Олеся Пинзеник: Від двовладдя в столиці постраждають насамперед кияни

Нинішня Київрада працює більше пів року. Новообрані депутати поки тільки входять у курс справ столиці, оскільки склад суттєво змінився. Вперше в Київраді з’явилися депутати від «Слуги народу» і «Голосу». Із попередньої каденції залишилося трохи більше 40 депутатів. Олеся Пинзеник – вдруге обрана депутатом Київради. У попередній каденції депутатка обиралася від Об’єднання «Самопоміч». Наразі Олеся Пинзеник  представляє політичну силу мера Києва Віталія Кличка «УДАР.» У неї чимало напрацювань, Олесю Пинзеник визнали однією з найкращих депутаток минулого скликання. Як зізнається Олеся Пинзеник, їй приховувати нічого, і вона завжди відкрита до будь-яких питань, так як завжди  намагається доводити справу до завершення.

Як змінилася нинішня Київрада, які проблеми Києва вдалося вирішити, а що залишилося в підвішеному стані. Чи готовий Київ до третьої хвилі коронавірусу і коли припиняться вирубки парків забудовниками, чому посади мера і голови КМДА хочуть розділити і до чого це призведе,  – в інтерв’ю Олесі Пинзеник.

За 15 років  вирубали мільйон дерев

Вас вдруге обрано до Київради. У попередній каденції Ви працювали в комісії  з питань екологічної політики. Які Ваші особисті досягнення  за минулий період?

Екологія – це був виклик. За фахом я міжнародний аудитор, фінансист. Таке рішення було пов’язано з тим, що захист навколишнього середовища – не лише пташки, рибки і метелики, а набагато більше – що ми їмо, п’ємо і чим дихаємо. А в нас до екології відносилися за залишковим принципом: або для піару, або, як  щось станеться, одразу згадують про захист довкілля. Тоді, як у розвинених країнах – це одна з провідних тем.

За п’ять років вдалося багато, але не все.  Моїх проєктів рішень, підтриманих Київрадою, було близько 20. Найголовніше – про заборону суцільних рубок у Києві. Київ – єдине місто в Україні, яке ввело безстроковий мораторій на такі вирубки.

Мовиться про ліси, що оточують Київ. Це легені Києва. За допомогою  сайту Global Forest Watch, який дозволяє відслідкувати вирубку в будь-якій точці світу, ми з’ясували, що за 15 років у нас вирубано мільйон дерев. Але при цьому немає комерційної заготівлі. Не короїд же їх з’їв! Очевидно, що це нелегальна заготівля деревини і корупція. Після зйомок дроном виявилося, що всі вирублені клаптики розміром 5-10 га мають правильну геометричну форму. Тобто це все робилося нелегально, бо короїд геометрії не знає. І ми закрили цю корупційну схему.

Мораторій на вирубку має тимчасову дію?

Мораторій діє безстроково в Києві. Вибіркова вирубка лісу дозволяється. Ліс треба прочищати, інакше він перетвориться на хащі. Можна вирубувати аварійні чи хворі дерева, сухостій. А суцільно – ні.

До речі, про вирубки. Багато років кияни намагалися відстояти вирубку парка Кіото. Частково його знищили заради будівництва чергового ТРЦ. Чому місто не зупинило знищення парку?

Це було давно — до мого обрання депутатом у 2015 році. На жаль, вплинути на ситуацію не маю можливості.

А взагалі існують механізми, щоб запобігти таким ситуаціям? Адже вирубки парків заради будівництва в Києві відбуваються безперервно?

Приміром, за моєї ініціативи Жукову острову повернули  статус природно-заповідного фонду (ПЗФ). Колишній мер Києва Черновецький позбавив його цього статусу і  землю масово почали роздавати якимсь кооперативам, підставним студентам. Тобто був безконтрольний «дерибан» землі.

