Ганна Старостенко: Київ найбільше серед інших регіонів підтримує свої медичні заклади

Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко, депутат Київради від фракції УДАР вперше була обрана до міськради в 2008 році. Тому Ганна Старостенко має чималий досвід роботи в місцевому самоврядуванні.

Наразі Ганна Старостенко як заступниця Віталія Кличка курує сферу охорони здоров’я в столиці. За її словами, від початку медреформи багато медичних закладів столиці досягли серйозних успіхів. Завдяки зміні системі фінансування у закладах надання первинної допомоги зарплати у лікарів складають близько 30 тисяч. При цьому міська влада всіляко сприяє розвитку медичних закладів.

Як фінансуються медичні заклади Києва, які послуги кияни можуть отримати додатково безкоштовно, які заходи проведено міською владою для підготовки до третьої хвилі пандемії коронавірусу, — в інтерв’ю для Kyiv.Press розповіла Ганна Старостенко.

У Києві в закладах надання первинної допомоги медики отримують високі зарплати

Ви як заступниця голови КМДА куруєте сферу охорони здоров’я. Розкажіть, наскільки ефективно впроваджується в Києві медична реформа? Які проблеми виникають? Чи достатньо грошей на впровадження реформи?

У Києві відбуваються масштабні трансформаційні процеси останні три роки у сфері охорони здоров’я: столиця намагалася максимально підготувати свої медичні заклади до змін в частині фінансування та адміністрування.

У Києві в лікарів точно повинні бути вищі зарплати, ніж закладено в держбюджеті. Адже в Києві дороге життя у порівнянні з іншими регіонами — високі ціни та житло, продукти, часто, щоб доїхати на роботу, треба скористатися кількома видами транспорту… Для іншого регіону така зарплата може бути прийнятною, але для Києва цього недостатньо.

Місто віднайшло можливість підтримати наших медиків вторинної та третинної ланки. Минулого року ми запровадили безповоротну фінансову допомогу для них. У міському бюджеті-2021 передбачили на ці потреби 1,5 млрд грн, і за дев’ять місяців ми вже виплатили 927.3 млн грн медикам вторинної і третинної ланки. Так, лікарі щомісяця отримують 5 тис грн, середній медперсонал — 4 тис грн і молодший- 2 тисячі.

В умовах реформування галузі роль міста в реалізації політики охорони здоров’я принципово змінилася: з одного боку, Київ — власник і розпорядник закладів охорони здоров’я, а з іншого, — напряму не може їх фінансувати, зокрема, виплачувати зарплату працівникам. Цю опцію з весни 2020 року здійснює Національна служба здоров’я України (НСЗУ).

Тим не менш, Київ підтримує мережу комунальних закладів охорони здоров’я за наступними трьома напрямами — оплата комунальних послуг, інвестування у розвиток закладів, а також фінансування відповідних міських цільових програм. Зауважу, що на сьогодні столиця найбільше серед інших регіонів підтримує свої медичні заклади – 21% із загального фінансування медичної сфери міста.

Ми без затримок і обмежень оплачуємо комунальні послуги медзакладів; вкладаємо кошти у розвиток, реконструкцію та будівництво закладів охорони здоров’я, оснащуємо сучасним обладнанням. А ще у рамках міських цільових програм оплачуємо ті медичні послуги для киян, які не ввійшли в гарантований обсяг послуг, що фінансуються НСЗУ. Зокрема, у рамках трьох програм — «Здоров’я киян», програм з боротьби з ВІЛ/СНІД і туберкульозом міська влада виділила вісім мільярдів гривень на фінансування їхніх заходів.

Яким чином вдалося досягти таких цифр?

Головний принцип медичної реформи – «гроші йдуть за пацієнтом». Чим більше людей звертаються у заклад, тим більше туди надходить грошей. І ці кошти спрямовуються не тільки на зарплату, але й на розвиток закладу.

