодь».
Дінара Габібуллаєва переконана в своєму політичному виборі партії «Європейська солідарність», яку вважає справжньою європейською правоцентристською консервативною політсилою. Крім того, на її думку, саме організація «молодіжки» стане мостом між Євросоюзом і Україною. Те, що «Євросолідарність» кілька разів змінювала назву, депутатка вважає звичайним процесом становлення партії. За її словами, завдяки цьому і з’явилася молодіжна організація.
Дінара Габібуллаєва обрана депутатом Київради від Шевченківського району, і її зовсім не бентежить і не зупиняє той факт, що це район, де, за її словами, всі хочуть будувати. Вона готова розбиратися і вирішувати проблеми за новим принципом: депутат стає доступнішим до людей.
Якщо тебе обрали, то ти повинен допомагати людям усіма силами і можливостями
Ви вперше обрані до Київради, працюєте трохи більше пів року. Що вже вдалося зробити за цей період? Які больові точки в Шевченківському районі ви виявили?
Є позитивні зрушення в політичній культурі України – молодь допускається до політики завдяки тому, що в партії «Європейська солідарність» працюють соціальні ліфти. Йде активна співпраця партії і молодіжного крила. Це змінює підходи до роботи депутатів з людьми.
Ми активно спілкуємося з людьми, виїжджаємо на місця, у нас суттєво покращилася комунікація з киянами. І мешканці знають, що можуть прийти, подзвонити або написати мені в соцмережах. Я завжди відповідаю. Новий виток у політиці – коли депутат стає доступнішим до людей.
Нещодавно були в Каштановому гаї, де 15 років люди боряться за свою землю. За часів мера Омельченка частину гаю передали в приватну власність. Для мене це складний кейс, бо ти новий депутат, у якого ще немає зв’язків. І треба показати, що ти можеш більше, ніж ті, хто обіцяв вирішити питання, але нічого не зробив. Ми працюємо над проєктом рішення, щоб надати одній з ділянок Каштанового гаю, переданих у приватну власність, статус скверу. Це така глобальна справа моєї каденції.
Є багато питань щодо ЖКГ. Коли спускаєшся в підвали, дивишся на старі труби, то розумієш, що протоколи комісії, які свідчать, що там ніби все в порядку, не відповідають дійсності. Хочеться кожне таке питання вивчити глибоко. Мені кажуть, що таке бажання в мене тому, що я молода депутатка. На мою думку, якщо тебе обрали, то ти повинен допомагати людям усіма силами і можливостями.
І як ви оцінюєте перспективи ЖКГ в Києві?
Багато від людей ще залежить. На Лук’янівці жителька одного з будинків — житлово-будівельний кооператив (ЖБК) — зробила там усе. Разом з іншими мешканцями подали план на програму співфінансування ремонтних робіт, 10% зробили самі. Це питання готовності людей об’єднатися і шукати шляхи вирішення модернізації для своїх будинків. ОСББ, ОСН (орган самоорганізації населення), ЖБК. Але є багато таких, які приходять і кажуть: ви нам винні. А ми не можемо робити капітальні ремонти. Найбільше — з депутатського фонду виділити 50-100 тисяч гривень. Це питання громадянської освіти. Наразі пропорція таких людей 50 на 50.
ОСН міг би бути ефективним інструментом для розвитку і благоустрою Києва. Але в них мало повноважень. Хоча ОСН прописані законодавчо. Потрібно, щоб Київрада наділила їх повноваженнями. Чи планується це питання розглядати в Київраді?
Є такі ОСН, представники яких приходять до депутатів, розказують про свої проблеми і що вони робили для їх вирішення. Навіть уже з проєктами рішень. Але є ті, що існують на папері. Кінців не знайдеш. Тому не всі ОСН ефективні – на Татарці, Нивках. Ми плануємо надавати юридичну допомогу для створення ОСББ і ОСН. Організовувати тренінги, щоб показати, як вони можуть ефективно співпрацювати з владою.
У Києві після реформи децентралізації фактично нічого не змінилося. 120 депутатів Київради, які повинні забезпечити інтереси міста-мільйонника. Одному депутату важко охопити стільки людей в окрузі.
