Григорій Маленко: «З корупцією в Києві треба боротися щодня, а не тоді, коли це політично доцільно»

Лідер фракції «Голос» у Київраді Григорій Маленко впевнений, що проблеми Києва через несистемність управління, відсутність стратегії розвитку і нового Генплану Києва. Поки не будуть затверджені ці документи, на думку депутата, кардинально і якісно вирішити щось у Києві неможливо. Хаотичні забудови продовжаться, історичні будівлі зноситимуть, сміття накопичуватиметься на полігонах. 

Депутат Київради наголошує, що його фракція «Голос» співпрацюватиме з усіма іншими, якщо йдеться про конкретну користь для Києва. На думку Маленка, якщо корупція серед чиновників Києва є, то з нею треба боротися у правовому полі, а не робити голослівні заяви. 

Для Григорія Маленка  одна з важливих справ свого депутатства – будівництво парку «Срібний Кіл» на Позняках. 

Що здивувало депутата в новій Київраді, як можна знайти компроміс між громадськістю і забудовником, коли буде метро на Троєщину, який конфлікт закладено в посадах мера і голови КМДА  — в інтерв’ю для Kyiv.Press розповів Григорій Маленко. 

У Київраді часто треба обирати між поганим і дуже поганим

Ви вперше обрані до Київради, очолюєте фракцію «Голос». Що для вас стало викликом на початку роботи в Київраді? 

Депутатська робота, якщо ти відповідальний,  потребує аналізу всіх можливих варіантів рішень. Мені не соромно за жодне моє голосування, ключове в роботі – користь для міста. Як би це пафосно не звучало. 

Є речі, яким не припиняєш дивуватися. Як кажуть, точка зору визначається місцем розташування. Коли ти громадський активіст, за щось борешся, здається, що це такі очевидні речі. Чому не можна взяти і зробити? Насправді в кожної серйозної проблеми немає легкого, простого рішення. Немає суперкнопки, яка все вирішує. Часто ти вимушений обирати між поганим і дуже поганим. 

Є приклади вибору між поганим і дуже поганим рішенням? 

Все відносно. 

Одна з ваших ініціатив — створення парку біля озера Срібний Кіл. Що вже зроблено? Чи важко вам було впроваджувати проєкт? Скільки грошей витрачено? 

Благоустрій території навколо озера Срібний Кіл на Позняках — одна з причин, чому я пішов у місцеве самоврядування. На Позняках мало місць, де можна нормально відпочити. Лише маленький парк «Позняки». Тому логічно, щоб навколо озера Срібний Кіл був парк. Бо наразі там шприци, сміття, пляшки. Парк дасть можливість тисячам мешканцям району знайти місце, де можна гарно провести час. 

У 2017 році було проголосовано рішення про створення парку навколо цього озера. Щоправда, це ще не означає якісний комфортний сучасний парк. Чотири роки пройшло, але особливих зсувів немає. На все грошей не вистачає. Тому я для себе вирішив: якщо за час роботи в цій каденції Київради матиму осяжний результат — парк Срібний Кіл, то недарма став депутатом. 

Якісь роботи вже ведуться? 

При ухваленні бюджету на 2021 рік для мене і всієї нашої фракції було принципово, щоб наші пропозиції були враховані. Ми підтримали документ у тому числі через те, що там були закладені гроші на проєктування парку Срібний Кіл. Це 1 мільйон 300 тисяч гривень. Але цього мало. Крім грошей на проєкт, треба, щоб був суб’єкт, який тиснутиме, перевірятиме, нагадуватиме, займатиметься цим. Драйвер процесу. Зараз це наша команда включно з ГО “Парк Срібний Кіл”. Це гарна справа і ми її зробимо. 

«Київзеленбудом» був проведений тендер, який  скасували, бо були проблеми з визначенням переможця. Потім другий тендер. Нарешті  маємо переможця. З ним провели кілька зустрічей, і є попередній проєкт, як виглядатиме парк. Восени плануємо провести громадські слухання. Якщо будуть конструктивні пропозиції, обов’язково врахуємо. І в бюджеті на 2022 рік моя основна задача — передбачити гроші на першу чергу будівництва. 

