Олександр Сергієнко: Після Омельченка проблеми Києва довго ніхто не вирішував
На переконання директора · Аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка, не все так погано в Києві, навіть краще, ніж в деяких містах Європи. Політик і експерт з питань ЖКГ впевнений, що Київ активно розвивається, а нинішній мер Віталій Кличко за час управління столицею зробив багато для покращення благоустрою міста.
Втім, попри ремонти доріг, на думку спеціаліста, Київ на порозі транспортного колапсу. Олександр Сергієнко переконаний, що кияни перед тим, як купити авто, повинні добре подумати, де його паркуватимуть і як їздитимуть, щоб заторів було менше. Мерія, за його словами, займається інфраструктурою, але через історичні особливості Києва не може кардинально розширити дороги.
Як вважає Сергієнко, доки буде нехтування законом в Україні, доти буде процвітати корупція, особливо в питанні хаотичної забудови Києва. Винних треба карати. Інакше це рано чи пізно призведе до руйнації інфраструктури. Про головні проблеми Києва, позитивні і негативні результати роботи Кличка, – в інтерв’ю для Kyiv.Press розповів Олександр Сергієнко.
Не можна чекати, що мерія для вас розширить дороги і швидко збудує розв’язки
Київ з точки зору благоустрою – одна велика проблема. Погані дороги, відсутність розв’язок, затори, хаотичні забудови. На Вашу думку, яка проблема для Києва найголовніша?
Хибне уявлення, що в Києві все погано. Я був майже в усіх столицях Європи. Київ – не те, що не гірше виглядає, а набагато краще, ніж більшість столиць Європи. У Будапешті чи Празі теж знайдете розбиті дороги і неохайні вулиці. У нас широкі вулиці, багато парків, красиві краєвиди. Київ – дуже гарне місто.
Для міста немає головної проблеми. Це складний організм. Не можна щось одне зробити, приміром, усі дороги якісними, і буде киянам щастя. Треба вирішувати багато проблем, які можуть тільки накопичуватися. Благоустрій, робота транспорту, стан доріг, комуналка. Про все треба дбати.
Але ж проблеми в Києві накопичуються, а не вирішуються?
Після того, як з посади мера пішов Олександр Омельченко – у 2006 році, проблемами міста практично ніхто не займався. Ні Черновецький, ні Попов нічого не робили. При Попові щовесни сто мільйонів гривень витрачали на ямковий ремонт.
Команда Кличка системно зайнялася дорогами. У Києві 1 660 кілометрів доріг. З них капітально оновлено – з перекладками мереж, новою каналізацією, тротуарами, переходами – 1 100. Тобто дві третини.
Тобто після наступної зими асфальт не зійде знову зі снігом?
У Києві ремонт доріг роблять переважно турецькі компанії, які наймають українських субпідрядників. Вони дають гарантію п’ять років. Є суворий контроль щодо технологій укладання. Приміром, перші такі капітальні ремонти робили на площі Перемоги і бульварі Шевченка шість чи сім років тому. І дороги в нормальному стані. А колись були постійні затори на площі Перемоги, де її перетинав трамвай. Там стирчали рейки, і люди стояли в заторах по 15 хвилин. Тепер уже й забули, що таке було.
Але заторів у Києві вистачає. Як це можна вирішити? Можливо, додаткові розв’язки, естакади?
Київ – історичне місто. Це не Дубаї, яке збудовано з нуля. А в Києві не можна зробити більшу ширину вулиць. Так само і розв’язки. Всі столиці Європи переживали автомобільний бум. У Парижі в 60-ті роки можна було в заторі простояти п’ять годин. У Києві всі хочуть мати авто і при цьому вимагають від мера зробити дороги. Коли ви купуєте нову сукню, не вимагаєте в мера нову шафу? Купуєте авто, то думайте, де його паркувати, як і куди їздити.
Хочете сказати, що мерія не повинна опікуватися питанням покращення розв’язок у місті?
Мерія опікується цим питанням, як і всією інфраструктурою Києва. Але об’єктивно не можна чекати від мерії, що вона для вас розширить дороги і швидко збудує розв’язки. Закінчується будівництво Подільсько-Воскресенського мосту. І буде проблема, бо транспортний потік з лівого берега впиратиметься в Верхній і Нижній вали. Давно була пропозиція зробити там естакаду, підняти дорогу на п’ять метрів і пустити транспорт. Це так обурило громадськість, що про це швидко забули.
