«Дороги приватних секторів не ремонтуються десятиліттями»: Інтерв’ю з депутаткою Ксенією Семеновою

Спроби забудови Совських ставків, новий власник відомого «ринку-шайби» на Кудряшова, знищений будинок Уткіна і платні парковки під житловими будинками. Про це все, а також про велодоріжки і погані дороги видання Kyiv.Press розпитало депутатку Київської міської ради від фракції «Слуга народу» Ксенію Семенову.  

Фото – «Українська правда»

Суд розірвав із забудовником договір оренди Совських ставків, врятував водойми від знищення і повернув їх місту. Тим не менш вони перебувають в недоглянутому стані і заболочуються. Чи є можливість навести там лад і зробити комфортну рекреаційну зону для містян?

Для того, щоб створити рекреаційну зону на Совських ставках мало рішення суду. Київська міська рада повинна своїм рішенням створити там парк і передати його, наприклад, Київзеленбуду. В бюджеті міста треба передбачити фінансування на догляд за цією територією, завершити нарешті будівництво колектора. На жаль, в Київраді досі багато депутатів сподіваються, що питання забудови ставків таки вдасться якось протягнути. З цією метою імітуються результати громадських обговорень, створюються петиції з проханням озера забудувати. Я вірю, що здоровий глузд зрештою переможе, і разом з колегами працюю над тим, щоб так і сталося. Питання ставків та інших зелених зон у Києві – це не тільки про рекреаційну зону для містян. Це в першу чергу про зміну клімату, про середню температуру в місті, про чистоту повітря. Водойми і парки – це природні очисники і зони охолодження, які впливають на Київ в цілому, не тільки на окрему громаду, що живе неподалік. Забудова зелених зон у місті зрештою призведе до екологічної катастрофи в місті. Київ – не Дубай, у нас природньо не пустеля, і треба постаратися, щоб так і було.

Мешканці Солом’янського району скаржаться, що в їхньому районі ремонтують лише магістральні дороги, а інші перебувають у занедбаному стані, так само як і старі комунікації, які часто виходять з ладу. Чому так відбувається і як це можна виправити? 

Не зовсім правда, що Київавтодор ремонтує тільки магістральні дороги. Але дійсно перевага надається тим дорогам, якими користується більше людей. Маємо несправедливість – дороги приватних секторів не ремонтуються взагалі десятиліттями. Я зі свого боку, як депутат регулярно звертаюся до КМДА з проханням справедливого розподілу бюджету на ремонти доріг і комунікацій, адже і жителі приватного сектору платять в місто податки. На жаль ці прохання поки залишаються непоміченими. Тому пропоную киянам об’єднати зусилля. Виконавчий орган Київради, яким є КМДА, часто гарно реагує на масові звернення. Тому прошу залишати якомога більше скарг на сайті 1551, робити колективні звернення. Я як депутатка Солом’янського району буду ці звернення просувати і дотискувати рішення. Поки бачу ось такий шлях. Звичайно, по-хорошому, місто мало би мати план ремонтів на кілька років вперед, а також слідкувати за якістю виконання робіт. На жаль, адреси ремонтів Київавтодор визначає за принципом «ну побачимо де після зими асфальт зійде» і це реальна цитата. Водночас СБУ і ДБР повідомляють про викриття схем з привласнення Київавтодором бюджетних коштів на суму більш ніж 100 мільйонів гривень. З таким рівнем корупції, звичайно, ніколи будувати якісну інфраструктуру в місті.

На площі Кривоноса поряд з Пам’ятником паровозу в зеленій зоні за будівельним парканом відбувається будівництво багатоповерхової споруди. Забудовник не виходив на контакт з громадою і прикривався тітушками. Що вам про це відомо? У забудовника є законні підстави для здійснення своєї діяльності?

Ділянка на Кривоноса біля паровоза з 2006 року знаходиться в оренді у ТОВ «ЛОТА» для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу. Призначення ділянки на кадастровій карті також під торгівельний комплекс. Тобто, на перший погляд – так, підстави у забудовника є. Але є нюанси. За умовами договору завершити будівництво орендар мав до 2020 року, однак там досі будмайданчик і безлад. А крім того, вже під час самого будівництва забудовник допустив багато порушень, які були зафіксовані Державною будівельною інспекцією. Для району питання будівництва з порушеннями не нова проблема. Ми працюємо зараз із мешканцями по Залізничній 32/34, Карпатській 26, Скрипника 44В. Це все адреси де ведеться будівництво з порушеннями. Зараз із поліцією і ДАБК напрацьовуємо сценарій наших дій по таким випадкам. 

Ви казали, що власник «шайби» на Кудряшова «не виходив на зв’язок», а депутати не захотіли збереження будівлі і передали ділянку в оренду новому забудовнику. Чи можливо врегулювати законодавчо такі питання, щоб уникнути подібних ситуацій? Скажімо, передавати ділянку на баланс міста або викуповувати споруду і землю під нею за кошти платників податків? 

Земля і так міська, комунальна. Проблема у тому що Київрада передала її власнику ринку із зміною цільового призначення – фактивно під реконструкцію, що в наших реаліях значить нове будівництво. Зараз на розгляді Верховної ради знаходиться законопроект про містобудівну діяльність, який не дозволятиме так вільно трактувати поняття реконструкції. Крім того, якщо будинок має архітектурну цінність доречно надавати йому охоронний статус пам’ятки архітектури. Щодо цього я зверталася до Департаменту охорони культурної спадщини і Мінкульту. Тому що про цінність будівлі мені писала і українська спілка архітекторів і подібна організація з Польщі і донька самої архітекторки і десятки експертів в галузі мистецтва. Художній смак річ суб’єктивна, комусь може не подобатися модернізм. Проте, коли про художню та інженерну цінність будівлі говорить таке широке коло професіоналів, не можна не рахуватися з таким. До речі, після значного суспільного резонансу і палких суперечок в міськраді власник шайби таки прокоментував свої наміри виданню «Сегодня» в рекламному матеріалі. Але на жаль в Києві багато прецидентів, коли забудовник слова не тримав. Тому закликаю громаду бути пильною і уважно стежити за тим, що довкола ринку відбувається.