Скільки грошей на це потрібно? 

Скільки треба грошей на початок будівництва парку, буде зрозуміло після затвердження проєкту. Немає бажання будувати цей парк 10 років і зробити його витвором художнього мистецтва. Парк повинен бути функціональним, сучасним і комфортним. 

Вам вдалося залучити інвесторів? 

На жаль, залучення інвесторів для подібного проєкту — це з області фантастики. Парк будуватиметься коштом міста.  Можливо, буде передбачена ділянка для бізнесу — оренда місця для продажу морозива тощо.  

Нещодавно ваша фракція зверталася до влади Києва з вимогою терміново відремонтувати шляхопровід, розташований над проспектом Бажана біля станції метро Осокорки. Є якийсь зворотний зв’язок? 

До депутатів Київради постійно звертаються громадяни, ми аналізуємо, що відбувається в місті чи районі, і реагуємо. Ми побачили неприпустиму ситуацію зі шляхопроводом і зробили відповідне звернення до мера Віталія Кличка, до транспортного департаменту і ще низки установ. Спочатку отримали відповіді, що ситуацію вивчають. А нещодавно надійшла відповідь, що цим питання займаються, вже визначено проєктну організацію для розроблення кошторису. Після цього буде тендер для визначення безпосередньо підрядника для капітального ремонту об’єкта. 

Тобто це більше формальна відповідь? 

Буває по-різному. Коли ми звертали увагу Дарницької райдержадміністрації, що потрібен ремонт у дворах на вулиці Вишняківській, то все було зроблено. Мешканці дуже задоволені. Інколи депутатські звернення все ж мають ефект. 

Не плануєте звернутися до влади Києва щодо проблем мостів, зокрема Південного, який знову перекрили на ремонт до 1 жовтня? 

Ремонти мають відбуватися. Інше питання,  чи потрібно його робити швидше і чи необхідно під час ремонту передбачити, наприклад, обмеження руху для фур у світлу частину доби. Насамперед є чинне рішення Київради від 2013 року, яке забороняє в’їзд вантажівок з масою понад 4,5 тонни в межі Києва з сьомої ранку до восьмої вечора, крім випадків, коли це міжнародне сполучення. Я вже готую звернення до Національної поліції  щодо посилення контролю за виконанням цього рішення. 

У Київраді вже є проєкти рішень щодо об’їзної дороги? 

Це не в компетенції Київради. Але наскільки я знаю, вже є проєкт побудови об’їзної дороги, щоб весь транзитний трафік оминав місто. Чекаємо на узгодження, де саме вона проходитиме, і коли буде запущена. 

Київ — одне з найзабрудненіших міст у світі. Маєте пропозиції, як покращити екологічний стан? 

Найбільший забруднювач повітря в Києві — автотранспорт. Це аксіома. Щоб розв’язувати цю проблему, потрібні дві речі. Перша — розвинута система ефективного екологічного громадського транспорту. Друга — максимальне збереження існуючих та розвиток нових зелених зон. Якщо хтось думає, що в Києві можна збудувати мільйон доріг, естакад, мостів і це розв’яже проблему, він помиляється. Пропозиція завжди породжує попит. Потрібно розвивати метро, трамвайну мережу, автобусну при умові, що будуть використовуватись екологічні типи палива. Щодо зелених зон, то це окрема велика історія. Їх збереження мало б стати одним з основних напрямків у стратегії розвитку міста.

До речі, коли побудують метро на Троєщину? 

Це питання до виконавчої влади. Але, як і всі, чув про метро на Троєщину, ще коли ходив до школи. З того часу нічого не змінилося. На жаль. Хоча знаю, що паралельно є й альтернативна пропозиція, а саме розвиток трамвайного маршруту з Троєщини до Центру. 

