«Побачили острів Зміїний. Це дало поштовх боротися не тільки українцям, а й усій Європі » – литовський доброволець

Запрошую інструкторів. Ми їх привозимо сюди з Литви, Фінляндії, США, Бельгії та інших країн, каже. Наша організація займається і доправленням гуманітарної допомоги. Це продукти, медикаменти, одяг. Також привозимо з Литви військову допомогу бронежилети, шоломи, екіпірування, прилади нічного бачення, тепловізори, дрони, автівки, мотоцикли. Готували батальйони тероборони під Львовом. Зараз до нас приїхали п’ять інструкторів зі США. Були працівниками спецпідрозділів. Працюватимуть тут із підготовленими людьми або з вашими спецпризначенцями.

Хотів приїхати ще 2014 року, коли росіяни напали на вас. Але тоді ще служив в армії і це було неможливо. Два роки тому пішов у відставку. Коли все почалося, то вирішив, що можу приїхати сюди інструктором. Навчати користуватися натовською зброю. Я був одним із тих, хто перекладав інструкції в Латвії для використання «Джавеліна». Також маю досвід з іншою зброєю. За ці чотири тижні масштаби діяльності нашої організації виросли в сотні разів.

Був там минулого тижня. Відчуття небезпеки є не тільки в громадян, це уже є на політичному рівні й на рівні збройних сил.
Якщо ми не зупинимо цю тьму тут в Україні, вона перейде в Литву. Посіпака Путіна Жириновський спершу говорив про Грузію сталася Грузія, говорив про Україну тут війна. І ще говорив про країни Балтії. Ми на черзі після вас. Але їм не пощастить.

Коли сталася Грузія, всі думали, що це далеко. 2014-го війна в Україні це був інший конфлікт. А коли росіяни перейшли межу, всі зрозуміли, до чого йде. У нас і армія, і політики почали готуватися. Грузія була перед вами. У них є території, які зайняла Росія. І вони душею і серцем розуміють, що таке воювати із цим злом.

Якщо по-чоловічому казати: у них нема яєць. Не знаю, наскільки це достовірна інформація. Німці й французи до початку війни добре нажилися на продажу тепловізорів і приладів нічного бачення Росії. Французи торгують із ким тільки можна. Тоді всіма способами стараються своїх покупців не ображати. Це політика, гроші. Ми сюди приїхали за власні гроші. Робимо справу безплатно. Ні за броніки, ні за шоломи, ні за що інше гроші не беремо. Хоча є такі люди, які отримують пожертвування і продають своїм же.

Ті, хто їдуть зі США, Бельгії, інших країн Європи, мають щонайменше 10 років військового досвіду. Дехто вже брав участь у бойових діях. Інструкторам, які їдуть з Литви навчати батальйони тероборони, щонайменше треба мати рік служби. Пріоритет тим, хто був на керівних посадах у підрозділах та інструкторський досвід. Але досвіду, як у ваших військових, участі у війні з такою армією, як-от кремлівські орки, більшість не має. Ми можемо допомогти. Бо ваші військові, які могли б навчати, на війні.

Все, що казали про цю міць і «непереможну» армію було брехнею. Вони не мають сучасної зброї. А тепер, коли світ відвернувся від них, не можуть отримати запчастини. А нафтою і газом воювати не виходить. Усе, що мають, природні ресурси. Решта відстале. Це й техніка, і логістика, і персонал. Мотивації немає. Командири там можуть керувати тільки через страх якщо втечеш, тебе посадять на всім років. Тому хлопці йдуть на смерть. Вони мародери. Це показують навіть самі ж на відео, які викладають. Відбирають їжу в українців. Коментують їхнє житло: про таке можна тільки мріяти. Аналогів такої армії у світі точно немає. Мій товариш працює аналітиком відкритих даних. Щодня присилає оновлення що й де відбувається. Я знаю, що в російської армії не тільки моральні, а й логістичні проблеми. Думаю, що ваших військових доведеться зупиняти, щоб не йшли далі на Москву палити Кремль, коли вони відженуть цих орків із країни.

До всього. Я вже на собі відчув російську пропаганду. У їхніх медіа повідомили про загибель 14 литовців в Україні. Що нас обстріляли й 13 стерли на порох російські солдати. Мене не стерли лише тому, що я щоранку роблю лайв-відео трьома мовами. І зі мною пропаганда не пройшла. Так тиснуть на родини на їхні почуття і психологію. Не завжди є зв’язок, інтернет. Цим росіяни користуються. Витрачають багато грошей на пропаганду не тільки внутрішню, а й зовнішню. Вони спеціалісти в цьому.