Треба пристосовуватися до тієї інфраструктури, яка є. Альтернатива – розвиток громадського транспорту. Але при цьому має бути вільною виділена смуга. Треба жорстко карати порушників. Це може зробити лише Нацполіція, яка місту не підпорядковується. Тому в багатьох випадках Київ залежить від центральної влади.
Максим Микитась створив класичну будівельну піраміду
Багато років точаться розмови про Генплан Києва, який би упорядкував ті ж забудови. Чому київська влада так вперто відмовляється затверджувати Генплан?
У всіх претензії до Генплану. Але згадайте попередній на 2002-2020 роки. Хто на нього зважав? Якщо до 2010 року до Генплану було внесено вісім змін, то до 2014 року – 1 134! Тобто Генплан просто пошматували. Ніхто не поніс за це відповідальності.
Команда Черновецького повністю ігнорувала Генплан. Роздавали землю ліворуч і праворуч. На очах у всіх Київрада діяла всупереч інтересам громади. Один з членів команди Черновецького Олесь Довгий має десь 80 квартир. Але ніхто нічого не робив, тому що ми живемо не в правовій державі, закони не працюють. Натомість працює вплив олігархів, телефонне право, підкуп чиновників, корупція. Від ухвалення нового Генплану нічого не зміниться, якщо його не будуть суворо дотримуватися і не каратимуть порушників.
Відома історія з двома будинками «Укрбуду» Максима Микитася (експрезидент корпорації «Укрбуд» — ред.) на Микитській слобідці. Суд скасував дозвіл на будівництво. А наступного дня Архбудконтроль видав новий. І нікого за це не покарали. Генплан – не панацея, як і Детальний план територій (ДПТ). Це більше привід поспекулювати на ситуації для квазіекспертів чи політиків.
Ще один відомий приклад – будинок-монстр на Подолі, де в порушення норм Державних будівельних норм (ДБН) побудували зайвих чотири поверхи. Як тільки Кличко прийшов до влади, створив депутатську комісію, яка перевіряла землевідводи. Київрада подала до суду скаргу і багато земельних ділянок було повернуто в комунальну власність. А у випадку на Подолі нічого зробити не вдалося. Перший заступник Кличка Павло Рябікін ходив на всі суди із забудовником. Усі бачили, що є явне порушення, але суд дозволив ввести будинок в експлуатацію.
Якщо держава неправова, то виграє забудовник. У нього більше грошей, ніж у громадськості і міському бюджеті.
То забудови не зупинити?
Повинні бути інші ДБН на рівні держави. Приміром, купити квартиру можна лише разом з паркомісцем. Бо забудовник звів коробку, гроші отримав і пішов. А те, що вся вулиця запаркована, його не стосується. Якби таке правило діяло, то в Києві була б зовсім інша ситуація.
Хаотична забудова призводить до руйнації інфраструктури. Мережі, водогони, дороги не витримують навантаження. Дитсадків і шкіл не вистачає. Тому що скасовані внески забудовника на розвиток інфраструктури. Це матиме довготермінові негативні наслідки.
Особливо серйозна проблема з автотранспортом. Забудовник не відводить достатньо кількості паркомісць або просто їх не будує. Ми в стадії транспортного колапсу. У 2021 році їздити по Києву прогнозовано неможливо.
Київських забудовників Максима Микитася і Вадима Столара вважають близькими до Кличка. Фактично мер їм дав карт-бланш?
Я працюю з матеріалами з відкритих джерел. Про Столара дійсно була неприємна історія, він фактично став таємним кардиналом КМДА, через якого проходили всі кадрові призначення. Чи це було свідомо зроблено Кличком, чи так склалися обставини, важко сказати. У свиті короля завжди є менш та більш впливові люди. Але Столар зрештою вилетів з команди Кличка.
Щодо Микитася, то всі контракти на будівництво проходили тендери. Система «ProZorro» дозволяє визначити більш-менш законного переможця. Хоча і змови не виключаються. Якби там були порушення, підтверджені правоохоронними органами, то Офіс президента давно б це витягнув на світ Божий. Але, крім слів про корупцію, нічого проти Микитася, а особливо про його корупційний зв’язок з Кличком, немає.