Метро на Троєщину не будують  через відсутність грошей чи політичної волі? 

У першу чергу, це питання в ефективності використання грошей. Бюджет Києва — 60 мільярдів гривень. Це досить багато. І ці гроші точно можна використовувати ефективніше. До речі, часто піднімається питання про дискримінацію Києва з точки зору наповнення бюджету. Мовиться про податок на доходи фізичних осіб, з якого Київ отримує 40%, а інші міста отримують 60%. Партію «Голос» важко звинуватити в популізмі, і нам не дуже подобається мантра “поверніть ПДФО, і все запрацює”, але певний сенс в цьому є. 

Кличка викликали до РНБО через проблеми з водою в Києві. Зокрема через Бортницьку станцію аерації. Цю проблему можна нарешті вирішити?  

Дуже хочеться почути звіт РНБО про БСА. Наскільки мені відомо, основний ремонт станції досі не розпочався. Ще у 2015 році уряд Японії надав кредит на дуже адекватних умовах. А минулого року оголосили повторний тендер на визначення підрядника для виконання робіт. На жаль, ця тендеріада може продовжуватись ще довго.

Є ще важливий об’єкт — сміттєспалювальний завод «Енергія» в Дарницькому районі. На Осокорках і Позняках влітку часто є сморід, і думки розділилися: це БСА чи «Енергія». Достеменно невідомо. Я був на сміттєспалювальному заводі — заміна фільтрів там постійно відбувається. Але хіба нормально, що ми все ще маємо сміттєспалювальний завод, а не сміттєпереробний? Це ж все викидається в атмосферу. 

Будь-яка ініціатива побудувати сміттєпереробний завод закінчується спротивом громадськості. Ви цікавилися цим питанням? 

Так. В Копенгагені стоїть сучасний завод Копенхіл, який перетворився в туристичний атракціон, і все нормально. Ми нічим не гірші. Але це теж питання стратегії розвитку міста. Це великий інфраструктурний об’єкт, який будується на багато років. І є достатньо міжнародних організацій, які із задоволенням би прийняли в цьому участь. Але тут знову згадується японський кредит на Бортницьку станцію аерації. 

Але ж сміття накопичується, і ми так потонемо в ньому. 

Я був на сміттєвому полігоні №5. Серпень-вересень — найцікавіший час, щоб туди завітати. Це період кавунів, і там створюється ще одне київське море, але вже з відходів. Проблему накопичення сміття і відходів потрібно вирішувати комплексно. З одного боку, працюючи з основними виробниками товарів, які потім перетворюються на відходи, з іншого, —  зі сміттєпереробкою. Досвід Данії, Швеції мав би бути в нагоді. 

Ви подавали проєкт рішення про розірвання  договору оренди земельної ділянки для будівництва житлово-готельного комплексу на вулиці Драгоманова, 31-з. Про що йдеться? 

Проєкт про розірвання договору оренди на Драгоманова, 31з — мій перший прєект рішення. Я живу на цій вулиці. Під час виборів мене запитали, що я робитиму із забудовою, проти якої виступає частина громади. Я пообіцяв зайнятися цим питанням. 

На цій ділянці багато разів змінювалися власники. Ділянка комунальна, але там є недобудова, яка належить приватній юридичній особі, де почали будівництво. Звернувся у всі відповідні інстанції, щоб з’ясувати, чи законне будівництво.  Це будівництво виявилося цілком законним. 

І тут я опинився перед дилемою: що робити, якщо будівництво законне і відповідає містобудівним нормам, але не подобається частині громади? На щастя, вдалося пояснити громаді потенційні наслідки від розриву договору і нашу перспективу в суді. Я чесно розказав, що в цьому конкретному випадку ми максимум, що зможемо — заморозити будівництво на якийсь час, але його потім все одно продовжать. 

Звичайно, Київрада може прийняти таке рішення, але далі буде судова тяганина з досить прогнозованим фіналом. До речі, після цього ми з колегою Зоєю Ярош подали проєкт рішення про затвердження типового договору  оренди земельної ділянки на рівні міста Києва, який збалансовує права орендодавця і орендаря. 

