«НАТО займається політикою. А Україна воює по-справжньому» — литовський доброволець

Якби рішення про допомогу Україні на Заході ухвалювали військові, сьогодні ситуація була б інша. Зараз НАТО займається політикою, в той час, як Україна воює по-справжньому. Про це в коментарі розповів військовий інструктор Ґінтаутас Маурікас. Приїхав в Україну з Литви.

«У соцмережах зараз пишуть такий жарт, що НАТО доведеться просити Україну, щоб вона прийняла Альянс. Бо ви воюєте, а НАТО займається політикою. Те саме із санкціями. Рішення ухвалюють політики. А політики не завжди чисті речі роблять.
Чим політики дозволяють військові допомагають. Якби це було рішення військових, певні країни уже брали б участь у бойових діях. Політика це інша система. Багато нідерландців поїхали б в Україну, щоб допомагати воювати з Росією, бо ті збили лайнер і загинуло багато їхніх громадян. Але їм не дозволили. Військові люди не так до цього ставляться. У нас є розуміння що є добре і що погано. Завжди хочемо бути на боці добра», — говорить Ґінтаутас Маурікас.

Попри те, що Україна отримає не всю допомогу, яку просить, Збройним силам вдалося переламати ситуацію. На початку протистояння західні спеціалісти у це не вірили, говорить доброволець.

«Коли готувався їхати в Україну, мій товариш із США казав: «Не їдь, це небезпечно. За даними аналітиків Україна впаде». Але ми побачили острів Зміїний. Це дало поштовх боротися не тільки українцям, а й усій Європі. І ваш президент зробив те, що ніхто від нього не чекав у світі. Зараз бачимо зовсім іншу ситуацію. Уже згодом я говорив із тим товаришем, і він уже сказав, що такого не чекали, але Україна переможе.
Коли я дивився те відео з острова, пишався, що можу називати українців братами. Що вони настільки сильні, що можуть послати таку махіну. І це стало позицією для багатьох людей, куди треба вказувати дорогу російському солдату та РФ», — каже військовий інструктор.

Російським окупантам важко визнати поразку, тому так нищать українські міста. Найбільше від їх люті потерпає Маріуполь, додає Маурікас.

Україна перейшла в контрнаступ. Збройні сили звільняють міста й села. Цей перелом відбувся. Це може затягнутися, але не надовго. Допомога надходить. Моральний дух росіян падає, пропаганда їм не допомагає. Їм важко визнати свою поразку. Маріуполь стирають з лиця землі, бо це для них зараз ганьба. Бо не можуть зайняти одне місто. Виходить, що ні на що не здатні й мстять. Вони таке робили й під час Другої світової. Спалювали села, убивали, ґвалтували, відвозили в Росію».