Хомутиннік інвестував у знищення озера Вирлиця. Інтерв’ю з активісткою, що бореться з забудовником
В кінці зеленої гілки метро, в Дарницькому районі столиці розташоване озеро Вирлиця. Ця водойма – чи не єдиний острівець природи серед бетонних джунглів по обидві сторони проспекту Бажана. В очереті на мілководді озера відкладають ікру червонокнижні риби, поряд гніздяться колонії птахів, ростуть дерева. Озеро охолоджує повітря, очищує воду і виробляє кисень, в той час як зовсім недалеко видно трубу сміттєспалювального заводу, а трошки далі – Бортницька станція аерації. Зараз водойма, а разом з нею і її мешканці опинилися під загрозою.
На місці Вирлиці хочуть збудувати ТРЦ, інвестором забудови і знищення місцевої природи став колишній «регіонал» і бізнесмен Віталій Хомутиннік. Місцеві мешканці створили ініціативну групу, щоб протистояти забудові озера і лобіювати створення заказника на Вирлиці. Видання Kyiv.Press вирішило поговорити з активісткою і однією з організаторів супротиву забудові Анастасією Гмирянською. Також ми поспілкувалися з науковцями, які пояснили цінність і важливість озера Вирлиця та які загрози несе будівництво ТРЦ на місці водойми.
Коли на озері почалися перші будівельні роботи і разом з ними спротив громади?
Частину озера засипали ще у 2012 році. Тоді вже почалися перші протести, люди намагалися зупини це беззаконня. Але у 2013 змінилася політична ситуація в країні і будівництво так і не почалося. З тих пір все було тихо, а у 2020 з’явилися чутки, що інвестором будівництва став Хомутиннік. Почалося продовження паркану і ось в квітні цього року на Вирлицю заїхала будівельна техніка.
Що за компанія проводить будівельні роботи?
Ці ділянки в оренді у ТОВ «Мрія-інвест» з 2005 року. До речі, ця компанія не здійснює більше ніякої діяльності, окрім оренди землі на Вирлиці. Кінцевий бенефіціар цього ТОВ невідомий, бо схема власності веде до офшору на Кіпрі. Інвестори неодноразово змінювалися, там і Парцхаладзе був, і інші бізнесмени. Останній з них – Хомутиннік. Спочатку це було на рівні чуток, але потім в Київраді під час обговорень проблем навколо Вирлиці ми зустрічали юристів фірми «Каскад-інвест», яка є фірмою Хомутинніка. Мер при всіх дзвонив Анні Закомірній, яка теж працює в «Каскаді», тож в нас не лишилося сумнівів, що зараз забудовою Вирлиці займається як раз Віталій Хомутиннік.
Які взагалі плани у забудовника? Вони хочуть засипати все озеро і поставити тут торгівельно-розважальний комплекс?
Все озеро вони навряд чи засиплять, бо його глибина до 30 метрів. Їхні ділянки – це прибережна смуга, де за законом не можна здійснювати капітальне будівництво і частина води. Єдиний офіційний документ на який ми можемо посилатися щодо планів забудовника це звіт з оцінки впливу на довкілля. Цю процедуру має пройти будь-яке серйозне будівництво. Звіт розглядає управління екології і природних ресурсів при КМДА, приймає зауваження від громади, природозахисних організацій і вирішує, чи можна здійснювати будівельну діяльність. В кінці 2012 року забудовник подався на цю процедуру і у висновку чітко зазначено: «Забороняється здійснювати заплановану діяльність без визначення її допустимої за результатами її додаткової оцінки щодо впливу на довкілля». Тобто треба заново проходити цю процедуру, бо документація від забудовника була неякісно зроблена і не відповідала на всі запитання. Без погодження управління екології і природних ресурсів забудовник не має права проводити ні підготовчих, ні будівельних робіт.
А як у забудовника з іншими документами, законними дозволами? На яких підставах працювала техніка, встановлювався паркан?
