Російський анклав у Лаврі, скандали навколо Бабиного Яру та інші загрози для Києва: інтерв’ю з Ігорем Луценком
Ігор Луценко був одним із засновників руху «Збережи старий Київ», брав активну участь в Євромайдані, за що у січні 2014 разом з іншим активістом Юрієм Вербицьким був викрадений та зазнав катувань. В перші місяці російської агресії пішов на війну у складі добровольчого батальйону «Азов», а після – обрався народним депутатом від «Батьківщини». Ми вирішили поспілкуватися з Ігорем Луценком, як з досвідченним активістом та захисником культурної спадщини Києва. Про знищення дерев у Пущі-Водиці, захоплену російською церквою Києво-Печерську Лавру та скандали навколо Бабиного Яру – читайте далі в нашому інтерв’ю.
Ви давно займаєтеся активізмом, брали участь в акціях руху «Збережи старий Київ», що був заснований аж в 2007 році. На ваш погляд, як змінилися кияни, зокрема прошарок активних людей? Як змінився активізм сам по собі за ці роки?
Це складне і велике питання. Основний параметр — це стурбованість людей щодо збереження екології і культурних пам’яток міста, і на мій погляд, цей параметр не змінився. Є пасіонарні люди, але більшості це байдуже. Якби ми взяли соціологію десь за 2007, 2015 і 2021 роки, то пріоритети у людей були б однакові, як мені здається. Але дійсно, є певні якісні зміни в тих людях, які цим всім займаються. Я маю на увазі, що до активістів долучилися люди, які працюють за гранти. У 2007-09 роках такого не було, іноземні фонди лише приглядалися до цієї сфери. Зараз же з’явився цілий клас урбаністів, які є фанатами своєї справи і займаються цим професійно. Відповідно з’явився і сам урбанізм, як явище, окреме від активізму. Або як форма активізму. Ці люди зазвичай не беруть участь у вуличних конфліктах, але тим не менш намагаються покращити умови життя в Києві у безконфліктний спосіб.
Якщо говорити не про людей, а про місто, чи в правильному взагалі напрямку рухається Київ?
Звісно, місто в цілому деградує. Згадаємо кількість пробок, середню швидкість руху машин, якість повітря – тут точно нема жодного прогресу, а в певних ділянках очевидне погіршення. Щільність забудови зростає і навантаження транспортних потоків, навантаження електричних і комунікаційних мереж зростає, а якість життя відповідно погіршується. Звичайно, місцями стають краще дороги, деяким зеленим зонам вдається надати офіційний статус. Але якщо ми фізично порахуємо кількість дерев і площу зелених насаджень у Києві – ці показники постійно зменшуються. Так само ми втрачаємо архітектурні пам’ятки і інші культурно-просторові елементи міста. Цей процес залежить скоріше від економічної спроможності забудовників, ніж від нашого спротиву.
В Пущі-Водиці зараз не найкраща ситуація, знищують дерева, щоб побудувати будинки. Який масштаб шкоди зеленим насадженням?
Поки що там є лісовий масив, але забудовники не втрачають надії перетворити його на житловий масив. Ця територія здебільшого має природо-охоронний статус, тобто будувати там заборонено. Тим не менш, вони намагають десь там збоку «відкусити» собі ділянку, на перехресті біля Окружної та в інших місцях. Рушієм цього всього є Міністерство внутрішніх справ. У них там вже є база відпочинку, а зараз хочуть розширятися, будувати житло і продавати його. Це такий їхній бізнес, який почався за часів Авакова і зараз продовжується. Лобістом таких проектів є екс-нардеп від «БПП» Дмитро Андрієвський, який і об’єднався з МВС.
У вас на YouTube-каналі було відео про те, як Вадим Новинський веде будівництво на Троїцькій площі прямо поряд з НСК «Олімпійський». Окрім іншого ви казали, що по завершенню будівництва стадіон стане непридатним для проведення футбольних матчів. Київ дійсно може залишитися без свого головного стадіону?
Ця історія веде свій початок ще з часів Ющенка та Януковича. В ті часи цю територію було віддано під забудову торгівельними центрами. Янукович тоді волюнтаристськи це все припинив. То був один з двох випадків, коли було зруйновано вже збудовану споруду через те, що вона не відповідала концепції розвитку міста. Але Новинський не втратив надії здійснити свій проект і почав знаходити юридичні можливості, щоб відтворити свої плани та збудувати на площі ТРЦ.