Але Микитась знаходиться під слідством через підозру в причетності до заволодіння майном Нацгвардії?
То інші справи. Ще десять років тому я написав статтю, де довів, що всі будівництва в Києві відбуваються за принципом піраміди. Будівельні матеріали постійно дорожчають, і грошей, які виділили на одне конкретне будівництво, не вистачає. Приходять наступні інвестори і за їх гроші будується житло для попередніх вкладників. У Микитася була класична будівельна піраміда. За це він повинен нести відповідальність.
Місцева влада Києва не встановлює тарифи на енергоресурси
ЖКГ – болюча точка для Києва. Старі комунікації, погана вода. При цьому постійно піднімають тарифи для населення на енергоресурси, але на рівень ЖКГ це ніяк не впливає. Заступник Кличка Петро Пантєлєєв анонсував підвищення тарифів у Києві. Куди зникають гроші?
Навколо тарифів багато політичних спекуляцій. Дуже вигідна тема. Зеленський теж обіцяв, що ера бідності закінчиться, а тарифи зменшаться. Юлія Тимошенко обіцяла вдвічі дешевший газ.
Треба розділити відповідальність: що залежить від міської влади, а що ні. Міська влада встановлює лише один тариф: на обслуговування будинків і прибудинкових територій. Контролювати якість усіх робіт складно. Кожного двірника не проконтролюєш. Але міська влада намагається. Зокрема, раз на кілька місяців кожна квартира ставить оцінку якості роботи двірника. У Києві є житлово-комунальна інспекція, куди можна поскаржитися на будь-які проблеми в ЖКГ.
Кілька років тому закон про ЖКГ змінили і в органів місцевої влади забрали повноваження щодо встановлення тарифів. Для великих міст тарифи на воду встановлює НКРЄКП. У маленьких – виконкоми.
Найболючіші тарифи – на опалення і гарячу воду. Вартість опалення на 85-90% залежить віл ціни на енергоносії. А це вже сфера уряду або національного регулятора. Тут міська влада безсила. І звинувачувати міську владу – блюзнірство. Цим спекулює уряд, намагаючись на місцеву владу перекласти відповідальність за тарифи.
Пантєлєєв сказав, що комунальні тарифи підвищаться, бо ринок газу не працює в тому вигляді, як це має бути. То що він мав на увазі?
У нас не ринок газу, а фактично монополія, на якому маніпулюють цінами великі гравці. У 2021 році першу скрипу у вартості газу грає Росія. І ціна на російський газ висока. Для Європи — близько 400 доларів за тисячу кубів. Такої ціни ніколи ще не було!
Українські газотрейдери купують газ по 14-15 гривень за кубометр. Відповідно НАК «Нафтогаз» купує газ по цій ціні, але населенню через теплокомуненрго продає по 8 гривень. Минулої зими завдяки тиску Асоціації міст України вартість централізованого опалення не підняли, але зараз усі теплокомуенерго у складному економічному стані. Якщо ціна газу і далі буде по 14-15 гривень, то тарифи на опалення також піднімуться на 30-40%. Наступний опалювальний сезон буде непростим.
Справа не тільки в рівні тарифів, а й в доходах. Справедливі ті тарифи, які населення може оплачувати. Якщо заборгованість населення не зростає, то тарифи, посильні. Приміром, якщо порівняти рівень доходів населення і тарифи на електроенергію в Німеччині, то там вони в десять разів дешевші, ніж в Україні.
Після початку реформи децентралізації чиновники і політики говорять про те, як це покращить розвиток територіальних громад, звітують про переваги реформи. Що змінилося в Києві? Є щось позитивне для киян? Чи не є рудиментом райдержадміністрації, можливо, їх треба замінити обраними райрадами?
Децентралізація до Києва не має жодного відношення. В Україні до 2014 року половина територіальних громад були дотаційні приблизно на 60%, ще 40% — глибоко дотаційні — до 80%. Тобто громади були фінансово неспроможні. У державному бюджеті на кожен рік були додатки з величезними списками дотаційних сіл, селищ, міст, районів. Це був той налигач, за який центральна влада тримала місцеву. Показав гарні результати партії влади на виборах, отримав дотацію. Не показав — ні. За часів Януковича величезні дотації йшли на східні регіони.
