Геннадій Кривошея: Сьогодні голова райдержадміністрації – директор великого ЖЕКу без повноважень

 За плечима Геннадія Кривошеї солідний політичний досвід. Кар’єру в політиці розпочинав з блоком «Наша Україна». Згодом перейшов у партію Арсенія Яценюка «Фронт змін», пізніше перейменовану в «Народний фронт», працюючи помічником народного депутата Арсенія Яценюка.  У 2006-2010 роках був депутатом Подільської районної у місті Києві ради 5 скликання.

Одразу після Революції гідності був призначений головою Печерської райдержадміністрації Києва. За словами Геннадія Кривошеї, робота голови райдержадміністрації після Революції Гідності значно відрізняється від нинішньої роботи глави РДА. Головне завдання на той час було – утримати оборону району. При цьому ще й намагатися вирішувати щоденні питання містян. Мабуть, першим, що було зроблено в адміністрації, — Кривошея зняв замки зі свого кабінету, щоб у всіх відвідувачів  був вільний доступ  до керівника РДА. 

На парламентських виборах 2014 року був обраний народним депутатом від «Народного фронту». Попри критику експрем’єра Арсенія Яценюка вважає його найкращим главою уряду за всі роки незалежності. На думку Геннадія Кривошеї, Яценюку вдалося з нуля підняти бюджет країни в той час, коли російський агресор окупував частину території України. 

На сьогоднішній день Геннадій Кривошея  позапартійний, однак бере активну участь у громадсько-політичному житті столиці та Київської області.

Чи відновлять  роботу райрад у столиці, що зміниться в Києві, якщо перенести уряд і парламент за місто, — в інтерв’ю для Kyiv.Press розповів Геннадій Кривощея. 

Після призначення главою РДА зняв замки з кабінету 

Ви очолювали Печерську райдержадміністрацію в непрості часи – після Революції Гідності. З якими проблемами Києва і району ви зіштовхнулися? 

Робота голови райдержадміністрації після Революції Гідності значно відрізняється від нинішніх обов’язків керівника РДА. Зазвичай глава РДА вирішує стандартні щоденні проблеми — ЖКГ, освіта, медицина, благоустрій, озеленення району тощо. А в 2014 році Україна готувалася  до оборони проти російського агресора. Формувалася територіальна оборона Києва. І в цих умовах моє завдання – не лише координувати роботу і забезпечувати життєдіяльність району, але й зробити так, щоб у випадку агресії російських окупантів район був готовий до оборони. 

Ми спілкувалися з різними патріотичними формуваннями району та міста, лідерами Майдану, добровольцями і просто активними патріотично налаштованими людьми. Вони приходили на наради і надавали свої пропозиції, зауваження з мобілізації, обороноздатності району.  Було досить складно, але ми були готові до будь-якого перебігу подій. 

Щодня ми починали роботу з наради, де заслуховували інформацію про ситуацію на сході України, одночасно  звертали увагу на те, що відбувається в районі. Тоді дуже багато людей ходили з відчуттям небезпеки в душі, десь страху, десь агресії. Ми розуміли, що саме неконфліктним методом потрібно не просто заспокоювати людей. А робити все для того, щоб столиця продовжувала жити і працювати. Що й було зроблено. 

Хоча я пропрацював неповні чотири місяці головою райдержадміністрації, але ми встигли дещо зробити корисного для району. Причому більшість  проблем вирішували не за бюджетні гроші. Грошей тоді було досить мало і першочерговими були витрати, пов’язані з медициною, освітою та соціальним захистом населення. Однак ми знаходили спонсорів, які допомагали нам вирішувати нагальні проблеми того часу.  