У Шевченківському районі 170 тисяч мешканців. Але кожна партія має своїх представників. Від «ЄС» двоє – я і Олег Левченко. Загалом за районом від Київради закріплено 10 депутатів. Це полегшує роботу.
Ви якось об’єднуєте зусилля з цими депутатами для вирішення проблем району чи конкуруєте з ними?
Звісно, хотілося б, щоб рішення, які приймаються щодо Шевченківського району, були консолідованими з депутатами з інших фракцій. Під час корекції бюджету наша фракція вносила правки про капітальні ремонти. Є програма співфінансування для капремонту. При цьому є будинки, які розвалюються, але половина жителів орендують квартири і їм нецікаво створювати ОСББ, щоб зробити капремонт. Будівлі в такому стані не можна залишати. Я вносила 33 правки, на жаль, не всі депутати від Шевченківського району голосували через політичні міркування.
Наскільки ефективна комунікація з райдержадміністрацією, оскільки її голову призначає президент і фактично глава РДА повністю від нього залежить. Чи не створює це проблеми двовладдя в Києві?
У нас прямий зв’язок з керівником Шевченківської РДА. Співпраця більш позитивна. Зазвичай, це внесення адрес у план ремонтів будинків, доріг. Глобальних проблем району наша співпраця не торкається. Щось приймається. Щось ні. Щось на стадії перемовин. Робочий процес, де, сподіваюся, не буде політики.
Щоб припинити хаотичні забудови, треба прийняти Генеральний план Києва
Одна з нагальних проблем Києва – хаотичні забудови. У Шевченківському районі постійно спалахують скандали навколо забудов у центрі міста. Яке ваше бачення рішення цієї проблеми?
У центрі всі хочуть будувати. Але є позитивні зрушення. Коли до нас звертаються небайдужі кияни, ми пишемо звернення у відповідні владні структури. Ми не боїмося критики або дзвінків «доброзичливців». Ідемо законним шляхом для вирішення подібних проблем.
Про які конкретно проблемні забудови йдеться?
На Татарці є такі дві забудови. На одній є котлован, другу ділянку огородили, і люди переживають, що там буде забудова. Хоча на офіційні звернення нас запевняють, що забудова не планується. Є випадки, коли документи підтверджують, що будівництво законне. Але кияни скаржаться, що там повинна бути спортивна школа.
З іншого боку, приватна особа викупила землю, отримала дозвіл на будівництво. Та люди хочуть отримати від влади відповідь, чому іде будівництво, що містяни отримають взамін. Жителям району треба місце для занять спортом.
Повинна бути двостороння комунікація, коли ти чуєш людей. Зокрема, зараз ми допомагаємо встановити в будинках поштові скриньки, бо багато скарг на їхню відсутність. І ми виділили з депутатського фонду гроші.
Якщо дозвільна документація на будівництво в порядку. То що ви тоді можете зробити?
Часто ці документи були надані багато років тому. Складно весь процес прокрутити назад. Тому, зазвичай, це відбувається через суди. Треба дослідити всю історію, щоб зрозуміти, де були порушення. Складний процес: необхідно направити запити в різні інстанції і отримати відповіді на них.
Ви готові боротися з такими порушеннями до перемоги?
Хаотичні забудови – одна з гострих проблем Києва. Питання не тільки в самозабудовах, але й застарілих комунікаціях, які не витримують навантаження. При цьому немає реформи ЖКГ. Бо можна вирішити проблему із забудовою, але з комунікаціями — ні. Тому це комплексне питання політики міста. Чому не приймають Генеральний план Києва? Забудови – історія про те, що будують там, де хочуть, а меж не існує. Приймають детальні плани територій (ДПТ), щоб узаконити те, що вже будується. Це не вихід. Генеральний план повинен бути прийнятим.
Генеральний план – історія, що триває років з 10, і його вже треба перероблювати. Без Генплану забудови не зупинити. Ви зверталися до головного архітектора?
Ми зверталися до головного архітектора Києва з питанням, чому досі немає Генплану, коли він буде готовий. На жаль, нам відповіли, що Міністерство розвитку громад та територій тримає його в себе. У Міністерстві відповідають, що це Київрада не може визначитися. Думаю, що це політичне питання. Повинна бути політична воля. Сподіваюся, мер Віталій Кличко, який другу каденцію на цій посаді, вирішить питання.