Прокуратура довго боролася і повернула місту 570 га. Статус ПЗФ не дозволить ці землі знову привласнювати. На таких ділянках будівництво не розпочнеться. Але не всі парки, у тому числі, вочевидь, і парк Кіото, мають статус ПЗФ.

Де гарантія, що щось подібне не станеться з іншим парком? Приміром, у Голосіївському парку. Ласий шматок для забудовників.

Голосієво  – Національний природний парк, там інша проблема. Є дерева, але юридично немає землі. Кілька разів виділялися гроші на розроблення проєкту землеустрою. Бо  величезні  масиви лісу і парку не мають кордонів. Дерева знаходяться в  повітрі. Тому йдуть  забудови. Одна з таких — скандальна на вулиці Потєхіна, яку громада  все-ж-таки відстояла.  Але не можна встановити буферну зону, якщо немає кордонів. Забудовник казав, що то ніби не дерева вирубуються, а зелені насадження.

Або в господарчій частині НПП « Голосіївський» не помітили, як знищили ціле поле з червонокнижною сон-травою. А це кримінальна відповідальність. І зараз ми створюємо пам’ятку природи, чітко вказуємо, що в цьому лісництві потрібно охороняти.

Щоб уникнути таких скандалів, потрібно в усьому мати порядок. В НПП « Голосіївський» кілька господарів. Ліс – це підзвітність Міністерства із захисту довкілля.  Парк – «Київзеленбуд». Озеро – КП «Плесо». Тому в парку безлад і переведення стрілок.

Ці установи повинні провести інвентаризацію, оцінити, що в них на балансі. Тоді проблем із забудовами не буде. Бо є проблема з водними об’єктами. Водойма існує –  а на балансі «Плеса» немає. Ці озера захоплюють бари, бані, засмічують їх, змінюють конфігурацію.

За Вашої ініціативи статус  ПЗФ отримала і Пуща-Водиця. Там озера в жахливому стані. Землі виведені в приватну власність. Що тепер зміниться?

У Пуща-Водиці багато лісу. Ми працюємо з «Київським еколого-культурним центром» і його керівником Володимиром Борейком, який займається ПЗФ. Фахівці вивчають місця, де найбільш цінні природні екземпляри. Описують, дають наукове обґрунтування, чому ця територія має бути заповідною. У Пущі є корабельні сосни, вікові дуби —  золотий ліс. Ці місця узгоджені з лісопарковим господарством. Щоб їх «випадково» не прочистили і відповідно не вирубали, бо це найцінніша деревина. І волонтери постійно перевіряють ці місця.

А щодо озер – не факт, що вони в когось на балансі. Відповідно ніхто не витрачає гроші на їх утримання, бо це нецільове використання. Необхідно, щоб почали наводити систематично порядок. Зокрема, в КП «Плесо». Що є, чого нема, скільки потрібно грошей. Те саме про ліс, і парки. Щось на балансі, щось частково. Все інвентаризувати. Скоро 30 років незалежності, а ми тільки зараз в деяких сферах починаємо це робити.

Є медичні послуги безкоштовні, але деякі будуть платними

У цьому скликанні Київради  ви працюєте в комісії  з питань  охорони здоров’я. з чим пов’язана зміна напрямку? Медицина – специфічний напрямок, вимагає відповідного фаху. 

У комітеті майже немає лікарів. Троє  з одинадцяти. Останні роки показали, що людське життя дуже крихке. Я люблю виклики, тому вирішила спробувати сили в медицині. Я не збираюся лікувати людей. Але як людина, що працювала аудитором і добре розбираюся в фінансах, процесах та контролях, можу приймати рішення на користь міста.

Ми вже прийняли перший проєкт рішення про домедичну допомогу в метро. Інколи людині треба терміново надати першу медичну допомогу, час іде на хвилини. А швидка в заторах може їхати довго. Незабаром на кожній станції  буде по 4 людини,  що пройдуть спеціальне навчання і матимуть відповідні сертифікати.