Для мене було принципово важливим, наскільки ми швидко реагуємо на проблеми. Печерський район відрізняється від інших. Бо історично так склалося, що всі центральні органи влади розташовані саме тут.  Мені досить часто говорили, що тут живуть люди відповідного статусу. Хоча для мене основним було не акцентувати на цьому увагу. А показати, що люди однакові, незалежно від місця народження та проживання. І всі міські та комунальні служби повинні працювати швидко і реагувати на проблеми містян своєчасно, чи то на вулиці Банковій, чи то на вулиці Кіквідзе (зараз М.Бойчука). 

Тому зранку ми розглядали хроніку подій у районі, в тому числі, від правоохоронних органів, аварійних служб тощо. Щоденно аналізували звернення на гарячу лінію і намагалися своєчасно реагувати на них. Перше, що я зробив після призначення, — познімав замки зі свого кабінету і надав можливість вільного доступу жителів району до голови адміністрації. Якщо людина не могла до когось потрапити на прийом, то приходила до мене. І якщо я вільний, то приймав людину і ми разом вирішували проблему. 

Загалом я працював по принципу, за яким голова адміністрації району — це найближчий помічник людині, яка потребує допомоги з боку держави в отриманні будь-яких послуг та консультацій. 

Ви підтримували ініціативу перенесення урядового кварталу за межі міста, щоб вирішити транспортні проблеми району і міста. Наскільки це реалістично і чи взяла її до уваги влада? 

Міністерства, комітети Верховної Ради займають велику площу в центрі Києва. Висота приміщень сягає —  5-6 метрів, великі широкі коридори – це все потрібно утримувати, оплювати  за рахунок  бюджету. У мене завжди виникало питання, для чого????

Частину цих приміщень можна було б продати, іншу держава залишила б як історичну пам’ятку, наприклад, Верховну Раду на Грушевського, 5. Але комітети на Садовій, 3-а, Банковій, будівлю і велику територію землі на Грушевського, з ними можна щось зробити економічно вигідніше, із залученням відповідного інвестора, наприклад. І ми частково приберемо проблему заторів у центрі через постійні мітинги та страйки. Поліція не перекриватиме вулиці і жителі столиці не будуть заручниками постійних політичних проблем чи інших державних заходів.

Я не бачу проблеми знайти земельну ділянку до 100 гектарів на околиці Києва, щоб туди перенести ВРУ, Урядовий квартал та відповідні центральні органи влади. Враховуючи досить велику розгалуженість ліній метрополітену, такий квартал можливо побудувати, наприклад, у напрямку Теремків. Де взяти гроші? Гроші для будівництва знайти за рахунок інвестора, який готовий буде викупити сотні тисяч квадратних метрів державних приміщень. На будівництво такого кварталу потрібно близько 3-4 років. Звичайно, наразі це не є основною проблемо для країни, (хоча є проблемою для киян) і тому, мабуть, поки недоречно піднімати її для обговорення. Однак через 3-4 роки може бути й пізно, вільної землі вже не буде… 

Тому перенести урядовий квартал — реально. Але зробити можливо, тільки піднявши питання у Кабміні, потім розглянути у Верховній Раді. Головне – готовність влади. 

Ви чотири роки пропрацювали депутатом районної ради. Постійно чуємо розмови про новий Генплан Києва, але його так і не ухвалили. Що ви скажете про те, яким був попередній Генплан і яким повинен бути новий? 

Треба концептуально зрозуміти: чи потрібен Києву генплан? Попереднього Генплану Києва ніхто не дотримувався. Можливо, генплан Києву і не потрібний?  Ми тільки і чуємо, як ним постійно прикриваються. Генплану немає, отже,  є привід видати містобудівні умови і обмеження відповідно до Детального плану територій (ДПТ). До речі, якби генплан був затверджений, то його б постійно змінювали або шукали б в ньому «дирки» і через суди вносили зміни. 

Є генплан, немає генплану – все залежить від чиновника. Якщо чиновник захоче взяти хабар і підписати документ, то він це зробить.

