Коломойський руками Зеленського створює проблеми Ахметову: чому почалася і чим завершиться війна президента з олігархом

Офіс генпрокурора відкрив понад 200 кримінальних проваджень проти вугільних та енергетичних підприємств олігарха Ріната Ахметова, заявила його очільниця Ірина Венедіктова 2 грудня. Збирається особисто контролювати хід розслідувань та увійти до складу груп прокурорів у найрезонансніших. Каже, що орієнтовні збитки мільярди гривень. «Великий бізнес у шкаралупі політики і власних засобів масової інформації поважатиме закон», — написала у себе на сторінці у Facebook.

Напередодні цієї заяви Державна екологічна інспекція за дорученням прем’єр-міністра почала позапланову перевірку Центрального гірничо-збагачувального комбінату у Кривому Розі. Він входить у групу Метінвест Ахметова.

Під час пресмарафону 26 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що найбагатший українець може бути причетний до підготовки державного перевороту. Ахметов назвав це брехнею. У посланні до Верховної Ради 1 грудня Зеленський зазначив, що «покінчить з олігархами». Цього дня у парламенті зареєстрували законопроєкт про введення тимчасових адміністрацій на об’єкти енергетичної інфраструктури — генеруючі компанії та обленерго — «у разі загрози» перебоїв із постачанням електрики. У разі їх введення всі органи управління та наглядові ради цих підприємств муситимуть підпорядковуватися Міненерго. У «Слузі народу» кажуть: документ направлений саме проти бізнесу Ахметова.

Чим може закінчитися протистояння між президентом і найбагатшим українцем, поцікавилася в експертів:

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій:

— Зеленський нацьковує на Ахметова правоохоронні органи. Насолити йому міг ще два роки тому, якби запрацював Антимонопольний комітет. Це зменшило б вплив усіх олігархів. Зараз спостерігаємо підвищення ставок. Це ще не війна до переможного кінця. Венедіктова недарма згадала «різноманітні незвичні шоу» на телебаченні. Це прямий натяк що найбільше непокоїть президента. Хоче, щоб зменшився градус критики. Ще місяць-два і медіахолдинг Ахметова доб’є рейтинг влади. Зараз ще спирається на тези про перемогу Зеленського у 73 відсотки і монобільшість. А стане очевидно, що це вже не відповідає дійсності і підтримка впала, і більшості у парламенті немає.

Офіс президента діє тактично. Не можна боротися з одним олігархом і підтримувати іншого — Ігоря Коломойського. Фінансово-промислові групи розуміють, що сьогодні взялися за Ахметова, а завтра прийдуть і по них.

Розбіжності між владою та Ахметовим назріли після так званого закону про олігархів. Не хочуть потрапити у цей реєстр. Вони всі орієнтуються на Захід. А це псує імідж, репутацію.

У Зеленського та Ахметова є півроку до початку дії закону про олігархів, коли можуть домовитися. Знайдуть точки дотику. Коли у президента за рейтингами буде менш як 15 відсотків підтримки, стане зрозуміло, що ніякого другого терміну не буде — домовляться на умовах Ахметова.

Олігарх надає телеефіри політичним опонентам президента, щоб нарощували рейтинг. Тоді зможуть поставити питання, що ні Зеленський, ні Верховна Рада не відповідають електоральним настроям українців і необхідні дострокові парламентські вибори.

Микола Мельник, гендиректор аналітичної групи «Левіафан»:

— Все протистояння крутиться навколо грошей. Хоча з Банкової запускають міф, що Зеленський бореться з олігархами. Ніби закон про них щось вирішує. Перший конфлікт почався після подання законопроєкту 5600, який не тотально бив по Рінату Леонідовичу, але мав зменшити його статки на кілька мільярдів гривень через підвищення ренти на руду. Ахметову це не сподобалося. Він хотів діалогу, але не знайшли точок порозуміння з головою Офісу президента. Зеленський тут навряд чи брав активну участь. Найімовірніше, брав інформацію від Андрія Єрмака. Тому зі «Слуги народу» пішов Дмитро Разумков, створив свою групу, куди забрав 20 «слуг». Він виступив як важіль тиску. Ахметов показав Зеленському: я можу вибити в тебе монобільшість. Банкова впоралася з цим викликом шляхом актуалізації кримінальних проваджень щодо лідерів депутатських груп. Зокрема, Сергія Шахова з «Довіри» (4 листопада НАБУ провело обшуки у цивільної дружини нардепа. Підозрюють, що Шахов не задекларував майна на 60 млн грн ).

Зеленський розуміє, що продовження цієї боротьби йому не вигідне. Складно воювати з людиною, бізнес-імперія якої дає 20 відсотків валового внутрішнього продукту країни. З іншого боку — у держави завжди на один патрон більше. Війну з нею ніхто ніколи не виграє. Зараз є певне затишшя. Тому влада і олігархи вийшли зараз на такі позиції, які дозволяють їм почати домовлятися далі.