У процесі децентралізації укрупнили громади. Дали їм фінансові ресурси – переформатували державні податки і збори. Деякі громади збільшили свої бюджети в десять разів.
Райради в містах не дуже легітимні. Згідно закону про вибори голову райради вибирає рада. Тобто міського голову вибирає півтора мільйона виборців, а районного – райрада з 30 чоловік. На цій темі багато спекуляцій. У Конституції України немає поняття райради в місті. Київська громада – єдина, її не можна поділити на громади районів. Бо в Києві ви живете в одному районі, працюєте в іншому, дитина вчиться в третьому. Райони в Києві – адміністративні, штучно порізані. Колись було 15 районів, потім стало 10.
Свого часу в райрадах ділили місця для МАФів і на ринках. Якщо депутат райради за свою каденцію не поставить 10 МАФів, вважається, що дарма був депутатом.
За таким же принципом МАФи ставить мерія. То в чому різниця?
Київрада виробляє процедури, правила, де можна встановлювати, зокрема, МАФи. І щоб отримати дозвіл, треба виграти конкурс. Не повинна райрада розподіляти місця для МАФів. Або мерія чи Київрада.
З вашого особистого досвіду МАФи в Києві встановлюють строго згідно правил?
Кличко навів порядок з розташуванням МАФів. До 2014 року МАФи були де завгодно. Пригадайте підземний перехід на Шулявці — там не можна було пройти. У порівняні з «Шанхаєм» 2014 року в нас зараз ідеальна чистота.
Проблема МАФів — у відсутності касових апаратів. Колись власник мережі «Фуршет» і депутат Київради Ігор Баленко сказав, що щодня в київських МАФах обертається сто мільйонів гривень. З них до бюджету йдуть копійки. Вони оформлені як ФОП і платять за спрощеною системою дуже малі податки. Крім того, там нема обліку коштів, бо відсутні касові апарати. Там іде так званий «лівак» — те, що приховано виробили десь на м’ясокомбінаті, так само приховано продали в МАФі.
МАФи – дуже прибуткові. Як розповідав мені голова Департаменту контролю за благоустроєм, він знає прокурора, який «кришує» 500 МАФів. Тільки київські комунальники приїжджають демонтувати МАФи, там уже стоять молодики і не пускають їх. Це неправова держава.
ОСББ, ОСН – наскільки ці організації ефективні з точки зору розвитку громад і покращення благоустрою міста? Чи дозволяють їхні повноваження робити щось реально для благоустрою своїх будинків і прибудинкових територій?
ОСББ – профанація, віддзеркалення радянського колгоспу. Коли один раз прийшли на збори, обрали голову колгоспу, якого спустили згори, і забули. Далі голова і його найближче оточення роблять все, що хочуть. Є ревізійна комісія. Та й там теж свої люди. Все залежить від того, який голова. Якщо чесний, кваліфікований, не краде – то буде в будинку порядок. Якщо непрофесіонал, злодюга – таких випадків, коли голова ОСББ зникав разом з грошима, багато, то мешканцям не повезло.
Тому що форма управління ОСББ недосконала. Мало хто хоче поза роботою займатися ОСББ. Тому чекати, що мешканці ОСББ масово організовуватимуть, ілюзія. ОСББ може приживуться для тих, хто купує житло в нових будинках. Але часто забудовник не хоче передавати ОСББ в управління будинок. Бо створив свій приватний ЖЕК і змушує всіх обслуговуватися в ньому. Це фактично некотрольоване здирання грошей за «обслуговування» будинку.
ОСН записані в Конституції, але на них різні погляди. Закон прописаний дуже непрофесійно. Люди провели збори, створили ОСН, після чого райрада або міськрада зобов’язані передати їм гроші на те, що вони записали для забезпечення роботи ОСН. Чому будинку, де ОСН, можна давати гроші на благоустрій, а іншому – ні? Краще, щоб була громадська ініціатива і Громадський бюджет. Хочете облаштувати під’їзд чи дитячий майданчик – пишіть проєкт на ГБ.