Одним із досягнень реформи є автономізація медзакладів – в них з’являється більше повноважень і, звичайно, відповідальності. Керівництво самостійно вирішує, скільки спеціалістів у них працюватиме, скільки медперсоналу, яке буде навантаження. І тут у Києва багато позитивних прикладів, коли керівники закладів успішно розвивають свої заклади. Там вже сьогодні працівники мають таку зарплатню, яку держава ще тільки обіцяє медикам у майбутньому. Але є й інші випадки, коли заклади мали пройти складний процес реорганізації, аби зберегти можливість надавати медичну послугу пацієнтам і при цьому утримати свій колектив медиків.

Так, цього року міська влада провела кілька важливих реорганізацій вузькопрофільних закладів: фтизіатрії, психіатрії, шкір-венерології тощо. Метою було надати можливість киянам отримувати якісну медичну послугу при скороченні адміністративних витрат, збереженні медичних працівників та створенні передумов, аби самі установи змогли укласти більше пакетів зі НСЗУ, а, отже, й отримати більше фінансування з боку держави.

Які медичні послуги Київ фінансує саме для містян?

У рамках діючої міської цільової програми «Здоров’я киян», а з наступного року – і нещодавно ухваленої «Громадське здоров’я» — місто фінансує та надалі фіанансуватиме такі заходи, як рання діагностика цукрового діабету, скринінги для визначення рівня холестерину, на гепатит В та С за групами ризику, програми з раннього виявлення раку шийки матки, раку молочної залози у жінок, вакцинація дівчат-підлітків проти раку шийки матки, неонатальний скринінг новонароджених дітей, який з наступного року буде розширено з 4 до 31 показника.

Крім того, за рахунок бюджетних грошей кияни мають змогу здійснити ендопротезування кульшових суглобів, імплантацію штучних кришталиків тощо. Всі ці послуги не входять до гарантованих державою пакетів.

Окремий та досить масштабний напрямок – серцево-судинні захворювання. У рамках цільової програми місто фінансує високоспеціалізовану кардіохірургічну допомогу — коронарографії, стентування коронарних артерій, імплантації штучних водіїв ритму, аорто-коронарне шунтування, протезування клапанів серця та вживлення штучного механічного серця. За минулий рік таку допомогу отримали понад 2 тисячі киян, а ще троє – отримали штучне механічне серце. І це попри пандемію та два локдауна!

У Києві в лікарів точно повинні бути вищі зарплати, ніж закладено держбюджетом

Чому в Києві не вистачає сімейних лікарів і як можна вирішити цю проблему?

Дефіцит сімейних лікарів — дійсно серйозна проблема. Ще до початку пандемії коронавірусу заклади надання первинної допомоги першими почали впроваджувати медреформу. І в цих організаціях бачили: чим більше пацієнтів, чим якісніші послуги, тим більше фінансування і вищі зарплати в лікарів, ніж у їхніх колег, які працювали на вторинній і третинній ланці надання медичної допомоги.

З початком пандемії коронавірусу велике додаткове навантаження лягло на плечі сімейних лікарів. Зараз вони фактично взяли на себе і кампанію з вакцинації. Не всі витримують такі навантаження і тиск пандемії.

Тому наразі у міста є потреба в сімейних лікарях. Важливо, щоб київська влада їх підтримала. Оскільки місто не може платити зарплату медпрацівникам, ми сконцентрувалися на створенні комфортних умов для роботи та підтримці ЦПМСД –ремонти, закупівля необхідного обладнання, розвиток мережі амбулаторій. Зараз, до слова, ми будуємо та ремонтуємо кілька амбулаторій в різних районах Києва – Деснянський, Дніпровський, Святошинський. Але, зважаючи на те, що в Києві проживає велика кількість населення, то це певний виклик для місцевої влади.

Уряд у держбюджет-2022 заклав зарплати для лікарів на рівні 20 тисяч гривень та 13,5 тисячі гривень — для середніх медичних працівників. На Вашу думку, цього достатньо? Чи вирішить це проблему нестачі лікарів?

До речі, тут багато чого залежить не лише від загальних ставок, а й від керівництва закладу. Нещодавно НСЗУ провела масштабні кластерні консультації із закладами охорони здоров’я і презентувала успішні кейси, серед яких були і київські установи. Кілька медичних закладів Києва досягли серйозного успіху завдяки медичній реформі. Зокрема, в деяких столичних закладах надання первинної допомоги медики вже отримують задекларовані урядом зарплати на 2022 рік, і навіть більше – по 30 тисяч гривень лікарі і 20 тисяч гривень медсестри. Як бачимо, при правильній організації та ефективному управлінні можна досягти значних результатів.