Стосовно нещодавно знищеного будинку Уткіна. Ваші колеги не підтримали проект рішення про звернення КМР до суду для розірвання оренди із забудовником. Чому ваші колеги не підтримали це рішення і чи є реальні можливість, якісь інструменти, щоб карати забудовників за таке знищення історичних будівель? 

В Київраді не підтримали внесення питання до порядку денного на останньому засіданні. Підозрюю, що через те, що це дуже політичне і символічне рішення про відповідальність забудовника за знесену архітектуру 19 століття. Не голосувати за таке соромно, це розуміють мої колеги. Тому у частини ради є бажання тягнути з голосуванням якомога довше. Поки суспільний резонанс не спаде. Однак відповідно до регламенту проект рішення все одно рано чи пізно потрапить до зали, і доведеться визначатися. Рішення про звернення до суду про розірвання договору оренди і позбавлення забудовника права власності – це і мав би бути інструмент покарання і гарний прецедент на майбутнє. Але щоб його запустити треба, щоб Київрада згадала, що її завдання в першу чергу захищати інтереси громади.

У Києві погодили Історико-архітектурний опорний план міста, який має лягти в основу нового генплану. Ви вже бачили цей документ? Як будете голосувати?

Бачила. Дуже рада, що Мінкульт погодив документ. Ми разом із депутатом-мажоритарником району Романом Грищуком мали кілька зустрічей з міністром Ткаченком і говорили зокрема про важливість погодити документ якомога швидше. У мене є зауваження до документа і я буду їх в залі засідань Київради озвучувати, але за основу я такий проект, звичайно, підтримую. Історико-архітектурний опорний план міста – дуже важливий для історичного Києва документ.

Що ви думаєте про російський проект меморіального центру «Бабин Яр»? 

Думаю, що ви в формулюванні запитання вдаєтеся до маніпуляції. В Києві немає російського проекту меморіального центру. Наразі на території Бабиного Яру реалізовано три мистецькі об’єкти – металева інсталяція з колонами, простріляна кулями, синагога у вигляді книги і колона з цеглою і пульпою, присвячена куренівській трагедії. Всі три інсталяції несуть у собі ідею засудження тоталітарних режимів, як фашистсього, так і радянського, і глибоко особисті історії жертв трагедії. Мені такий посил подобається. Весь концепт є на сайті https://babynyar.org/. Крім мистецьких об’єктів в рамках проекту проводиться величезне дослідження, встановлюються імена жертв трагедій Яру, це, на мій погляд, дуже важливо. Попри велике суспільне занепокоєння, я поки не бачу в проекті російських наративів і буду стежити за тим, щоб вони там і не з’явилися. Те ж саме раджу робити і всім свідомим киянам.

Начальник інспекції з паркування КМДА Дмитро Рахматуллін анонсував киянам, що тепер парковки біля їхніх будинків стануть платними. Наскільки це гарна ідея для Києва і Солом’янського району зокрема? 

Не зовсім так. Зараз КП Київтранспарксервіс намагається вивести з тіні діючі парковки. Такі парковки, де фактивно вже гроші збирають, однак до бюджету міста нічого не потрапляє. Також КП пропонували виділити і нові зони під паркінги, серед яких зелені зони і кілька дворів. В Київраді я наполягаю на виключенні таких локацій з переліку парковок. Більшість моїх пропозицій щодо виключення підтримала вже транспортна комісія. Зокрема йдеться про парковку на території ОСББ Пулюя 2. 

Але! Киянам дуже важливо розуміти, що єдиний спосіб зробити двір дійсно їхнім, це створити ОСББ і забрати цю землю собі у співвласність. Інакше у міської влади завжди буде спокуса використати ваш двір для наповнення бюджету міста – здати в оренду під забудову, зробити там платний комунальний паркінг абощо. Ми зі свого боку завжди раді допомагати мешканцям району у створенні ОСББ. Крім можливості забрати двір собі у співвласність це також дає можливість залучати додаткові кошти на ремонти будинку, обирати більш якісні компанії для обслуговування будинку, накопичувати кошти для капітальних ремонтів.

Часом з’являються новини про нові велодоріжки в Києві, але майже завжди вони не з’єднані між собою і їхню загальну протяжність аж ніяк не можна порівняти з відповідними показниками в інших європейських столицях. Що заважає облаштувати столичні вулиці велодоріжками, як, скажімо, в Женеві чи Амстердамі?

Заважає те, що більшість депутатів і чиновників не користуються велосипедами як транспортом. 

Насправді за останні кілька років велоспільнота Києва на стільки зросла, що вже неможливо її ігнорувати. Тому будуються велодоріжки. Так, деколи незручно, невміло і неправильно, але прогрес правда є. Тепер капітальний ремонт вулиць обов’язково супроводжується створенням велодоріжок. Але у нас попереду велика просвітницька робота. На жаль, кияни часто ігнорують велодоріжки. Паркують на них авто, використовують для руху автомобілем. Часто причина в недолугому проектуванні. Тому важливо наполягати на попередній публікації проектів реконструкції вулиць і обов’язково погоджувати проекти з громадою. Цього я вимагаю і вимагатиму як депутат Київради. Але також проблема і у низькій культурі поваги до усіх учасників руху.

Автор – Дмитро Шутаєв