Ваша партія у минулому скликанні були в одній коаліції з партією УДАР Кличка. Ви не зверталися до колег з питанням, чому Генплан не затвердили ще тоді? Зараз це політика – тому що при владі «Слуга народу». До того Ваш лідер Петро Порошенко був президентом.
Не можу відповідати за дії депутатів минулої каденції. Склад нашої фракції суттєво змінився. І тоді це була коаліція. Тобто перемовини з приводу тих чи інших питань. Зараз наша фракція направила запит і публічно вимагає зрушити з місця питання Генплану Києва.
Заїзди в двори, парковки. Буквально всі мешканці Києва скаржаться на ці проблеми. У першому читанні ухвалили законопроєкт, де пропонується брати плату за парковку в дворі, а потім ці гроші направляти в Громадський бюджет. Більшості киян це не сподобається. Яка ваша думка?
У Києві всі паркуються хаотично, що призводить до заторів. Тому я за те, щоб цей хаос припинити. Можливо, організація паркових місць вирішить проблему. У Дніпрі це працює. За годину паркування – 18 гривень. Або штраф. І стало краще на дорогах.
Якщо ці гроші йдуть до міського бюджету, то чому б їх не направити на Громадський бюджет? Це означатиме, що більше людей отримають можливість реалізувати свої проєкти з благоустрою Києва через ГБ.
Платні парковки в Києві є давно. Але ніхто не знає, куди йдуть гроші, а ще чимало нелегальних парковок.
Так, це проблема. Тому все треба впорядкувати. Щоб такі парковки були без фізичного контакту людей. Встановити паркувальні автомати, як це працює в Європі. А потім гроші йдуть на благоустрій міста. Але все повинно бути прозоро. Це питання ще й інформаційної відкритості влади.
Приміром, коли на початку вакцинації від коронавірусу перекидали гроші з однієї статті на інші, ми звернулися до Кличка з тим, щоб він пояснив: скільки і куди йде. Бо все відбувалося в дуже великій таємниці. Ніхто не знав, на якій стадії перемовини про вакцини. У результаті Київ не зміг закупити вакцини напряму в постачальника, бо потрібно було внести зміни до регламенту. Але нас не послухали. Люди просто не зрозуміли, чому на вакцини виділили гроші, а вони їх не отримали. І куди зникли гроші? Десь у резерві. Вочевидь, мільйон гривень наприкінці року ми кудись знову перерозподілимо.
І що Вам відповів Кличко?
Кличко надав протокольне доручення щодо забезпечення інформаційної кампанії. А хотілося б більше інформації від Департаменту охорони здоров’я. Керівник комісії Київради з питань охорони здоров’я Марина Порошенко постійно піднімає це питання. Поки до нас не прислуховуються.
Ви зверталися до міністра охорони здоров’я з приводу виплат медичним працівникам. За Вашими словами, Зеленський обіцяв у 2021 році заробітну плату 25 тисяч грн. лікарям та 15 — медичним сестрам. Чи вдалося досягти результату?
Пандемія коронавірусу – серйозний виклик для всього світу. Повинні бути пріоритети. В Зеленського на словах вони були: забезпечити підвищення зарплат лікарям до 25 тисяч гривень, медсестрам – до 15 тисяч. Потім був провал закупівлі масок, ШВЛ, вакцин — буквально всього. У Київській лікарні №1 працівники самі шили маски і просили нас не говорити про це публічно. Хоча влада казала, що все є.
У медпрацівників не було необхідного забезпечення від ковіду. І вони частіше всіх хворіли. Україна була п’ята в Європі за рівнем захворюваності серед лікарів. А казали, що до нас летять сто мільйонів ПЛР-тестів. Де вони тоді були? Люди стояли в черзі і на 8 день отримували результат. Тобто за цей час могли заразити багато інших.
Це впало на плечі місцевої влади. Вийшло так: Зеленський пообіцяв, а лікарі звертаються до нас з питанням, що їм робити, бо в них шість тисяч гривень зарплата. Шість! У 9 лікарні підходила працівниця і плакала.
Ми в грудні 2020 року за ініціативи Марини Порошенко перерозподілили 422 мільйони гривень на медичну сферу. 1,6 млрд гривень виділили на доплату лікарям – десь по 3-5 тисяч кожному. Але це не той рівень, який пообіцяв Зеленський. Та й не всі міста можуть виділити гроші на таку доплату.