Основне, чому місту терміново потрібен генплан, тек це для захисту об’єктів культурної спадщини, історичного ареалу, врахування громадської думки щодо зміни певної містобудівної ситуації тощо. На мою думку, поки не затвердиться в такій частині генплан, в Києві повинен діяти мораторій на забудову в історично-культурній, центральній частині міста, паркових зонах. Щоб не було такої ситуації, як з Будинком квітів (зразок модерністської архітектури, який хотіли знести забудовники – ред.). І визначити місця, де можна будувати. 

Разом з тим, генплан — це не просто визначення місць, тут будуємо, а тут – ні. Це мережі, комунікації, транспортні розв’язки, охоронні зони, впорядкування та благоустрій територій, нове будівництво шкіл, садочків, реконструкції будинків, визначення відповідних меж різних об’єктів, і т.д. По суті, це велика інструкція мінімум на десять років щодо того, як має розвиватись столиця та як житимуть у місті люди.

Однак місто так швидко розвивається, що поки затвердять Генплан, його відразу прийдеться змінювати. Саме тому, можливо, варто не замилювати людям очі щодо генплану. Давайте просто вирішимо, яким чином нам розвивати Київ, використовувати ДПТ, паспортизацію вулиць, вирішувати локально проблеми з парковками, транспортом, будівництвом, обов’язково обговорювати це на громадських слуханнях… Центральну частину не забудовувати. Запровадити частковий мораторій на нову забудову в окремих частинах столиці. Провести реконструкцію історичної частини міста і навести порядок, як у багатьох європейських країнах. 

Колись у 2014 році до мене на прийом прийшли мешканці і запитали: чому немає підземного переходу між ТРЦ «Гулівер»  і ТЦ «Парус» у центрі? На початку бульвару Лесі Українки можна прибрати світлофор і трішки розвантажити від заторів вулицю Басейну. Я кажу: не бачу проблеми. І ми починаємо розбиратися. З’ясувалося, там під землею такі мережі, що для побудови підземного переходу потрібно перекласти стільки комунікацій, що ніяких грошей не вистачить. Тому самий простий варіант — це встановлення світлофору. 

Далі стали обговорювати можливість встановлення естакади.  Але ж яка естакада в історичному центрі міста та ще й на Бессарабці… 

З таких ситуацій потрібно зробити певні висновки і більше не допускати подібних помилок, як будівництва в центрі міста подібних до гігантів ТРЦ «Гулівер» та ТЦ «Парус», які є постійними носіями заторів та перешкод для киян та гостей столиці. 

На жаль, але на таких помилкам потрібно вчитися і більше їх не повторювати.

Експерти і політики стверджують, що саме відсутність генплану і призводить до хаотичної забудови Києва. 

З цим твердження повністю погоджуюся. Але, якби був генплан, немає проблеми внести до нього зміни. Генплан – не закон. Його затверджує Київрада. А от що потрібно, так це  повернути громадські обговорення чи слухання стосовно забудови з обов’язковою присутністю людей, які проживають у прилеглих до будівництва територіях. 

Будучи народним депутатом, я подавав такі пропозиції у вигляді законопроекту, але їх відхилили. Однак це важливо, це право кожного жителя міста – брати участь у життєдіяльності і розвитку столиці. Тому я переконаний, що Київрада до цього ще дійде і самостійно прийме відповідне рішення щодо участі громадськості в обговоренні важливих питань для столиці.

Голова РДА повинен займати зважену позицію, щоб усім вгодити

На вашу думку, Київраді  потрібно піднімати питання  підтримки малого і середнього бізнесу, щоб зробити їхню діяльність комфортнішою. Які проблеми у київських підприємців  і як їм допомогти? 

Більшість проблем малих підприємців пов’язано із прийняттям низки законів. Зокрема, введення касових апаратів, збільшення податкового навантаження тощо. Тому Київ не може в цьому питанні щось змінити для підприємців. Єдине, що є болючим для Києва – це «МАФи», тимчасові споруди. Тут, звичайно, потрібно щось змінювати, встановити більш чіткі правила їхнього розміщення, спростити процедуру отримання дозвільних документів, привести до належного стану зовнішній вигляд і т.п. 