У травні за нашими зверненнями департамент архітектурно-будівельного контролю здійснив перевірку і теж склав припис про заборону проведення будь-яких будівельних робіт тому що забудовник не зміг надати належно оформленої документації. На якісь дії в них могли бути дозволи, наприклад, була контрольна картка на паркан, яка вже зараз призупинена. По всім документам не можна сказати точно, бо забудовник нам їх не показував.
Для людей, які ніколи не були в цьому районі і не дуже обізнані, що це за озеро, розкажіть, яка цінність Вирлиці і чим воно так важливо для місцевих?
Особисто я почала активно займатися захистом озера, тому що я живу в будинку навпроти і тут екологічно несприятливий район. Неподалік розташовані сміттєспалювальний завод, Бортницька станція аерації. Це і неприємні запахи, і забруднення повітря. Ще поруч інтенсивна траса на Бориспіль, тобто постійний шум і забруднення повітря. Озеро по-перше забирає на себе багато шкідливих речовин з повітря і охолоджує його, що зараз дуже важливо через кліматичні зміни. По-друге, це можливість втекти від антропогенного дискомфорту і побути трошки на природі.
Коли я познайомилася з екологами, ботаніками, зоологами, то дізналася що ще у 1994 році територію навколо Вирлиці мали зробити заповідником, бо це частина дніпровського екологічного коридору для птахів. Коли вони мігрують, то зупиняються відпочити чи гніздитися в цьому регіоні. На Вирлиці одна з найбільших колоній мартинів – озерних чайок. Завдяки їм тут багато інших видів птахів, бо мартини агресивні і охороняють територію від хижаків і захищають інших птахів. Також тут знаходяться рослини, які захищаються міжнародними конвенціями і птахи з Червоної книги України. У нас вже є обґрунтування для створення заказника на Вирлиці, підготовлене Інститутом зоології. Ця місцевість, окрім комфорту киян, має також велику природоохоронну цінність.
Окрім того, озеро – це природній кондиціонер і джерело кисню, тому що водорості виділяють ще більше кисню, ніж зелена зона, яка утворилася навколо води. І от в цьому самому місці забудовник хоче розмістити ТРЦ з парковкою. Вся зелена зона і мілководдя будуть знищенні, якщо допустити будівництво.
В новинах писали про начебто «протести ветеранів за реабілітаційний центр на Вирлиці», розкажіть про цю підозрілу історію.
Коли забудовник відчув, що громада може вставити йому палиці в колеса, то вигадав історію про «реабілітаційний центр». Нібито учасники АТО домовилися з забудовником, що окрім ТРЦ тут буде реабілітаційний центр. Це від початку виглядало дуже підозріло. Ми проводили зустріч з депутатами КМР біля озера і тоді звідкись з’явився представник забудовника разом з ветеранами АТО, які почали говорити про «реабілітаційний центр». Як ми потім почали дізнаватися, серед них були люди, які справді були в АТО. Можливо були і підставні, але частина людей справді воювали.
Потім ця вся тема почала розганятися по ЗМІ, що мовляв якась спілка ветеранів дійшла згоди з забудовником Вирлиці, що тут буде реабілітаційний центр. Наші активісти приходили на мітинг під КМДА і побачили, що проти нас 15-ти виходить людей 200 нібито ветеранів АТО, людей похилого віку і навіть діти. Вони поводили себе досить агресивно, порвали плакати нашим активістам. В той день депутатка Аліна Михайлова виклала пост, що вона походили по натовпу людей і чула їхні обговорення про 200-300 гривень, які їм мають заплатити за участь в акції на підтримку «реабілітаційного центру». Ми з нею зв’язалися, бо вона сама була волонтеркою в АТО і має зв’язки у ветеранському середовищі. Вона відгукнулася і сказала, що в реабілітаційних центрах у Києві, Ірпені, Пущі-Водиці навіть не вистачає пацієнтів. Тобто вся ця історія – відверта маніпуляція і повний абсурд. Який реабілітаційний центр між трасою і сміттєспалювальним заводом? Зараз вже історія з цим реабілітаційним центром вже зникла і останні кілька тижнів замовні матеріали у ЗМІ і «мітинги атовців» припинилися. На жаль, це не нова історія, коли забудовник так використовує ветеранів війни.