Під час пандемії треба було більше грошей виділити на її подолання, щоб не було колапсу. А нам відповіли, що є збалансований бюджет Києва, треба 500 тисяч гривень на Подільсько-Воскресенський міст. А ми пропонували перетерпіти в 2020 році з мостом, щоб забезпечити лікарні.
Тому ми пішли до міністра Віктора Ляшка. Його відповідь звелася до того, що неправильно розподіляються гроші. А вже в 2022 році вони боротимуться за те, щоб лікарі отримували 20 тисяч, а медсестри – 13. А куди ділися обіцяні 25 і 15? Влада вже про це забула.
Ви очолюєте Всеукраїнську молодіжку «ЄС». Які основні напрямки діяльності?
У нас велика структура — більше тисячі активістів. Молодіжна «ЄС» присутня в усіх регіонах. Створилася політична сім’я тих, хто прагне європейського майбутнього. Під час карантину ми активно допомагали лікарням і людям. На Великдень у Києві у 2020 році зібрали 50 тисяч кошиків тим, хто не міг піти до магазину.
Ми впроваджуємо європейські стандарти в підходах в українській політиці. Готуємо кадровий резерв для партії. На місцевих виборах 2020 року подали 65 кандидатів у списки всіх рівнів і домовилися з лідером «ЄС» Петром Порошенком, що наших кандидатів – а це досвідчені молодіжні лідери, які навчалися в Європі, — включать у топ список — у першу 20-ку або 10-ку. У результаті 46,6% наших кандидатів пройшли. Є представник у Дніпропетровській облраді, у Львові пройшло 4 кандидати. В Києві 2 – я і Ярина Ар’єва. Є в райрадах ОТГ.
Нам допомагають міжнародні партнери. Ми працюємо з НДІ, Міжнародним республіканським інститутом, Фондом Конрада Аденауера. З усіма маємо або окремі проєкти, або долучаємося до їхніх. Зазвичай, ці проєкти направлені на політичну освіту. До нас приїжджала молодіжна організація ХДС з Німеччини, зі Швеції, Голландії. Маємо статус спостерігачів у найбільшій європейській партії – Європейській народній партії. Ми єдині члени в Європейському демократичному студентстві. Туди подаємо резолюції щодо Донбасу, Криму.
Вас чують?
Так. Наші резолюції приймають. Наша представниця — співголова групи з прав людини. Коли всі боролися за свободу політв’язня Валерія Марченка, якого затримали в Італії, ми перші подали резолюцію в ЄНП. І вона пішла в Європарламент.
На «Слугу народу» постійно тиснуть з Офісу президента
Ви нова депутатка. У вашій фракції чимало тих, хто давно в політиці. Як вам працюється, не тиснуть на вас досвідом?
Є баланс. Молоді люди і досвідчені депутати. Нас нормально сприймають. Я в політиці 7 років: від активіста до депутата. На засіданнях фракції у нас проходять дискусії. Мене слухають і прислуховуються.
Нинішня Київрада дуже оновилася за рахунок нових депутатів зі «Слуги народу» і «Голосу». А як працюється з молодими «слугами»?
Проблема в тому, що СН, хоч і маленька фракція, але провладний шлейф дає про себе знати. При цьому є тиск з Офісу президента, і вони, як правило, роблять те, що їм говорять з Банкової. Це означає, що в багатьох випадках вони не голосуватимуть за рішення, які пропонує наша фракція.
У 2019 році був великий запит на нові обличчя. Ви – можна сказати, одна з таких представниць. Чому «ЄС», а не СН або Голос, які себе позиціонували саме як нові обличчя? Вам пропонували?
Чому я повинна була йти до тих партій?! Це питання політичної освіти, культури та ідеології. Я з «ЄС» 7 років. У 2015 році програла місцеві вибори, але це мене не зупинило. Розвивала молодіжне крило в Дніпрі, навчалася в Європейському парламенті, Інституті політичної освіти Роберта Шумана. Потім у Києві мені запропонували працювати на національному рівні з молодіжкою.