Більше місяця тому мене було обрано членом Громадської ради при КМДА. Одним із завдань, які я ставлю перед собою, —  відстоювати інтереси малого та середнього бізнесу. І це не лише питання тимчасових споруд. Приміром, у Голосіївському районі є вулиця  Пирогівський шлях, де повністю відсутнє дорожнє покриття. Чому? А тому, що ця вулиця не знаходиться на балансі жодного комунального підприємства. По факту вулиця є, а на папері її немає. І таких вулиць в Києві ще можна нарахувати з десяток… Відповідно, на ці вулиці не можна виділити гроші на капремонт. Хоча там десятки підприємств, які працюють та сплачують мільйонні податки до місцевого бюджету. Бізнес розвиває Київ, дає робочі місця. Але відсутність звичайної дороги  їм постійно приносить збитки та не дозволяє повноцінно далі розвиватися. Звичайно, такі речі негативно впливають на відношення до столичної влади, тому як член громадської ради буду активно приділяти увагу подібним проблемам.

Чому райради в Києві так і не повернули за час роботи минулої каденції Київради? Саме тоді ви були народним депутатом, і питання дуже активно піднімалося. Чи буде реальна децентралізація в Києві? 

З поверненням райрад у Києві буде децентралізація. В 2015 році я, Леонід Ємець і Віталій Сташук зареєстрували законопроект стосовно повернення райрад у Києві і надання їм певних повноважень у сфері освіти, ЖКГ, благоустрою, медицини, озеленення, окремі земельні питання тощо. 

Наявність районної в місті Києві ради дає можливість оперативно голові райради (РДА) не збирати сесію, щоб, приміром,  перерозподілити гроші на ремонт садочку чи на термінову закупівлю медичного обладнання. Наразі Київрада фізично не встигає опрацювати ці питання, досить часто райони чекають місяцями для вирішення тих чи інших питань.

Свого часу, коли я був депутатом Подільської райради, подібні питання вирішувалися досить швидко на позачерговій сесії райради.

У нас багато приватних будинків. Люди  по 3-4 роки не можуть оформити земельну ділянку біля будинку. Раніше це робив районний відділ містобудування і землекористування. І швидко – за кілька місяців сесія приймала відповідне рішення. А тепер з різних причин це розтягується на роки, або заяв багато, або під час обшуків загубилися документи і т.п. В районі такі питання будуть вирішуватися легше і простіше. 

На мою думку, сьогоднішній голова райдержадміністрації – це директор великого ЖЕКу без належних повноважень (фінансового розподілу),  але з великою відповідальністю. Він тільки отримує по «шапці».

Чи готова влада до повернення райрад? Як ми бачимо, першим свою готовність нещодавно продемонстрував міський голова Віталій Кличко, відразу після нього все заворушилось у Верховній Раді. Сподіваємося,  це не будуть прості політичні заяви,  парламент прийме у другому читанні відповідний законопроект, і ми отримаємо нові районні ради.

Я уважно ознайомлений з тим законопроектом, навіть брав участь у засіданні підкомітету з цього питання. Законопроект має багато зауважень, про них ми неодноразово говорили народним обранцям, тому, сподіваюся, вони зможуть проголосувати його таким, щоб документ не суперечив Конституції України і дав можливість у наступному році провести вибори до районних в місті Києві рад. 

Ви були головою РДА, якого призначає президент, і при цьому підпорядковуєтесь голові КМДА. Як це впливає на роботу? 

У Києві голова РДА  — це начальник ЖЕКу з політичним окрасом))). Призначається президентом, підконтрольний КМДА. Голова РДА повинен займати зважену позицію, щоб усім вгодити і ні з ким не посваритися. А потрібно ще щось зробити для району. Я вважаю, що  міський голова повинен координувати всю роботу і відповідно призначати посадовців. А ще краще —  це обрання районних рад та створення виконкомів на міському та районному рівні з наданням відповідних повноважень.