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що за кілька тижнів кількість хворих на коронавірус у лікарнях сягне 50-60 тисяч. Наскільки Київ готовий до третьої хвилі пандемії?

Наразі Київ розгорнув більше 6 тис. ліжкомісць. У Києві на сьогодні 24 заклади комунальної власності, які приймають хворих на коронавірус. Також приєдналися 8 клінік з Національної академії медичних наук. Оснащували лікарні під потреби ковідних хворих (на сьогодні в арсеналі столичних лікарень — придбано 87 апаратів для штучної вентиляції легенів, 78 моніторів, газоаналізатори, апарати УЗД та більше 150 кисневих концентраторів), закуповували необхідні медикаменти. Розуміючи величезну потребу в кисні, ми максимально підготували опорні лікарні – встановлювали централізовані системи подачі кисню, резервуари для рідкого кисню, проводили додаткові кисневі точки, модернізували електромережі, щоб не було перенапруги. На сьогодні киснем забезпечені майже 90% усіх ліжок, які передбачені для госпіталізації ковідних пацієнтів.

Як показує сумний досвід, все це ми робили не дарма. Адже нині потреба лікарень у кисні у порівнянні з весняною хвилею зросла у три рази! Станом на зараз міські лікарні щодоби використовують від 35 до 45 тонн кисню.

Та найбільш ефективною зброєю проти тяжких випадків ковіду, а відповідно навантаження та нашу медичну систему, має стати вакцинація. Щоб вакцинувати максимальну кількість населення у столиці, Київ створив розгалужену мережу пунктів щеплення: 148 пунктів щеплення, 21 міні-вакцинальний центр, Центр масової вакцинації, створений на базі МВЦ, 53 мобільні бригади, понад три десятки тимчасових вакцинальних пунктів в торговельно-розважальних центрах і Центрах надання адміністративних послуг, у військоматі, на залізничному та автовокзалі. Вакцини є на вибір: AstraZeneca, CoronaVac, Pfizer.

І на сьогодні, вже в умовах червоної зони, коли кількість госпіталізацій та смертей від ускладнень коронавірусу щодня б’є антирекорди, вакцинація – вже не просто право, а громадянський обов’язок кожного. Адже це – не просто ковід-сертифікат, а наша безпека, здоров’я та життя.

І попри те, що у Києві рівень вакцинування вдвічі вищий, ніж по Україні, нам ще дуже далеко до колективного імунітету.

З 1 листопада в Києві введено локдаун. Чим цей локдаун відрізнятиметься від попередніх? Чи будуть введені знову дуже жорсткі обмеження для киян?

Це локдаун для не вакцинованих. Вакциновані люди можуть користуватися усіма сервісами міста. Звісно, необхідність масок та дотримання соціальної дистанції лишається. Адже щеплення не захищає від захворювання — це захист від тяжких форм перебігу і летальних випадків. Всі, хто зараз лежить у лікарнях, — в основному, не вакциновані пацієнти – 95%. Також понад 99% тих, хто, на жаль, помер від коронавірусу, теж не були щеплені.

Весь цивілізований світ своїм прикладом показує, що треба вакцинуватися. В Скандинавських країнах рівень вакцинації населення досяг вже 90%. Зараз там також сплеск захворюваності, але мінімальний рівень госпіталізації. До слова, там навіть скасовують карантинні обмеження та необхідність масок.

Ми ще не дійшли до піку третьої хвилі. Ваші прогнози – як довго триватиме третя хвиля та локдаун?

Ми зараз на початку піку третьої хвилі пандемії. Наступні кілька тижнів будуть вирішальними. У Києві вже є окремі лікарні, які на 95-100% заповнені. Це велике навантаження на медиків. І єдине правильне рішення – введення жорстких обмежень. Локдауни запроваджують саме для того, щоб по-перше, розірвати ланцюг захворюваності, по-друге, знизити навантаження на медичну систему та не допустити її колапсу. Тому просимо містян ставитися до нас з розумінням – адже мова йде про життя і здоров’я тисяч людей.