Я спробував зафіксувати на камеру ознаки зовнішнього будівництва, але це не потрапило на відео – будівельники почали кидатися на мене і намагалися пошкодити камеру. Така агресивна поведінка свідчить про те, що вони усвідомлюють про конфлікт між забудовником і містом. Думаю, Новинський не буде поспішати і робити необачних кроків, але від своїх бажань він не відмовився.
Ви також приділяли багато уваги долі Гостинного двору на Контрактовій площі, в Мінкульті пообіцяли перетворити його на громадський прострів. Як вам така ідея влади?
Я завжди підтримую Мінкульт в їхніх намаганнях зрозуміти, що треба робити з Гостинним двором. Добре, що вони прийшли до того, що в нас є хоч якась можливість з ними поспілкуватися: вперше за два з поливною роки каденції нової влади вони запросили громадськість, щоб поспілкуватися на тему Гостинного двору. До того це був дуже довгий шлях, була безумна ідея перенести туди музеї з Лаври, потім хотіли створити там музей сучасного мистецтва – так само безумна ідея як для такої будівлі, набагато краще б підійшов колишній музей Леніна. Врешті-решт Мінкульт визнав, що треба порадитися з громадськістю і це великий плюс. Було нарешті оголошено ряд тендерів на першочергові протиаварійні роботи, цього ми домагалися ще у 2014 році.
Ситуація з Гостинним двором непогана, у історії цієї будівлі бували і набагато гірші моменти: під час французько-російської війни 1812 року або в часи Другої світової. Боротьба за Гостинний двір – це питання багатьох років.
Останнім часом на Подолі було неспокійно, ви певно чули про так звані рейди на певні заклади, які звинувачували в розповсюдженні наркотиків. В одному з барів навіть побили вікна. Учасників «рейдів» звинувачували в нападах, поліцію в бездіяльності. Як до цього ставитися?
Я глибоко не вивчав цю ситуацію. Мені здається, це не найгірший конфлікт у Києві. У нас дійсно є проблема з наркотиками на Подолі, яку має вирішувати поліція. Якби правоохоронці запобігали розповсюдженню незаконних речовин, то можна було б уникнути цієї стихійної боротьби, в тому числі подібного хуліганства. Всім насправді очевидно, що цей район перетворюється на досить нездорове місце в плані розповсюдження наркотиків. Я бачив чимало прикладів, коли в розвинутих містах як-то Лондон, Нью-Йорк чи Берлін з’являлися райони безперешкодної наркоторгівлі, куди поліція навіть не намагається втручатися. Мені б дуже не хотілося, що б Поділ став таким місцем. З іншого боку, я так само не хотів би бачити побиття вікон в закладах.
Києво-Печерська Лавра зараз фактично непідконтрольна Україні територія всередині Києва. Там проводять незрозумілі будівництва, хоча це спадщина ЮНЕСКО, нападають на журналістів. Що нам робити з Лаврою?
Це одночасно заповідник і монастир. Відкрию частину свого великого плану – перш за все треба уникати гострих конфліктів, а для цього треба відновити функціонування заповідника на території Лаври. Варто поставити туди адекватних відповідальних управлінців, щоб вони провели фіксацію всього того, що там відбувається. Нинішній в.о. директора історико-культурного заповідника — Рудник Олександр Володимирович, він є випускником Рязанського десантного училища, тобто це абсолютно не випадкова особа. На додачу, він на посаді виконувача обов’язків аж з 2017 року, а це прямо протирічить закону. Намісник Лаври Павло не хоче проводити відкритий конкурс, так само як і Новинський. Реального керівництва в заповіднику немає, відповідно нема і роботи по захисту всієї спадщини. Необхідно зафіксувати всі руйнування і припинити їх. Далі в законодавчому порядку подавати судові позови, що винуватці все відшкодували. На це має бути політична воля. Якщо Павло причетний до руйнування пам’яток – треба арештовувати його майно і рахунки та направити ці кошти на реставрацію. Другим джерелом коштів має стати державний бюджет.
Треба планомірно відновлювати цю територію такого собі київського Ватикану, який зараз є анклавом Росії. Якщо зайти туди на територію і почати цікавитися, що там відбувається, чому гараж для Мерседесу розмістили в стіні Лаври, то за вами буде ходити охорона, аж поки ви не сядете в тролейбус. Такі, так би мовити, слідчо-оперативні заходи зі мною траплялися регулярно, на цій території фактично не діє українське законодавство.