На Вирлиці є пляж? Тут купаються місцеві мешканці? Вода чиста?
Так, і купаються, і рибу ловлять. Нещодавно ми робили запит в КП «Плесо» (вони регулярно роблять аналіз води), у Вирлиці є перевищення лише по кількох показниках, але вони не критичні і це не є підставою, щоб казати про шкідливість чи небезпечність купання у Вирлиці. Втім, тут стоять таблички «Купатися заборонено» через те, що нема облаштованих пляжів, а в озері різкий перепад глибин. Не кожна територія біля водойми з чистою водою вважається пляжем.
В перспективі тут можна зробити зону відпочинку з облаштованим пляжем, але ці ділянки мають бути на балансі міста, а не в оренді у приватного забудовника. Через це також тут не прибирають сміття, нічого власне не облаштовують, бо 16 років ця земля під контролем орендатора, а не міста. Забудовник всім цим маніпулює, мовляв зараз тут хащі, сміття, а ми вам зробимо красиву набережну. Деякі люди на це ведуться, але вони не розуміють суті проблеми. І без участі забудовника можна успішно створювати парки і заказники.
Ваша громада має свої ідеї, що б вони хотіли бачити на Вирлиці?
Я б хотіла щоб перш за все не було паркану, бо він маргіналізує цю територію, люди не відчувають, що це територія громади. Сюди менше стало ходити звичайних мешканців і більше таких, хто хоче випити чи вколотися. Хочеться, щоб це було відкритим і комфортним місцем для відпочинку, яке водночас буде безпечним для екосистеми, яка тут сформувалася. Ніякого бетонування берегів, вирубування дерев чи викошування очерету. Банально треба розібратися зі сміттям, зробити екостежки з інформаційними стендами, облаштувати виходи до води, дружнє для довкілля освітлення, лавочки, бігову доріжку. Оскільки тут ще мешкає колонія мартинів, то ще було б дуже круто поставити дерев’яну вежу для спостереження за птахами.
У наших екологів і ботаніків є плани проводити багато освітніх заходів. Було б класно зробити літній майданчик для культурних подій, такі як концерти чи кінопокази. Подібних територій для відпочинку на природі бракує, особливо в нашому районі. Якщо поїхати на Оскокорки-Позняки то там ще гірше, виходиш з метро і на тебе котиться хвиля бетону.
Там з екопарком Осокорки схожа історія.
Так, ми з ними теж спілкуємося. Це все була єдина водна екосистема для птахів і тварин, яку розривають новими житловими комплексами. Ми вболіваємо за Осокорки. Я не уявляю, як там хочуть ще 48 житлових будинків поставити. Це величезне навантаження на інфраструктуру, яка вже з цим не справляється. Затори жахливі, шкіл і садочків бракує, з екологією великі проблеми. Весь Київ щодня стає все менш комфортним містом, тому довелося стати еко-активістами.
Скільки всього людей у вашій ініціативі по захисту Вирлиці?
Найактивніших людей 10, ми кожного дня приділяємо частину часу на нашу спільну справу. Ще людей 20, які трошки рідше займаються цими питаннями. Загалом в нашій фейсбук-групі 1700 людей, але найактивніших до 30.
Яким чином плануєте в майбутньому відстоювати озеро?
У нас робота йде в кількох напрямках. Вже відкрито кримінальне провадження проти забудовника за незаконне захоплення земель водного фонду. По-друге, ми добиваємося через Київраду рішень про розривання договорів із забудовником і створення заказника на Вирлиці. Це наша кінцева мета. Ми намагаємося донести це депутатам, пояснити їм нашу думку, переконати, наскільки це важливо. Якщо депутати Київради не будуть нас чути, то ми готові виходити на протести. З культурних заходів – ми плануємо проводити біля озера толоку, музичні вечори і цікаві лекції.