Не секрет, що всі давно очікують рішення президента про зміну глави КМДА. І не секрет, що всі розуміють —  після цього у нас з’являться виконкоми. Якщо це станеться, то стане  поштовхом, щоб парламент завершив конституційну реформу щодо впровадження префектів. До речі, новий законопроект  про столицю розподіляє посади голови КМДА та міського голови, при цьому голова КМДА буде фактично з повноваженнями префекта.

Конфлікт Кличка і Зеленського негативно вплинув на Київ 

Тобто ви підтримуєте розділення повноважень мера Києва і глави КМДА? 

Не те, щоб підтримую. На сьогодні Конституція чітко визначає, що голова КМДА і міський голова — це об’єднана посада. А кажу я про те, що буде після призначення нового глави КМДА. Я підтримую повернення райрад, чіткий розподіл повноважень між ними і Київрадою. От за таких умов генплан потрібен. Бо він визначить правила  роботи для 10 районів. Київрада буде умовно «законодавчим» органом для райрад, який пише правила і приймає основну політику. 

Сьогоднішнє бажання Кличка повернути райради серйозно підбурили парламентарів голосувати за новий закон про столицю. Крім цього, думаю, що міський голова від створення райрад отримає додаткову електоральну підтримку. А от чи втримається вона, все буде залежати від тих повноважень, які Київрада передасть на райони. 

А розділення повноважень — більше політика? 

Так. Міський голова – політична посада. Ми  розуміємо — хто бере Київ на виборах до парламенту, той має гарну підтримку в Україні. І ось тут можлива відповідь, чому ми маємо конфлікт – боротьба за підтримку киян на майбутніх президентських і парламентських виборах…

Ви балотувалися до Київради в 2020 році. На жаль, не пройшли. Але ваша оцінка вирішення Київрадою головних проблем міста? 

За рік до завершення каденції Київради минулого скликання і рік роботи нової, крім персоналій і появи нових фракцій, нічого не змінилося. У цьому, мабуть, немає нічого поганого. Але і доброго, бо нічого не змінюється. 

За останні пів року ми спостерігали масове втручання правоохоронців у роботу КМДА стосовно можливих корупційних проявів. Є там корупція чи ні —  потрібно доводити.  Поки немає судових рішень, мені важко щось коментувати. Наразі це виглядає як конфлікт між двома лідерами: Віталієм Кличком і Володимиром Зеленським. 

Мені особисто неприємно розуміти, що десь може бути корупційна схема, а ще неприємніше, якщо це все відбувається лише з політичних мотивів. Звичайно, час покаже. Єдине, в чому я чітко переконаний, що будь-який конфлікт між центральною владою і місцевою не приносять людям позитиву, а лише  негативне відношення до обох учасників конфлікту. Тому, якщо ми хочемо, щоб Україна розвивалась, ми повинні бачити чітку співпрацю і злагоджену роботу. А конфлікти мають бути лише в кабінетах!

Які ваші політичні плани? Ви були народним депутатом від «Народного фронту» Яценюка. Що зараз із партією? 

У 2019 році на парламентських виборах «Народний фронт» не приймав участі. Тому я разом із деякими моїми колегами йшли до парламенту як самовисуванці. На жаль, а, можливо, і на щастя, до парламенту я не потрапив. Тому активно продовжую займатись громадсько-політичною роботою. 

Наразі я позапартійний, тому здебільшого акцентую увагу на роботі в Громадській раді при КМДА. Ми ставимо перед собою багато завдань, які потрібно буде реалізувати. Зокрема і питання щодо контролю за діяльністю або бездіяльністю наших київських чиновників, їх можливих корупційних проявів і т.п. 

Тому поки зарано говорити про партійну роботу, хоча певні пропозиції про співпрацю вже маю для обговорення.

Автор – Інна Жолобович