Роман Грищук: Єдина велика проблема Києва – управління містом 

Народний депутат від фракції «Слуга народу», голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук  обраний по виборчому округу №222 в місті Києві. Входить до проєкту журналу «Forbes» про 30 українців, які досягли успіху до того, як їм виповнилося 30 років. Виступає проти забудови земель освіти. Один з ініціаторів проєкту, який дозволить молоді з тимчасово окупованих територій адаптуватися до проживання на вільній частині України. 

Роман Грищук переконаний, що зміна системи управління Києвом призведе до покращення розвитку міста. Це, за його словами, можливо за умови прийняття закону про «Київ – столицю України», який уже ухвалений у першому читанні. 

Як зміниться система управління в Києві після прийняття закону про столицю,  коли розділять посади мера і голови КМДА і як можна вирішити питання дефіциту садків і шкіл у Києві, — в інтерв’ю для Kyiv.Press розповів Роман Грищук. 

У Києві накопичилося дуже багато проблем. На Ваш погляд, які ключові проблеми Києва сьогодні найбільш актуальні? Як їх можна вирішити? 

Єдина велика проблема Києва – управління містом. Дуже важливо розуміти, що йдеться не про персоналії. Хто б не прийшов до керівництва Києва, управління буде неефективним. Бо зараз система влаштована так, що у Києві все зосереджено в одних руках. 

Мер Києва одночасно є і головою КМДА. Виконавчі органи Києва – це органи міськдержадміністрації, а не міської ради. Звичайні люди, які не розбираються в місцевій політиці, не бачать різницю. А різниця суттєва. Повинно бути місцеве самоврядування, яке після реформи децентралізації є у всіх громадах. А в Києві його немає. Зокрема, в Києві дуже великі райони, деякі нараховують до 300 тисяч населення, але не мають свого представницького органу – райради, які ліквідовані 11 років тому. А райради повинні бути, бо Київ і райони в місті залишаються максимально централізованими. Всі рішення – асфальтування доріг, облаштування дитячих майданчиків тощо приймаються на Хрещатику, 36. Це неправильно. 

Тому надважлива проблема Києва – управління. У зв’язку з чим у Верховній Раді зареєстрований і проголосований в першому читанні закон «Про Київ – столицю України», який змінює систему управління містом. Сподіваюся, найближчим часом його буде ухвалено в другому читанні. 

Якщо закон про столицю буде ухвалено найближчим часом, коли можуть відбутися вибори до райрад? 

За новим Виборчим кодексом, можливо, через рік після прийняття закону про столицю можуть відбутися вибори до райрад. 

У Верховній Раді говорять про повернення до мажоритарної системи виборів. За якою системою можуть відбутися вибори до райрад Києва? 

На мою думку, повернення до мажоритарки в тому вигляді, як було раніше, неможливе. Чи можуть бути точкові зміни до Виборчого кодексу, у тому числі, що стосується виборів до райрад? Так, можливо. 

Якщо закон запрацює, коли відбудеться розділення повноважень і посад мера Києва і голови/префекта КМДА? 

Є перехідний період. Формування міськдержадміністрації – її відокремлення – потребуватиме часу. Бо зараз фактично виконавчі органи КМДА підпорядковуються лише голові міськради. І часто голови департаментів – царі і боги, які контролюються тільки головою КМДА, а не депутатами Київради. 

Можливо, після ухвалення закону про столицю варто провести нові вибори в Києві? 

Як би не хотілося Віталію Кличку демонструвати, що зазіхають на його посаду, він – обраний мер. На ньому лежить уся відповідальність за все, що відбувається в Києві. Заяви про те, що треба проводити нові вибори мера Києва або Київради після того, як ухвалять закон про столицю, не мають підстав.

Минулого року СБУ проводило чимало обшуків на київських комунальних підприємствах через підозри у зловживаннях. Але поки не чути про судові процеси і вироки. Чому? 

Насправді процес іде. Зокрема, НАБУ завершило розслідування розкрадання 115,19 млн грн комунального об’єднання «Київзеленбуд». 10 особам відкрили матеріали кримінального провадження для ознайомлення перед скеруванням обвинувального акта до Вищого антикорупційного суду. І таких справ багато. 

Тобто, якщо закон про столицю ухвалять, і він запрацює наступного року, Ви очікуєте підвищення ефективності управління Києвом і як наслідок позитивного впливу на розвиток міста? 

Однозначно, так.

Чимало фахівців вважає, що суперечки між центральною і міською владою Києва напряму впливають на те, що проблеми міста не вирішуються. Зокрема, що не можна реалізувати багато великих інфраструктурних проєктів без підтримки держави. Яка Ваша точка зору?

