Показали недовіру Зеленському. Чому «слуги народу» пішли до Разумкова

Наступного пленарного тижня у Верховній Раді мають оголосити про створення міжфракційного об’єднання «Розумна політика». Про це заявив його лідер колишній спікер Дмитро Разумков. Увійдуть 25 народних депутатів, з яких крім нього 21 члени фракції «Слуги народу», двоє з «Батьківщини» і один позафракційний.

Створення міжфракційного об’єднання — це іміджевий та політичний хід. На відміну від фракцій та груп, таке об’єднання не має чітких прав та можливостей.

Регламент Ради вказує, що депутати можуть добровільно об’єднуватися у міжфракційні депутатські об’єднання без реєстрації, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного чи організаційного забезпечення їхньої роботи. Членство в таких об’єднаннях формально не має призводити до виключення депутатів із фракції чи інших покарань.

розпитала експертів про перспективи й мету нового політичного об’єднання, можливу реакцію влади.

Валерій Гончарук, кандидат політичних наук:

— Ці депутати не отримують ні права голосу від такого об’єднання, ні місць у комітетах, ні можливості брати участі в погоджувальних радах. Це об’єднання чітко окреслило коло людей, які безпосередньо орієнтуються на Дмитра Разумкова як політичного лідера. Фактично викачує депутатів зі «Слуги народу». Якщо віднімемо цих 21, то де-факто не матимемо однопартійної більшості. Владі потрібно якось реагувати на цю ситуацію, бо це підриває монобільшість і враження єдності і що жорстко борються з проявами деконструктивізму.

Ідеться не тільки про орієнтацію на Разумкова. Це недовіра Зеленському. Значна кількість депутатів уже не бачать в ньому перспектив.

Об’єднання це кістяк нової політичної сили. Разумков уже заявляв, що створюватиме партію. Може починати з чистого аркуша, декларувати ті ж цінності, з якими 2019 року йшла «Слуга народу». Уже заявив, що не має офшорів, що його складно запідозрити в корупції. Позиціонується як продовжувач ідеалів «слуг».

Зняття Разумкова з посади спікера було політичною помилкою. Бо він перейшов у відкриту конструктивну опозицію. Продовжував би бути у владі і мусив би вести курс Зеленського. А так пропонуватиме власні законопроєкти, не підтримуватиме неоднозначні кроки влади. Зокрема, як закон про олігархів. Чи такі одіозні ініціативи як розпуск Конституційного суду. Намагатимуться блокувати, пропонуючи альтернативу. Маневрів для критики влади багато — енергетична безпека, ковід.

Андрій Миселюк, директор аналітичного центру «Діалог»:

— Реакція керівництва фракції «Слуги народу» і самого президента на такий крок буде негативною. Кажуть, що завдяки Зеленському вони потрапили до Верховної Ради. Мовляв, буде чесно скласти мандат і обратися вже самостійно. Можуть погрожувати, відкривати кримінальні справи. Можуть перешкоджати створенню міжфракційного об’єднання.

Завали спадку Зеленського розгрібатимуть політики-професіонали. На відміну від вихідців із шоу-бізнесу, Разумков вже мав досвід як експерт, політтехнолог. Набув навичок на посаді спікера. Правильно каже, що консервативна політика єдиний правильний варіант для країни зараз.

Розмивається монополія «зелених» на уособлення нових політиків. З технологічної точки зору Разумков саме зараз «вистрілив», бо в нього був невеликий запас часу після звільнення з посади спікера. Щоб його не забули. Треба якомога швидше структурно об’єднати людей, які його підтримують. Один у полі воїн залишатися не може. Має розбудовувати свою політичну силу. Орієнтується на парламентські вибори. Повинні доводити, що мають підтримку в суспільстві. Будуть альтернативою «Слузі народу».

Олександр Антонюк, керівник аналітичної групи «Реальна політика»:

— Після політичного розлучення Разумкова з Зеленським, екс-спікеру треба було створювати щось своє. Міжфракційне об’єднання заявка на політичне майбутнє. Формується кістяк перший ешелон майбутньої партії.

Ці депутати продовжать працювати в своїх фракціях і комітетах. Вони будуть під прицілом критики від «Слуг народу», Офіс президента медійно «мочитиме» їх.

Якщо «Слуга народу» піде на виключення своїх 21 депутатів із фракції, то де-факто монокоаліція припинить існування. Щоб парламент продовжив роботу після такого, є два варіанти. Перший створення нової коаліції із залученням до неї членів груп «Довіра» та «За майбутнє» чи декількох позафракційних. Це передбачатиме переформатування уряду. Бо партнери по коаліції захочуть мати там свої посади. Другий позачергові вибори. Вони владі невигідні, бо забагато викликів стоять перед нею зараз. Це цунг-цванг. І один, і інший крок є поганим. Можна втерти носа Разумкову, але це буде політичне юнацтво і покаже недорослість. Влада повинна зрозуміти: подивіться, хто пішов до Разумкова і хто лишився у вас. Чи заслуговує Галина Третьякова (заявляла, що у безробітних народжуються діти «низької якості». Після смерті нардепа Антона Полякова в партійному чаті написала, що маємо «мінус одного ворога України». ) очолювати комітет із соціальних питань? Чи додає це вам балів? Чи зможете перемогти з такими, як вона? Вигідніше для влади «проковтнути» ініціативу Разумкова.

До екс-спікера можуть ще приєднуватися народні депутати. Вони знаходитимуться у своїх фракціях, але покажуть позицію.

Перспективи в такої сили є. Зараз непоганий рейтинг у Разумкова 7-9 відсотків. Отже стартова позиція його партії приблизно 3,5-4 проценти. Багато залежатиме від того, як Разумков нарощуватиме свій рейтинг. Друге хто входитиме до складу? Третє робота з регіонами, хто представлятиме серед місцевого активу. Це реально зробити в межах півроку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Разумков показав список свого об’єднання — там 21 «слуга»

Олеся Яхно, політолог:

— Разумков орієнтується на наступні парламентські вибори. Заявив, що погляди об’єднання будуть центристськими. Що конкретно розуміється побачимо.

Україна знаходиться в політичному міжсезонні, коли минув екватор президентських і парламентських виборів. Природно, що всі політичні сили активізувалися йде пошук трендів, за якими пройдуть наступні вибори. Йде конкуренція всередині влади і опозиції. Змінюються союзи, хтось приходить чи йде. Це відбувається не лише в «Слузі народу». В «Опозиційній платформі За життя» група Медведчука-Рабіновича-Киви воює з групою Бойка-Льовочкіна.