Троєщина за останні 5-6 років дуже змінилася

Ви вчетверте обрані до Київради. Які Ваші особисті досягнення за час роботи в Київраді?

Я депутатка Київради фракції УДАР з 2008 року, і досвіду депутатської роботи в Київраді достатньо. У фокусі моєї діяльності – Деснянський район, там я виросла, ходила до школи, де живуть мої рідні та друзі.

На сьогодні Деснянський район — один з найбільших за чисельністю – близько 400 тисяч мешканців. За роки моєї депутатської роботи і за підтримки мера Віталія Кличка ми створили багато нових, сучасних зелених та рекреаційних зон. Так, за останні три роки відкрито 3 черги парку при в’їзді на Троєщину, здійснено реконструкцію пляжу біля Десенки. Тепер мешканцям району є де відпочити та прогулятися. Але не будемо зупинятися на досягненому – попереду багато ініціатив та проєктів.

Також ми розвиваємо соціальну інфраструктуру району. Навесні цього року відкрили новий дитсадок № 327 на вулиці Радунській. Поруч ще будується нова школа. Відновлюємо роботу садка №782 на вулиці Сержа Лифаря. В існуючих закладах освіти проводимо ремонти, термосанації, оновлюємо та будуємо міжшкільні стадіони. Не так давно на Троєщині з’явилася центральна спортивна арена районного масштабу на вулиці Драйзера, 2-б.

Не забуваємо й про культурне життя району – відкрили нову комунальну галерею мистецтв, яка користується великими попитом. Створили новий бібліохаб. До речі, Київ пишається тим, що на Троєщині є такий сучасний бібліохаб – він користується попитом не в киян. До нашого бібліохабу приїжджають з усієї України, щоб скористатися його послугами, провести читання, зустрічі з автором нової книги, презентувати свіжу збірку віршів тощо.

Звісно, будуємо дороги, розбудовуємо дитячі майданчики, двори, міжквартальні проїзди – змінюємо район на краще. І якщо порівняти Троєщину, яка є сьогодні, з тим, якою вона була 5-6 років тому, то це дві великі різниці. До речі, моя місія – змінити певний стереотип відносно нашого району, який існує ще з радянських часів. І зараз цей стереотип згадують тільки ті, хто там давно не бував.

З якими основними проблемами Києва і району ви зіштовхнулися? Як можна їх вирішити?

Транспортна проблема залишається напруженою. В Деснянському районі особливо. Увага всього масиву прикута до будівництва Подільсько-Воскресенського мосту. Бо багатьом мешканцям треба перетинати щодня Дніпро, щоб доїхати до роботи, і назад. Цей проєкт проходить під особистим контролем Віталія Кличка. Сподіваємося, що найближчим часом буде запущено автомобільне сполучення через міст. Вже почалося будівництво другого ярусу, де має бути прокладено метро. Слідкуємо за роботами щодня.

Над якими проєктами ви зараз працюєте?

Як заступниця голови КМДА активно працюю над розбудовою госпітального округу. Щоб була дієва мережа закладів охорони здоров’я, а всі кияни мали доступ до вчасної та якісної, а також спеціалізованої медичної допомоги.

Тримаємо руку на пульсі щодо боротьби з пандемією. Коронавірус дуже змінив наші плани. Це великий виклик для всього світу. З іншого боку, ми можемо зрозуміти, наскільки спроможна наша система охорони здоров’я до такого виклику.

Наразі працюємо над проєктом міського бюджету на 2022 рік. Щоб у центрі головного кошторису столиці був киянин та його потреби, пов’язані зі здоров’ям, освітою, соціальним захистом. Це три сфери, на які йде найбільше коштів із бюджету. Зважаючи, що в економічному плані в нас непроста ситуація, ресурс обмежений, то треба спрямувати гроші туди, де вони найбільш потрібні. Передбачити різні компенсації і можливості, щоб кияни почували себе комфортно та захищено. Охорона здоров’я та освіта – це найкраща інвестиція, яку може зробити держава і місто в людей, які потім розвиватимуть свою країну.

Інна Жолобович