Охорона здоров’я після реформи піддається постійній критиці. Київ – не виняток. Проблема з сімейними лікарями. Чому вони та інші спеціалісти масово звільняються? Як можна цю проблему вирішити? 

Звільнення лікарів – питання не до міської влади, а до держави. Суть медичної реформи  -гроші йдуть за пацієнтом. Це правильно. Адже є лікарі, до яких масово йдуть, а є ті, в кого дуже мало пацієнтів. А зарплата однакова. Це несправедливо.

Але є глобальна проблема в тарифах на послуги. Свого часу було заявлено, що на медицину виділять 5% ВВП. Тарифи повинна була визначити спеціальна комісія. У результаті спочатку прийняли бюджет, де на медицину виділили гроші за залишковим принципом, а потім цю цифру розбили на тарифи. Вийшло, що, приміром, вартість МРТ у комунальному лікувальному закладі складає  49,42 грн. Ви не зробите МРТ ніде за таку ціну. Є собівартість. Апарат дорогий. Хто працюватиме собі в збиток? Так само з лікарями. Прийом у комунальних підприємствах коштує 50 гривень. У  приватній клініці —  від 500 гривень і більше.

Приміром, головний лікар однієї з лікарень каже, що має 11 підписаних пакетів з Національна служба здоров’я України (НСЗУ), з них три лише прибуткові. Всі інші – в збиток. Який сенс брати ці збиткові пакети? Лікарі від таких відмовляються.

Але ж не  так багато приватних клінік у Києві, і пацієнти не надто сильно  туди рвуться. А в такій ситуації  ми змушені йти до приватних лікарів.

Якщо буде належне фінансування медицини,  достойні зарплати, то лікарі працюватимуть на комунальних підприємствах. А в нас непогані фахівці. Я працювала в США, і звернулася до лікаря, маючи дорогу страховку. Лікар зі мною поговорила 15 хв, поміряла тиск  і взяла 200 доларів. Як показав коронавірус, не може бути дешевої медицини.

Так у нас безкоштовна медицина чи ні?

Ви можете піти до свого сімейного лікаря та інших спеціалістів безкоштовно, якщо у вас є направлення. Якщо Ви приїхали з іншої області, міста, вам нададуть платні послуги в тому разі, якщо вони не покриваються заключеним пактом з НСЗУ. Якщо у вас є відповідне направлення і ці послуги покриваються – ви отримаєте їх безкоштовно.

Зараз змінюють статути комунальних підприємств. Головлікарі стають господарниками, розробляють бізнес-план, рахують платні тарифи ( це те, що не покриваються пакетами НСЗУ),  що купити з обладнання, що відремонтувати. Лікарні і поліклініки – надавачі медичних послуг –будуть  конкуруватимуть між собою. Коли боротимуться за пацієнта, то і тарифи будуть нормальними. А в пацієнта буде вибір, де дешевше і якісніше. Не все так погано.

Тобто ми переходимо до платної медицини навіть на первинному рівні?

Є послуги безкоштовні, але деякі будуть платними. Ринок послуг ціну відрегулює, і це не будуть якісь захмарні ціни. Будь-яка реформа йде важко. Проблема, що немає 5% ВВП на медицину, а залишковий принцип фінансування.

А що робити тим, хто живе на межі бідності чи за нею?

Є багато програм,  на які виділяють мільярди гривень, – «Турбота», соціальний захист, ставлять безкоштовно суглоби, міняють хрусталики. Лікування онкохворих. Дехто отримував на лікування 10 тисяч гривень і набагато більше. Просто багато киян про це не знає і не користуються.

Поки пандемія, то вода не в пріоритеті

Кияни  часто звертаються до Вас з питання про ЖКГ —  вічна тема. Старі каналізації, проблема з водою і її якістю, яка останнім часом дуже погіршилася. Чи є капітальний план ремонту основних магістралей Києва? Побудови нових очисних споруд?