Які «Слуги народу»? Це політичний проєкт. А ми говоримо про стабільні інституції, які формують кадровий резерв для майбутньої політики. Ми повинні стати мостом з Євросоюзом. Якщо завтра нам скажуть, що приймають в Євросоюз, хто балотуватиметься в депутати Європарламенту, вестиме перемовини з різними країнами? Треба мати досвід, а ми єдина молодіжна організація, політична сила, яка цим займається.
«Слуги народу» прийшли до влади на хайпі, відосиках і іміджу коміка Зеленського – своєї людини через однойменний фільм. Це не можна порівнювати!
На виборах питання про нові обличчя мені дуже заважало. Молодий, не означає, що не досвідчений. І я кожного разу доводила протилежне. Бо після виборів 2019 року мені казали, що вже обрали нових, давайте когось із досвідом. Це все через СН, тому що тепер всі вважають, якщо ти молодий, то ні в чому не розбираєшся. Я зустрічалася з Ангелою Меркель і Бараком Обамою. Не кожен політик може це зробити.
Але якщо брати західний досвід, то там сталі партії з ідеологією. А «Європейська солідарність» вже кілька разів змінювала назву. Це вас не бентежить?
Політичні партії формуються не за одну каденцію. В Україні поки немає сталої політичної системи. Якщо в партії був ребрендінг, то це її право на спроби і помилки. Потрібно було оновити партію. Завдяки чому з’явилася і молодіжка. Але не було зміни напрямку.
Ми одна з партій, яка дотримується свого ідеологічного вектору. Ми не кажемо, що ліберали, як було в СН, або центристи, або правоцентристи. З самого початку «ЄС» була в політичній сім’ї Європейської народної партії. Це правоцентристська консервативна партія.
З вашої точки зору, чи вдасться подолати політичну корупцію? З погляду Київради, де зараз багато депутатів, які вперше прийшли в політику?
Я не зіштовхувалася з політичною корупцією. Не знаю, що це таке.
Коли до вас підходять і пропонують за гроші підтримати якесь рішення.
Такого не було. Подолання корупції в політиці — питання часу. Людей, які відкидають такі пропозиції, все більше. Я не знаю, хто бере, бо не підпускаю це до себе. Гроші за голосування — минуле сторіччя. Чим більше людей, які матимуть стержень європейського зразку, тим кращою буде політика.
Коли йшла на вибори, мені казали: станеш такою самою, як інші. Я кажу: з чого ви це взяли? У людей упередження: якщо політик, то апріорі влазиш в брудну справу. А мені приємно, коли люди приходять і дякують, це дуже мотивує. Цього не купиш за жодні гроші.
Ви належите до команди Порошенка. Але співпрацюєте з Кличком. У минулій каденції була спільна коаліція. До Кличка багато питань, зараз колізія щодо розділення повноважень мера і глави КМДА. Ваша оцінка ситуації?
Це не колізія, а політичне питання. Я проти розподілу повноважень. Кличко — вибір киян. Вони обирали згідно закону мера і голову КМДА, розуміючи, що він нестиме відповідальність. Відповідно до соціології, кияни негативно сприймають утиски Банкової щодо київської влади.
Якщо на наступних виборах закон змінять, повноваження мера голови КМДА розділять, можливо, і вибір киян буде інший. Я проти таких конфліктів, бо нічого позитивного для киян це не принесе. Просто зелена хмара, яка висить на Києвом. Є одна політична мотивація – контроль над ресурсами, які чималі в Києві. Звісно, Банковій хочеться мати тут свою людину, яка б виконувала вказівки. Ми знаємо зі слів президента, що він любить, аби були стовідсоткові прокурори і трьохсотвідсоткові слідчі.
Ми говорили з Кличком відразу після виборів про те, що утиски будуть. Пропонували бути єдиною коаліцією, щоб забезпечити інтереси киян. Бо наші фракції найбільші. Кличко вибрав іншу стратегію – бути з усіма на рівних умовах, всіх обійняти, нікому не заважати. У результаті це виявилося хибною стратегією. Різнобій у рішеннях Київради, тимчасові коаліції під тиском Банкової.
«ЄС» не готує конкурента Кличку на наступних виборах?
Не думаю, що треба зациклюватися на питанні виборів. Буде довіра до нас, тоді і вирішуватиметься. Зараз багато проблем, які треба вирішувати, а не говорити, що готуємо кандидата на мера.