Я працював у штабі аналітиком інформації. Там була зовсім інша ситуація. Більшість афганців не просили їх захищати, вчити демократії, західним цінностям. Просто хтось вирішив, що так треба. Це політика. Ситуація в Україні інша. На наших братів напали орки з Кремля. І ви, і ваш президент просили про допомогу. Володимир Зеленський запросив тих, хто на боці світла, захистити Україну. А як нас приймають українці? Як братів. Ми приїхали першого ж дня. Пішли на добровольчу кухню. Нас нагодували, розпитали про все, розказали, чим займаються. За 10 хвилин розв’язали питання із житлом. Один із воїнів дав свою квартиру.

Коли Україна переможе і ми це святкуватимемо, ваші військові поїдуть додому. Відпочинуть. А потім поїдуть по всьому світу навчати, як вести бойові дії з армією, яка більша за чисельністю і ресурсами. У соцмережах зараз пишуть такий жарт, що НАТО доведеться просити Україну, щоб вона прийняла Альянс. Бо ви воюєте, а НАТО займається політикою. Те саме із санкціями. Рішення ухвалюють політики. А політики не завжди чисті речі роблять.

Так. Коли Україна ініціюватиме створення такої організації, агітуватиму всіх, щоб Литва була членом цієї організації.

Я не знаю тих речей, які знають політики й глава НАТО. У них є багато аналітиків. Відстежують можливості Росії. Чим політики дозволяють військові допомагають. Якби це було рішення військових, певні країни уже брали б участь у бойових діях. Політика це інша система. Багато нідерландців поїхали б в Україну, щоб допомагати воювати з Росією, бо ті збили лайнер і загинуло багато їхніх громадян. Але їм не дозволили. Військові люди не так до цього ставляться. У нас є розуміння що є добре і що погано. Завжди хочемо бути на боці добра. Якщо треба буде, я готовий приєднатися і брати участь у бойових діях, якщо моя інша робота не буде потребувати моєї участі. Так само й інші наші хлопці.

Підтримка надто важлива. Для прикладу, Литовці, які живуть у США, хочуть купити дрони з нічним баченням і тепловізори. Але за законами Штатів таке обладнання не можна продавати іншим країнам. Якби зняли це обмеження, багато українців, які живуть у Штатах, могли б купити дрони і прислати в Україну. Спецпризначенці та інші підрозділи могли б набагато ефективніше працювати вночі й не давати ворогу спочинку. А люди без сну та їжі воювати нормально не можуть. Перемога була б ближчою.

Калінінградська область, мабуть, одна з наймілітаризованіших територій на планеті. Це стратегічно важливо для Росії. Ми все аналізуємо. І за нашими навчаннями можна це бачити. Біля кордону з Польщею є доволі невелика ділянка Литви, яка відділяє Білорусь від Калінінградської області. Це Сувалкський коридор (у НАТО вважається найуразливішою ділянкою зовнішніх кордонів Альянсу та ймовірною метою можливої російської агресії. Захоплення «коридору» фактично відрізало б країни Балтії від інших членів НАТО. ).

Литва офіційно не посилає громадян воювати добровольцями в Україну, щоб Росія це не використала. Ми в такій ситуації, що одні добровольці, як-от ми, із власної волі їдуть в Україну допомагати. А інші залишаються в Литві й там готуються захищати країну. Коли їздив додому, заходив у магазин зброї там порожні полиці. Хлопці купують все. Їдуть на стрільбища й відпрацьовують. Цивільні навчаються поводитися зі зброєю, надавати першу медичну допомогу. Це все не на такому рівні, як тут, але рух є. Це вкрай важливо. Якщо російський командир бригади знатиме, що зайде в місто, а там із кожного вікна його можуть обстріляти або підпалити техніку «бандерівським смузі», то він не захоче заходити туди. Неможливо нічого зробити, коли народ стає на захист свого дому.

Перемога вже сталася. Україна перейшла в контрнаступ. Збройні сили звільняють міста й села. Цей перелом відбувся. Це може затягнутися, але не надовго. Допомога надходить. Моральний дух росіян падає, пропаганда їм не допомагає.
Коли готувався їхати в Україну, мій товариш із США казав: «Не їдь, це небезпечно. За даними аналітиків Україна впаде». Але ми побачили острів Зміїний. Це дало поштовх боротися не тільки українцям, а й усій Європі. І ваш президент зробив те, що ніхто від нього не чекав у світі. Зараз бачимо зовсім іншу ситуацію. Уже згодом я говорив із тим товаришем, і він уже сказав, що такого не чекали, але Україна переможе.
Коли я дивився те відео з острова, пишався, що можу називати українців братами. Що вони настільки сильні, що можуть послати таку махіну. І це стало позицією для багатьох людей, куди треба вказувати дорогу російському солдату та РФ.

Їм важко визнати свою поразку. Вони таке робили й під час Другої світової. Спалювали села, убивали, ґвалтували, відвозили в Росію. Маріуполь стирають з лиця землі, бо це для них зараз ганьба. Бо не можуть зайняти одне місто. Виходить, що ні на що не здатні й мстять.