Я була на Бортницькій станції аерації, запах там дійсно  жахливий. Зараз  Японія виділила  кредит на реконструкцію, капітальний ремонт. Поступово проблема води вирішується. Вода – глобальний проєкт, який потребує тривалого часу і мільярдних вкладень. Певні кроки робляться. Але поки пандемія, то вода не в пріоритеті. Системи застрілі, труби заржавілі, і це все треба змінювати. Але доходи Києва також впали.

Чи готовий Київ до третьої хвилі коронавірусу? Взимку під час британського штаму були великі проблеми з місцями в лікарнях.

Пригадайте, що було в Італії, Іспанії – розвинених європейських країнах. У нас такого не було. Тому треба похвалити виконавчу медичну гілку, які справилися і втримали столичну медицину від колапсу. Були проблеми. Пік захворюваності припав на  березень-квітень 2021 року. Але ситуація була контрольована. Люди звикли, якщо температура, то треба в лікарню. Температура – не показник для госпіталізації. До лікарень направляли тих, у кого були сильно  пошкоджені легені, був низький рівень сатурації. І ми дуже успішно вийшли з цієї ситуації. Помирали люди з діабетом, сердечники тощо, тому що в нас погана ситуація з профілактикою хвороб. І це вже питання насамперед до людей: звертаються тільки тоді, коли вже жахливо болить.

То кияни можуть бути спокійними?

Почалася масова  вакцинація. Готові лікарні, напрацьовані протоколи, як лікуватися.

Депутати кажуть: «Ми нові нічого, не знаємо»

Що можете сказати про нинішній склад Київради, відбулася кардинальна зміна складу?  Є чимала фракція партії президента «Слуга народу», а голова Віталій Кличко фактично в опозиції. Таке «двовладдя» впливає на якість роботи? Як працюється зі «слугами»? 

З минулого скликання залишилося 46 депутатів, здається. Працювати десь легше, десь важче. З новими депутатами складно. Вони кажуть:  «Ми нові, і нічого не знаємо». Але за пів року можна підтягнути рівень знань. Це з наболілого.

Було легше працювати з депутатами кількох скликань. Вони знали процедури.  А зараз в банальних ситуаціях, коли все прописано в проєкті рішення, тебе просять пояснити все з початку.  Потрібно просто ознайомитися з суттю проекту рішення, а потім задавати питання. Це робота депутата. А вони його навіть не читають. Це напружує і навіть виводить із себе.

Вони не читають, бо такі молоді і не досвідчені, чи їм не вистачає професійності? 

Складно говорити. Але така ситуація була нещодавно. Є питання по суті, які потребують роз’яснення. А тут депутат навіть не читав і задає елементарні питання, які чітко прописані в у проєкті рішення. Просто потрібно ознайомитись із текстом проєкту рішення, який стоїть в порядку денному. І я це сприймаю як неповагу.

Нещодавно пройшли обшуки в низці комунальних підприємств Києва. Кличко заявив, що це вказівка з Офісу президента. Що відбувається?

До офіційних результатів розслідування не хочу щось коментувати. Я вірю в документи, а не слова, бо я міжнародний аудитор. Коли кажуть, що є корупційні  схеми – надайте їх,  доведіть, а тоді обговоримо.

Так, це політика, є  тиск, різні способи маніпуляцій.

Чому в Києві наполегливо хочуть розділити повноваження мера і голови КМДА? 

Господар повинен бути один. Тоді тільки він несе повну відповідальність за те, що відбувається в місті. Від двовладдя нікому добре не буде. Є обраний мер. Треба поважати вибір киян. А коли хочуть забрати виконавчу гілку, як функціонуватиме місто?

Тобто це все ж таки тиск з боку центральної влади?

Я за розумне управління і за те, щоб поважати вибір киян. Ніхто не оскаржує, що Зеленського вибрали президентом. І треба поважати вибір киян. Віталій Кличко переміг у першому турі. Зеленський повинен керувати країною, а Кличко – містом, а не влаштовувати баталії, бо киянам від цього краще не буде.