Бюджет Києва – 65 мільярдів гривень. Це величезні гроші, які за умови ефективного використання і контролю з боку громадськості можна зробити чимало. Щоб бачити, що грошей дійсно не вистачає, треба бюджет використовувати прозоро. А коли ми бачимо, як збільшується ціна Шулявського мосту, а результату немає, то не хочеться на це виділяти ще й державні гроші, щоб вони розійшлися невідомо куди і кому. 

Звичайно, може бути підтримка з боку держави, як в ситуації з Дарницьким мостом. Коли держава бере на себе управління об’єктом і його добудову. Так само буде з проєктом «Київ Сіті Експрес», який фінансуватиме Мінтранс – «Укрзалізниця», а не Київ. Ця кільцева електричка допоможе вирішити проблему із заторами в столиці, агломерацією і щоденною міграцією до столиці. Бо навряд чи Київ може це зробити самостійно. Велика окружна дорога будується за гроші з державного бюджету. Тому підтримка Києва від держави є. 

Ви член комітету Верховної Ради з питань освіти. У Києві одне з нагальних питань – дефіцит шкіл і садків. Як можна вирішити цю проблему? 

Садки повинні будуватися за підтримки держави і недержавних фондів регіонального розвитку. Тобто за рахунок місцевого і центрального бюджету. Важливо, щоб була ініціатива Києва, що ось тут треба побудувати садочок, тут школу. Є земля, у міста є умовно 30% грошей, від держави треба 70%. Але має бути проактивна позиція Департаменту освіти, мера Києва. При цьому змоделювати ситуацію, де потрібні садки і школи, яка в них потреба в тих чи інших районах. 

Треба також підіймати питання з приводу стану шкіл і садків у Києві. Мені дуже соромно, що садочки і школи в столиці знаходяться в такому ж стані, як на лінії розмежування. Не відчувається, що це столиця з таким величезним бюджетом. 

Ваша фракція в Київраді піднімає питання будівництва нових садочків і шкіл? 

Фракція «Слуга народу» в Київраді одна з найменших і єдина опозиційна, яка чітко голосує в інтересах киян, а не забудовників. 

На жаль, жодного представника фракції «Слуга народу» немає в комісії Київради з питань освіти. І в опозиційних депутатів мало інструментів добитися рішення про відкриття нових шкіл. Але підіймати це питання в Київраді треба. 

У Київраді часто нарікають на те, що нинішня каденція Верховної Ради ухвалила закон, згідно з яким скасована пайова участь забудовників. Тому і немає грошей на будівництво шкіл і садків. Можете прояснити ситуацію? 

Пайова участь забудовників – корупційна ніша. Було б цікаво запросити звіт щодо того, скільки грошей заплатили забудовники до бюджету Києва, і скільки з цих внесків побудовано комунальних садків і шкіл. Більше того, у Києва є податок на власність, який може адмініструвати місто. Непопулярний податок, але, якщо його правильно адмініструвати, це були б непогані надходження до бюджету Києва, за які можна будувати садки. І знову ж таки – подавайте проєкт будівництва садків, щоб було співфінансування з державою. 

Розкажіть більш детально про ініціативу – розширення єПідтримки на підлітків –  1000 гривень на позашкільну освіту для вакцинованих дітей. 

Як голова підкомітету з позашкільної освіти впевнений, що рівень освіченості і розвитку кожної людини багато в чому залежить від позашкільної освіти. Це дуже важливо при формуванні особистості. Київський Палац дітей та юнацтва, Палац дитячої та юнацької творчості на моєму окрузі в Солом’янському районі на Воробйова, 15 – центри тяжіння для дітей. 

Ініціативу про тисячу гривень на позашкільну освіту для дітей запропонувало Міністерство освіти. Коли розпочнеться вакцинація підлітків, виділити їм гроші, які вони могли б витратити на позашкільні гуртки. Ми повинні підтримувати освіту впродовж життя. єПідтримка показала свою ефективність у підтримці галузей, які постраждали від COVID-19. І можна її розвивати і далі. Дуже крутий інструмент. 

А як ви взагалі оціните стан української освіти? Який головний виклик стоїть перед освітньою системою? 

Педагогічна освіта. Усе залежить від того, хто викладає. Якщо ти в найкращу школу з усіма сучасними технологіями приведеш вчителя, який не горить своєю роботою, то все дарма. І навпаки – якщо у школу, де немає нових вікон, інтерактивних дошок і новітнього обладнання прийде вчитель, який любить свій предмет, який на одній хвилі з дітьми, то діти будуть добре знати предмет. Головне в освіті – викладач. Навчати можна де завгодно, було б кому. 

Автор – Інна Жолобович