Цей кейс показав, що часто обидві сторони мають рацію і кожну можна зрозуміти. Але потрібен компроміс. І як згодом виявилось, мій проєкт рішення став інструментом впливу на забудовника, завдяки чому він пішов назустріч громаді. 

Про що вдалося домовитися громаді із забудовником? 

Забудовник і голова ОСББ Драгоманова, 31  підписали меморандум про взаємодію. Наскільки я знаю, вони домовилися про вирішення частини питань, які турбували мешканців. Це той випадок, коли вдалося знайти спільне рішення. На жаль, так відбувається дуже рідко.

Новий чи «старий» депутат для Київради не принципово 

Що можете сказати про нинішній склад Київради, який суттєво оновився? Як працюється з новими та старими депутатами? Чи змінилася якість політики завдяки приходу людей вже нового покоління?  

Новий чи «старий» депутат — не принципово. Принципово цінності й орієнтація в роботі: на результат чи діяльність заради діяльності. Думаю, баланс нових-старих депутатів важливий. Повинні бути люди з досвідом. Нові депутати багато чого не розуміють. Той же бюджетний процес. З іншого боку, нові депутати привносять нову якість. Якщо будуть і ті, і інші, тоді, можливо, буде нова якість політики. Головне — якими намірами керуються депутати. 

Фракції «Голос» і вам як лідеру вдається знаходити спільну мову з іншими фракціями й депутатами при голосуванні за рішення? Бо є великі фракції УДАР і ЄС, а є «Слуга народу», яка орієнтуються на Офіс президента? 

Нам вдається мати конструктивний діалог з усіма, якщо на меті позитивний результат для міста. У нашій фракції ми визначилися, що для нас першочерговим є прийняття рішень на користь Києва. І ми готові до комунікації з усіма хто підтримує ці намагання. 

Як часто ви підтримуєте рішення інших фракцій? Було, що до вас зверталися за підтримкою, а ви відмовляли? 

Кожна сесія Київради — безліч питань. Немає такого, що ми не підтримуємо якісь фракції чи депутатів. Ми підтримуємо ідеї та пропозиції, які вважаємо правильними. Партійні прапори й прізвища — другорядна історія. У мого проєкту рішення про мораторій у центральній планувальній частині Києва два співавтори: Євгенія Кулеба зі «Слуги народу» і Володимир Бондаренко, секретар Київради. Чи означає це, що я маю тепер підтримувати всі проєкти «Слуги народу» чи секретаря Київради? Точно ні.

І коли голосуватимуть за мораторій в центральній планувальній частині Києва? 

Проєкт повинен пройти дві комісії: земельну і охорони культурної спадщини. Потім маю надію, що винесемо його на голосування в залу і його підтримають. 

Ви політик нового покоління. Зіштовхувалися з політичною корупцією в Київраді? Чи пропонували Вам підтримати якісь питання за винагороду? 

Нашій фракції в цьому випадку, мабуть, найлегше. Такого не було, тому що в цьому немає сенсу. «Голос» цікавить винятково підтримка рішень, які йдуть на користь міста. Це не секрет і ми постійно це демонструємо. 

Чому ви обрали партію «Голос?» 

Мені імпонує ліберальна ідея «Голосу» і орієнтація на результат. У «Голосі» зібралися фахівці. Люди, які розуміють, що в складних  задач немає простих рішень. Мені імпонує лідерка Кіра Рудик, яка має великий досвід успішного корпоративного управління. Такі люди повинні йти в політику — не просто говорити, а робити. 

«Голос» переживає складні  часи. Як цей конфлікт вплине на перспективи партії? 

У «Голосі» об’єдналися дві різні ідеології: люди процесу і люди результату. Ті, хто хоче нищити погане, і хто хоче будувати нове і якісне. Всі важливі й потрібні. Але їм складно бути в одній команді. Кіра Рудик за побудову і краще майбутнє. 