Тобто Громадський бюджет, який реалізує проєкти з благоустрою за ініціативи громадян, ефективний?
Так, Громадський бюджет — ефективна форма покращення благоустрою Києва. Проявляється громадська ініціатива, прописується проєкт із завданнями, цінами, йде голосування, а потім контроль реалізації. Хоча є свої недоліки. Як показує досвід, проєкти, пов’язані зі школами, частіше виграють. Бо там багато людей і всі голосують за проєкт.
Розділення посади мера і голови КМДА неконституційне
Зараз триває конфлікт між центральною і київською владою. Посади мера і голови КМДА у президента хочуть розділити. Яка ваша думка?
Всі хочуть розділити посади мера Києва і голови КМДА. Кучма теж хотів усунути Омельченка. Розділення цих двох посад суперечить Конституції, бо Київ – місто-регіон. Будь-яке розділення буде неконституційним і нераціональним. Виникне двовладдя, що призведе тільки до конфліктів.
А що ви скажете про перевірку СБУ київських комунальних підприємств?
Остання перевірка СБУ київських комунальних підприємств відбувалася цікаво. У КМДА є відділ внутрішнього аудиту, який і передає справи в поліцію або прокуратуру. І перевірки СБУ були зроблені саме на підставі відомостей відділу внутрішнього аудиту КМДА. І тепер всі говорять про корупцію. Але комунальні підприємства очолюють теж люди, які можуть порушувати закон. Це не означає, що за все відповідає мер. Є правоохоронні органи, щоб слідкувати за господарською діяльністю.
Міська влада системно бореться з корупцією. Ми знаємо, скільки звільнень було. Приклад – відсторонення першого заступника мера Миколи Поворозника. Рік він був відсторонений, зрештою розслідування нічого не знайшло. Людину, яка знаходилася на своєму місці, просто викинули з процесу замість того, щоб використати її потенціал.
Яку б оцінку Ви дали Кличку? Він досяг реальних результатів у роботі?
Земельні дерибани почалися при Омельченку. Але якщо взяти Черновецького і Попова, то які їхні результати? Черновецький відкрив станцію метро, яка була фактично збудована, але законсервована. Розв’язка на Московській площі будувалася років п’ять.
Кличко – це 1100 кілометрів доріг, нові теплотраси – близько 300 кілометрів. До цього їх ніхто системно не міняв. Великі урбаністичні проєкти, які створюють громадські простори, об’єднують киян. Міст Кличка всі сварять, що витратили 400 мільйонів гривень, але ходять дивитися. Хоча більша частина грошей пішла на укріплення схилів. Або два фонтани. Біля мосту і на Михайлівській. Це приваблює киян і гостей міста. Створює святкову атмосферу. ВДНГ зі збиткового совкового закладу перетворили на прибутковий. Пейзажна алея, сходи до Андріївської церкви. Це місця для спілкування людей, де формуються громадяни міста — кияни.
Киянам повезло що нинішній мер багато їздив по світу. І побачив, як можна вирішувати проблеми міста. Ще один плюс Кличку, що зумів зробити так, щоб Київрада працювала ефективно.
Жодного негативу?
Претензії до окремих депутатів Київради, комісій. Екологічна комісія – шоколадна комісія. Одноголосно голосують за парки, потім пишуть у соцмережах, які вони молодці. Але реально не займаються розбудовою парків, пошуком інвесторів, грошей.
Також питання до комунальних підприємств, які працюють неефективно. Київзеленбуд отримує великий бюджет, щороку висаджує дерева і кущі, але невідомо, яка їх доля. Немає контролю за ефективністю посадок, невідомо скільки дерев приживається, а скільки гине. Дерева мають жити та рости багато років. Кущі повинні прикрашати місто взимку і влітку. На жаль, хвойників дуже мало. Особливо в районах. Тільки на Хрещатику є.
Не використовується Дніпро – чудова річка, подарунок Бога. Є дніпровські острови, де можна було б створити багато зон для відпочинку. Дніпровський берег. На жаль, Микитась захопив велику зону берега Дніпра. і зараз там іде боротьба місцевих мешканців за паркову зону. Не можна допускати, щоб приватна особа захопила річку, нашу національну природну святиню, Дніпро має належати усім киянам та усім українцям.
Інна Жолобович