Юрій Ніколов, співзасновник видання «Наші гроші»:

— На початках президентства Зеленського Ігор Коломойський дав інтерв’ю. Розповідав, що в Україні несправедливі правила гри. Наприклад, Ахметов на руді має ренту значно меншу, ніж Коломойський у видобутку нафти. Каже: я плачу 15 відсотків, а він два. Мовляв, Ахметову вигідніше вести бізнес. І взагалі, погано, коли в державі є такі олігархи, які контролюють 35 відсотків ВВП. Тоді Коломойський спеціально називав таку цифру, бо в законах щодо економічної конкуренції монополістом визначають того, хто володіє 35 відсотками якогось ринку.

Коломойський засів в Україні, невиїзний через порушені проти нього на Заході кримінальні справи за відмивання грошей. Не поткнеться ні у Швейцарію, ні в Ізраїль. Візьмуть під руки і віддадуть ФБР. Має щось із цим робити. Створює дискомфорт для інших олігархів: хлопці, або допомагаєте мені вирішувати мою проблему, або теж сидітимете в Україні обпльованими і нерукоподатними.

Закон про деолігархізацію спрямований насамперед на те, щоб затоксичити олігархів. Щоб їм подорожчали європейські кредити. Єврооблігації є і у Ахметова, і у Пінчука. Єдиний, кому вже байдуже на репутацію Коломойський. Тому закон про олігархів — це запрошення на переговори.

Коломойський давно виношував ідею зробити Ахметова не таким великим і потужним в Україні. Їхні статки відрізняються в рази, за підрахунками журналу «Форбс». Вирішив створити для Ріната Леонідовича руками Володимира Олександровича проблеми, зокрема з грошами. Спочатку через Укрзалізницю, де у Ахметова є великі інтереси (ідеться про нові тарифи на перевезення групи вантажів класу, до якого входить залізна руда. Щороку на цьому Ахметов втрачатиме близько 3 млрд грн ). Збитки Укрзалізниці є прибутками олігарха. Якщо Укрзалізниця дешево возить руду — значить, Ахметов отримає прибуток. Якщо Укрзалізниця дешево дає Ахметову вагони знову збагатиться. Оці утиски по грошах почалися наприкінці літа, й Ахметов зрозумів, що у нього проблема. Потім уряд не виплатив йому 3,5 мільярда в «зеленій енергетиці». Це було відверто і публічно. Бо заплатили всім, крім Ахметова. Це було примушення до миру на умовах Банкової. А він пручається. Якщо втратить ще кілька мільярдів, то зможе їх повернути, коли укладе новий пакт з владою. Питання, чи це буде за нинішньогопрезидента чи за наступного.

Влада подає як атаку на Ахметова дуже тактичні речі. То тут, то там утиснули на мільярд. Немає важливого не ламають правила гри в законах і у ставленні державних органів до олігархів. На перспективу могли б зіграти рішення Антимонопольного комітету, зокрема, про примусовий поділ його енергобізнесу та металургійних активів. Єдина справа, від якої Ахметову було б дуже боляче Роттердам+. Влада, руками генпрокурорки її валить. Венедіктова каже, що веде 200 кримінальних проваджень проти пов’язаних із Ахметовим компаній. Минулого тижня було засідання суду по Роттердам+ (формула розрахунку ціни для вугілля на ТЕС, за якою Ахметов отримує надприбутки. ), але чомусь її там немає. Там прокурор продовжує позицію, що немає ніякого криміналу. Тому навіть Ахметова не деолагархізують. Все це є запрошенням на переговори, аби подивитися в очі і сказати: «Так шо будєм дєлать?». Захочуть, щоб переділив свій бізнес на їхню користь. І щоб намагався вирішити проблеми Коломойського.

Зеленський за два з половиною роки президентства заматерів і увійшов у роль керівника. Справді відмовився від олігархічних грошей Ахметова і вже немає жодного потоку від нього на «Слуг народу». Ці гроші замістив із «Великого будівництва». Зеленський перетворюється сам на олігарха. Справді «замочив» Медведчука, того вже немає як олігарха. Закрили канали і позбавили дизельної труби. Скоро вона вигулькне в руках Коломойського. Розробляють різні варіанти, аби нею управляла контрольована ним Укрнафта. В Ахметова нічого не забиратимуть, але хочуть трохи розкуркулити, щоб не був єдиним українським олігархом, який наповнює кров’яні судини країни. Більше ніхто не має такого проникнення в усі сфери. Монополії Ахметова найбільші. Другий Фірташ, а далі Коломойський.