Але цей конфлікт може призвести до того, що популярність «Голосу» впаде. Як ви плануєте втримати рейтинг? 

Питання, що нам вдасться зробити. Бути в політиці заради політики — це не шлях. Шлях — конкретний результат. Партійних проблем немає там, де немає партії. Коли є лідер, прізвище, він — цар гори. Там ніколи немає проблем, бо все навколо однієї людини. Чітка вертикаль. А коли цікаві фахові люди, з власним баченням, коли є дискусія, то тоді є конфлікти, це нормально. Питання: чи вдається перерости ці проблеми. Мені здається, після конфлікту ми стали сильніші. 

Як ви сприйняли відхід від партії Святослава Вакарчука? 

Я долучився до «Голосу» вже після виходу Святослава Вакарчука, коли партію очолювала Кіра Рудик. Сам відхід Святослава Вакарчука я сприйняв нейтрально. 

Вакарчук для вас просто співак? 

Святослав Вакарчук — це людина, якій я дуже вдячний. Завдяки йому в українську політику прийшло багато фахових та чесних людей, які хочуть будувати нову та успішну Україну.

Історичні будівлі зносять, бо Мінкульт не вніс їх у Держреєстр культурної  спадщини 

Ви працюєте в комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин. Нещодавно вибухнув скандал навколо руйнації історичної  садиби Барбана на вул. Обсерваторній, 6. Перед тим була історія з будинком Уткіна. Як правило, долаємо наслідки. Чому історичні будівлі продовжують зносити забудовники? 

Проєкт рішення про мораторій у центральній планувальній частині Києва — відповідь на питання, що я роблю, аби запобігати хаотичній забудові й руйнації архітектурно-історичних пам’яток. 

Нинішній Генплан Києва прийнятий ще у 2002 році. Коли столиця була зовсім іншою. Новий Генплан невідомо, коли буде ухвалений. Хоча будівництво постійно йде. Тому мораторій потрібен до тих пір, поки не з’явиться чіткий зрозумілий Генплан. Нові садки, школи, стадіон — так. Мережі, транспортні розв’язки — без питань. Але не нове житло.

Крім того, три роки тому КМДА звернулася до Міністерства культури з проханням внести 1469 об’єктів у реєстр культурної спадщини. Названі об’єкти не мають статусу культурної спадщини. І з ними роблять те, що роблять. Це приватна власність.  

Але за цей час змінилася влада і міністр культури зокрема. Може треба ще раз звернутися? У вас є прямий зв’язок з міністром Олександром Ткаченком? 

Немає. Сумніваюся, що буде. Питання збереження пам’яток культурної спадщини системне. Будинки Уткіна, Барбана — це ті, що знаємо через розголос, а таких об’єктів півтори тисячі! І навряд чи попередній міністр культури спалив всі папери перед звільненням. Мінкульт повинен дати чітку відповідь. 

У нас є проблема, що об’єкти, які не є культурною спадщиною, отримують цей статус. А ті, які точно є культурною спадщиною, ні. Тому треба один раз чітко розібратися і внести відповідні об’єкти до реєстру, щоб більше не повертатись до цього. Бо, якщо почекати ще 5 років, в нас взагалі не залишиться історичних об’єктів. 

Можливо, за цим хтось стоїть? Як тоді пояснити, що всі про це знають, але будинки продовжують руйнувати? А Генплан, як ви кажете, невідомо, коли приймуть. І взагалі деякі експерти кажуть, що новий Генплан лише узаконить незаконні забудови. Яка ваша думка? 

Генплан ще не вносили на розгляд Київради, а його вже «проаналізували» і кажуть, що він поганий. Можливо так і є, але я чекаю фахової дискусії. Треба провести громадські слухання. Якщо будуть конструктивні пропозиції, врахувати їх. Громадські слухання повинні були початися на початку 2021 року, але їх перенесли через пандемію коронавірусу. Сподіваюся, що найближчим часом громадські слухання почнуться.  