Доктор наук, еколог Юрій Малахов:
«Озера, зокрема заболочене мілководдя навколо озер називаються водно-болотними угіддями. Це рідкий вид екосистем, тому що протягом ХХ-го століття їх осушували і перетворювали на сільськогосподарські угіддя або забудовувати. Під кінець минулого століття ця парадигма почала змінюватися і до людей прийшло розуміння, що такі екосистеми відіграють дуже важливу роль. Вони є природними фільтрами води, продукують стільки ж кисню, скільки і ліси, вони є прихистком для багатьох видів птахів, тварин. Водно-болотні угіддя зберігають в собі велику кількість вуглекислого газу, який висмоктують з атмосфери і консервують. Зараз в світі все частіше відновлюють раніше осушені заболочені зони, щоб стримати кліматичні зміни, бо це ефективніше, ніж будь-які промислові способи.
В межах міста такі угіддя також виконують роль фільтру для стічних вод. Наприклад, на автодорогах накопичується багато важких металів і пилу, а коли йде дощ це все змивається і проходить через такі природні фільтри, перш ніж потрапити в річки та моря. Щодо конкретно Вирлиці, це озеро знаходиться між сміттєспалювальним заводом, старою станцією аерації, трасою і житловим масивом. Вирлиця – природний знешкоджувач всього цього забруднення. Це не просто водойма з рослинністю по берегах, а унікальний природній механізм захисту людей.
Якщо забудовник поставить там ТРЦ і забудує більше 20 гектарів території біля озера, то ми втратимо ті екосистемні послуги з охолодження, очищення повітря, знешкодження забруднення, фільтрації води. В Києві нема дефіциту ТРЦ, але є дефіцит осередків природи. Є спеціальні технології, по яким можна обрахувати вартість того, що робить озеро. Наприклад, скільки кисню продукує один квадратний метр. Щоденно навіть не все озеро, а прибережна смуга продукує кисню на сотні тисяч гривень, це і є екосистемні послуги. Можна також обрахувати вартість фільтрації води, що Вирлиця робить безоплатно і економить місту величезні гроші».
Працівниця Національної академії наук України, біолог Олена Вакаренко:
«Озера Дарницького району це частина старої заплави Дніпра. В районі Вирлиці дуже щільна забудова з великою кількістю мешканців, а зелених зон катастрофічно мало. Озера значно охолоджують повітря в спеку, через що створюється таке явище, як озерний бриз (за рахунок різниць температур з озера дує прохолодний вітерець). Це надзвичайно важливо для навколишнього району. Якщо говорити про природу і живі організми, то рослини на мілководді озера виконують роль фільтра – акумулюють забруднення з повітря і з води і консервують їх. Вирлиця взагалі одне з небагатьох озер Києва, яке ніколи не цвіте.
Мілководдя взагалі є осередком існування для багатьох видів. Наприклад, для великої колонії мартинів, як на Вирлиці. Це найбільша колонії цих птахів на лівому березі Києва. Відповідні дослідження орнітологів також покладені в обґрунтування для заказника, яке ми подали. Мартини це «парасольковий» вид, тому що ці птахи дуже голосно кричать і відлякують хижаків, чим і користуються інші види, наприклад, качки, які гніздуються разом з мартинами без остраху буду з’їденими. Якщо чисельність цієї колонії скоротиться, то це вплине і на інших птахів, бо в природі все взаємопов’язано. Взагалі на Вирлиці більше 30 видів живих організмів, які знаходяться під охороною Бернської і Боннської конвенцій, які ратифіковані Україною. Ми маємо виконувати ці умови і охороняти ці види.
Якщо походити біля мілководдя озера, то можна побачити, що це ніби система багатьох маленьких озер. Там серед очерету нерестує риба, тому що для багатьох риб важливо відкладати ікру саме на рослинах. Іхтіологи кажуть, що якщо озеро втратить цю територію, то кількість малька значно зменшиться, бо на дні ікра заражується захворюваннями. А на Вирлиці мешкає три червонокнижні види риб. Якщо знищити ту частину озера, яку хочуть забудувати, то для риб майже не буде місця для нересту. Рослини, птахи, риба, вони всі можуть існувати тільки разом, але не окремо».
Автор – Дмитро Шутаєв