На субсидії заклали на вісім мільярдів гривень менше

 Пріоритети бюджету зростання заробітних плат медиків, забезпечення житлом ветеранів бойових дій, збільшення стипендій студентам, зростання видатків на інклюзивну освіту та безбар’єрність, підготовка до Всеукраїнського перепису населення, забезпечення потреб сектора безпеки й оборони, говорить у Верховній Раді міністр фінансів 40-річний Сергій Марченко 2 грудня.

Того дня парламент ухвалив бюджет на 2022 рік. За документ в цілому проголосували 268 депутатів. Фракція «Слуга народу» дала 215 голосів, групи «Партія «За майбутнє» 21, «Довіра» 19, поза­фракційні 10, один із фракції «Голос».

2022 року мінімальна пенсія зросте з 2027 до 2093 грн. Для непрацюючих пенсіонерів віком 6070 років за наявності достатнього стажу вона становитиме 2500 грн. Планують продовжити виплати щомісячної доплати в розмірі 500 грн 80-річним і старшим пенсіонерам та 400 грн тим, кому виповнилося 75 років. Більш як 200 млрд грн витратять на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду.

Наступного року найдорожче обходитимуться безпека та оборона 286,6 млрд грн або понад 5% ВВП. Бюджет Міністерства оборони становитиме 133,4 млрд грн (2021 року 116,2 млрд грн). Служба безпеки отримає 16,1 млрд грн (2021‑го передбачали 15 млрд грн). Міні­стерство внутрішніх справ 99,2 млрд грн (98,3 млрд грн 2021 року).

На освіту запланували 171,86 млрд грн (139,5 млрд грн закладали на цей рік). На соціальну сферу спрямують 318,8 млрд грн, зокрема на виплату субсидій 38,38 млрд грн (2021 року 47 млрд грн).

Видатків на охорону здоров’я визначили 194 млрд грн, як і цьогоріч. З цих грошей в уряді планують підвищення зарплат лікарям до 20 тис. грн, а медичному персоналу до 13,5 тис. на місяць. Видатки на програму медгарантій становитимуть 157 млрд грн. На вакцинацію виділяють стільки ж, як і 2021-го 2,6 млрд грн. Кош­тів на доплати лікарям, які працюють із хворими на коронавірус пацієнтами, не передбачили.

3 млрд грн спрямують для виплат сертифікатами по 1 тис. грн вакцинованому населенню. На реалізацію проєкту президента Володимира Зеленського «Президентський університет» виділили 500 млн грн. Мільярд гривень віддадуть на статутний капітал авіа­перевізника «Українські національні авіалінії», створення якого ініціював глава держави.

 Цей бюджет антисоціальний. У нього мали закласти реальний прожитковий мінімум приблизно 44,5 тисячі, говорить економіст Олексій Кущ, 42 роки.

 На субсидії виділили менше за рахунок скорочення кількості домогосподарств, що потрапляють у перелік тих, хто отримує допомогу. Збільшують власну норму оплати комунальних послуг. Раніше мали платити до 15 відсотків від доходів, зараз не більш як 20. А підвищення заробітної плати відсікло багатьох отримувачів від допомоги. Вартість комунальних послуг зростає, а кількість субсидіантів падає через штучні механізми.

За минулий рік із системи медицини й соцзабезпечення населення звільнилися майже 20 тисяч людей. Під час кризи інші країни збільшують кількість соцпрацівників, у нас навпаки. Президент каже про підвищення зарплати медикам до 20 тисяч гривень. Оплату перекладають на органи місцевого самоврядування. Держава фактично самоусунулася. Але в місцевої влади немає коштів в опалювальний сезон увійшли з обов’язком не підвищувати тарифи. Мають шукати гроші, щоб покрити різницю між вартістю газу й розміром тарифу. Зараз місцеві органи влади фактично банкрути. Підвищувати зарплату не можуть. Тому доведеться звільняти людей або поставлять зарплату 20 тисяч, але табелюватимуть половину робочого часу. Працівник на руки отримуватиме 10 тисяч.

 Україна бідна країна, тому маємо такий низький прожитковий мінімум, говорить економіст 58-річний Володимир Дубровський.

 Але через кліматичні умови, де потрібно опалення, теплий одяг, недешеві продукти, вартість життя в Україні висока. Прожитковий мінімум мав би бути вищий. Наша країна має не­ефективну економіку. Африканські держави за такий мінімум якось можуть виживати. В Україні ті, хто живе на цю суму, в злиднях. А забезпечити більше не можемо, тому що ресурсів не вистачає. Друга причина в нас піклуються не про те, щоб берегти людей від бідності, а зрівняти всіх по можливості. Піднімають мінімальну заробітну плату вона вже становить половину від середньої. Це продукує бідність. Бо мінімалка витісняє низькокваліфікованих працівників у тінь. Вони отримують неофіційну платню. Якби всі дотримувалися законів, то було би безробіття. Люди від цього ще більше бідніють.

Державна авіакомпанія й університет президента це маячня. Ці проєкти престижні для чиновників. Але країна на такі речі витрачати гроші не має. Навіть багата. В нас головна проб­лема, що перерозподіл через державні фонди зріс до 46 відсотків. Більше, ніж у Німеччині, в середньому по Євросоюзу. Надалі збільшувати державні видатки на такі предмети розкоші неприпустимо. Це показник, що владі не вистачає економістів нерадянської школи. Їх просто не слухають.

Дефіцит Пенсійного фонду й запозичення виникають закономірно. Тому що солідарна пенсійна система банкрут. Не може існувати за цієї демографії. Держава просто підтримує таку систему. Якби не робила цього, то багато пенсій були б нижчі за прожитковий мінімум. Солідарна система своє віджила. Її треба ліквідувати. Виконати залишкові зобов’язання й перейти до такої, коли люди самі накопичують собі на старість. А держава тільки допомагає чи гарантує виплати.

 Бюджет 2022 року дуже консервативний. Його розробили на застарілій податковій базі. Не враховує потенційну інфляцію (тривале зростання загального рівня цін. ГПУ), говорить 42-річний Дмитро Боярчук, директор аналітичного центру «Кейс Україна».

 Валовий внутрішній продукт заклали на рівні 5,4 трильйона. Але вже цього року показник перевищили. Наступного він буде ще більший. Мінфін закладає страховку для себе. Зможуть звітувати про перевиконання, що б там не відбувалося. Зробили трюк, аби наступні доходи можна було збільшувати, розширювати по факту. Це правильна позиція.

Для Пенсійного фонду поточного року ситуація не найгірша. За поточних економічних спроможностей здатен виплачувати якийсь мінімум людям. Цього недостатньо, щоб вижити. Влада просуває міф, коли пояснює підвищення податкового тиску на бізнес турботою про пенсіонерів. Бо робочі місця в тіні існують здебільшого лише тому, щоб не витрачати додаткові кошти на податки. Підприємці через це просто не можуть піднятися.