ЗМІ часто пишуть про те, що в найближчому оточенні Кличка є забудовники. Приміром, колишній президент Укрбуду Максим Микитась. Раніше був Вадим Столар. Чому забудовники досі впливають на рішення київської влади? 

Не всі забудовники однакові. Всі ми живемо у будинках, частіше багатоповерхових, які хтось побудував. Є забудовники, які нехтують інтересами міста, законом. Але є й такі, які будують житло й об’єкти соціальної інфраструктури з повагою до міста і містян. Я проти соціалістичних гасел, що всі забудовники — якесь зло. Київ повинен розвиватися. Питання лише в тому, що розвиток цей має бути сталим, а на чолі кута повинні бути комфорт та якість життя містян.

Я говорю про упорядкування забудов. Треба, щоб все було законно. Як це зробити? 

У першу чергу, потрібен актуальний людиноцентричний Генплан Києва. На жаль, так сталося, що стратегія розвитку Києва також має сумнівну актуальність. Логічно і правильно, коли є затверджена стратегія розвитку, візія того, яким Київ буде, наприклад у 2050 році.  Хто в ньому житиме і як? Якщо ми все забудуємо 25-поверховими будинками, це добре? Мабуть, ні. Хто тут житиме? Які потреби і які вимоги до комфорту будуть у цих людей? 

Тому спочатку стратегія розвитку Києва, потім на її основі Генплан. А в нас нічого немає. Все клаптиково, хаотично, приймаються детальні плани територій, які не узгодженні ні з Генпланом, ні між собою. За цю каденцію вже проголосували два ДПТ. Обидва наша фракція не підтримала. Вважаю, що будинки з поверховістю 30 — погана практика. Біля таких будинків завжди не вистачає паркінгів, машина на машині, людям немає де ходити, а дітям гратися. 

У наявності двох посад — мера і голови КМДА — закладено великий конфлікт 

У попередньому скликанні Київради депутати активно просували тему повернення райрад для ефективного розвитку місцевого самоврядування. Яка Ваша точка зору з цього приводу?  

Відсутність стратегії розвитку, Генплану, хаотичність рішень, прийняття ДПТ без Генплану — це все похідні речі від того, що в Києві недосконала система управління. 

Проблема розділення посад і повноважень мера і голови КМДА, про що зараз багато суперечок, також через несистемність управління?  На думку багатьох, у цьому є багато політики. На вашу думку, чи варто розділяти ці посади? 

У наявності двох посад: мера і голови КМДА — закладено великий конфлікт. Двовладдя і можливість тиску на мера. Я кажу не про Кличка, а про інститут мера. Кияни обирають мера, який перед виборцями відповідає. Навіщо обирати мера, якщо президент потім призначить головою КМДА того, хто йому подобається? І ця людина матиме всі важелі впливу на розвиток міста. 

У Києва повинен бути мер, який має всю повноту влади, і несе повну відповідальність за все, що відбувається у місті.

Але процес щодо розподілу посад дуже активний. СБУ провело обшуки на комунальних підприємствах Києва. Це політичний тиск чи можуть бути підстави для підозр у зловживанні чиновниками посадовими повноваженнями? Якщо мер за все відповідає, то він закрив очі? 

Якщо є корупція, то хто б не був причетний до неї: мер, його заступники або керівники департаментів, — винний повинен нести відповідальність. Інша історія: там десь ніби є корупція, але нікого не піймали, не посадили. Але давайте змінимо голову КМДА на нашу людину. Є факт — треба боротися з корупцією. А обраний мер, то обраний мер. 

Тобто, це більше політика з приводу перерозподілу повноважень мера і голови КМДА? 

У цьому питанні дійсно багато всього, в тому числі й політики. З корупцією в Києві треба боротися щодня, а не тоді коли це політично доцільно. Обраний мер повинен займатися містом. Якщо є корупція, до якої він причетний, то правоохоронні органи й судова система мають відповідно реагувати. 

Автор — Інна Жолобович