Це все було за часів Януковича, Порошенка і зараз те ж саме. Чиновники просто брешуть ЮНЕСКО у своїх звітах про стан Лаври. Це вже скоріше справа МЗС, а не Мінкульту. Дмитро Кулеба може цього не знає, але є комісія у справах ЮНЕСКО і вона має звітувати перед цією організацією про стан збереження наших пам’яток. Пригодовані Новинським люди з Мінкульту передають їм свою брехню, а комісія це надсилає ЮНЕСКО.
Зрештою, Кабмін має забрати історичні пам’яткі, які передавалися в безоплатне користування Російській православній церкві. Це було рішення Кабміну Азарова і воно досі чинне. Тоді у нас будуть юридичні підстави, щоб з’ясувати справжню суть речей, що ж там відбувається. Звичайно, не слід силою звідти когось викидати чи проводити штурм Лаври, просто провести переговори з РПЦ за посередництвом Ватикану чи ще когось. Має бути діалог між українською державою і оцими агресивними представниками російської церкви. Якщо ми раніше їм дали в користування наші пам’ятки, то зараз треба їх повернути, бо права власності вони не мають. Але я не бачу навколо Зеленського людей, які б мали здатність або бажання це робити.
Схожа ситуація зараз з Бабиним Яром, який фактично захопили російські олігархи Фукс, Фрідман і Хан.
Я вважаю, що діяти потрібно конструктивно. Якщо ці олігархи хочуть профінансувати якісь проекти української держави в Бабиному Яру, то ми не будемо виступати проти. Але проблема в тому, що українська держава не має спільного консолідованого бачення щодо того, що там власне потрібно робити.
Схема дуже проста. Територія Бабиного Яру це окремий заповідник, підпорядкований Міністерству культури. Як Новинський ставить своїх людей на лаврський заповідник, так само Фукс і компанія ставлять своїх людей на заповідник Бабин Яр. Звісно, тут теж не ведеться жодний облік малих архітектурних форм, що з’являються в режимі тотального безладу з ініціативи неадекватних «митців», яких витягнули з оргій і поставили «творити» в Бабиному Яру. Я маю на увазі інсталяцію з колонами і подібне. Треба визначати статус таких речей, якщо вже там поставили МАФ, то треба це вже прибирати в кінці кінців. Звісно, на державному рівні цим не займаються і не створюють ніяких планів розвитку Бабиного Яру, бо це складно і вимагає комплексного мистецького бачення, яке нашій державі ніколи не було притаманне. До того ж, будь-яка конструктивна ініціатива блокується кулуарно-корупційними методами.
Я абсолютно не вірю в щиру мотивацію людей, які цим зараз займаються Бабиним яром з боку Росії. Вони самі відверто кажуть: «Наш мотив – перевиховувати українців», бо вважають нас винними в тому, що німці розстріляли в Бабиному Яру 100 000 людей. В цьому і полягає основний їхній задум – звинуватити українців. Цього не можна допустити.
Був також спеціально створений скандал, коли вони там побудували символічну синагогу на місці православного цвинтаря, створювали онлайн-медіа, куди запрошували керувати одіозних людей. Вони хочуть створити навколо Бабиного Яру перманентний конфлікт і наша держава цьому сприяє через свою бездіяльність.
Підсумовуючи ваші слова, які б ви виділили основні проблеми Києва? В чому найбільші загрози для міста на цей момент?
Очевидно, що потрібно навести лад у будівництві, тобто відновити адекватну роботу органів архітектурно-будівельного контролю.
Друге – це публічний транспорт і дорожній рух загалом. Треба впорядкувати роботу громадського транспорту. У нас є метро, є трамваї, але в транспортному потоці домінують маршрутки, які окупували найбільш прибуткові ділянки. Їхнє місце мають зайняти автобуси чи тролейбуси. З маршрутками можна жити, але це приниження достоїнства міста. Вони жахливо працюють і забруднюють навколишнє середовище, це ознака дикості.
По-третє, нам потрібна екологічна інспекція. Приміром для котролю якості пального. Наприклад, «БРСМ» часто звинувачують, що вони розбавляють пальне, а це означає, що автомобілі на їхньому бензині набагато більше забруднюють Київ. Повітря має бути чистим, бо це наше здоров’я.
Автор – Дмитро Шутаєв