Сергій Артеменко: Без злагодженої роботи центральної і місцевої влади навести порядок у Києві буде важко 

Сергій Артеменко має великий досвід роботи в органах місцевого самоврядування. У 2006 році він був обраний депутатом Дніпровської районної ради в місті Києві. У 2015 став депутатом Київради від БПП «Солідарність». На виборах 2020 року вдруге обраний від партії «Європейська солідарність» по Дніпровському району. Секретар постійної комісії Київської міської ради з питань власності.

У Сергія Артеменка чимало подяк за вагомий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток столиці. Зокрема, наприкінці 2021 року Сергій Артеменко був відзначений Почесною грамотою Київського міського голови за вагомий внесок у розвиток місцевого самоврядування в місті Києві, багаторічну роботу в інтересах територіальної громади міста Києва, високі досягнення, сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків.

Сергій Артеменко активно займається розвитком і благоустроєм мікрорайонів Райдужний і Воскресенка, де чимало застарілого житлового фонду. Завдяки зусиллям депутата у багатьох будинках замінили вікна, двері, провели капітальний ремонт покрівлі, сходових клітин, вхідних груп, замінили ліфти, встановили лічильники тепла. Проведена термосанація шкіл і дитячих садків, реконструкція дитячих майданчиків і, що дуже важливо, облаштовані нові зелені зони для відпочинку. Особливої уваги заслуговує озеро Радунка. Після реконструкції озеро стало центром для відпочинку жителів Дніпровського району. 

Про ключові проблеми Дніпровського району Києва і столиці України загалом, як їх можна вирішити, — в інтерв’ю для Kyiv.Press розповів Сергій Артеменко. 

Ви вдруге обрані до Київради. Що  вже вдалося зробити за цей період?

Я б розділив роботу депутата Київради на кілька етапів. Перший — етап благоустрій і другий – Житлово-комунальне господарство. Що стосується благоустрою, то в 2021 році нам вдалося на місці сміттєзвалища по вулиці Вершигори, 5 на Райдужному масиві, почати будувати першу чергу парку площею півтора гектари. Місцева громада кілька років боролася за те, щоб облаштувати на цій занедбаній території зелену зону. Крім того, там буде майданчик для вигулу і дресирування собак. З цим проханням до мене неодноразово зверталися місцеві жителі.

Трохи раніше на пр-ті Р. Шухевича, 2Б, нам вдалося відкрити новий бювет з чистою, смачною, а головне – безкоштовною питною водою. Для мешканців цього мікрорайону – це було стратегічне питання.

Ми привели в порядок озеро Радунка на масиві Райдужний. Закінчилася друга черга капітального ремонту. На озері працюють очисні споруди – аератори і встановлені різнокольорові фонтани. Облаштовано більшу частину доріжок, сходові марші, пандуси. Оновлено три дитячих майданчика, на одному з них влаштували гумове покриття, встановили столи для настільного тенісу, облаштовано спортивні зони — Work Out та майданчик для гри в волейбол. Також облаштували безкоштовну громадську вбиральню біля пляжу на озері.

Завершили реконструкцію парку «Аврора», де встановлено різнокольоровий фонтан, який працює влітку. Це буде чудовий парк у Дніпровському районі для відпочинку всією родиною.

Ми багато уваги приділяємо освіті і дошкільному вихованню. В усіх навчальних закладах Райдужного і Воскресенки  проведені роботи з утеплення фасадів, капітальні ремонти харчоблоків та їдальнь, замінені вікна. Тепер там тепло, а  школи і садки мають більш естетичний вигляд. Було демонтовано 9 дитячих майданчиків, які встановили ще при забудові мікрорайону. Замість них збудовані нові, де є сучасні спортивні  Work Out.

Дуже важливе питання – зовнішнє освітлення територій шкіл. Для створення безпечних умов пересування по територіях навчальних закладів у темний  час доби для учнів шкіл, працівників шкіл та мешканців мікрорайону ми встановлюємо вуличне освітлення, що дозволить уникнути цілого ряду негативних наслідків темряви. Наразі у нас вже таких чотири школи: №234 школа на Райдужному масиві та школи № 224, № 246, №184 на Воскресенці.

Що стосується Житлово-комунального господарства, то за 2021 рік в понад 15 будинках на Воскресенці, які були в аварійному стані, ми замінили вікна, нам вдалося зробити капітальний ремонт асфальтного покриття на 15 ділянках. У 5 будинках, було проведено капітальний ремонт покрівель. Також проводимо капітальні ремонти сходових клітин та вхідних груп.

У 2022 році ми плануємо капітальний ремонт кількох дитячих поліклінік – на Курнатовського і Петра Запорожця. Заклади охорони здоров’я потрібно привести в порядок, бо там за 30 років жодного разу не робили ремонт.

Крім того,  ми поставили завдання збудувати новий Центр надання адміністративних послуг у Дніпровському районі.   Наразі єдиний Центр надання адміністративних послуг  знаходиться на Харківському шосе, що є незручним для багатьох мешканців нашого району.

А як вирішується питання кількості місць у садочках і школах?

Район у цьому плані більш-менш збалансований. У нас достатньо місць у дитсадках та школах. Будувати нові садки і школи наразі немає необхідності.

Які проблеми Дніпровського району на сьогодні є головними?

Головна проблема Дніпровського району — застарілий житловий фонд, який потребує термомодернізації та капітального ремонту від фундаменту до покрівлі. Зовнішні та внутрішньобудинкові інженерні мережі зношені на 80% і потребують повної заміни та оновлення. На сьогоднішній день ці будинки за своїм технічним станом наближуються до аварійного. Для вирішення накопичених проблем необхідні кошти з міського бюджету.

Міська програма співфінансування для мешканців багатоквартирних будинків 70 на 30, на жаль, не дуже актуальна. Здебільшого у цих будинках проживають малозабезпечені та літні люди, у яких не вистачає коштів. 

До речі, практика показує, багато будинків, де створені ОСББ – чи не єдиний варіант наведення порядку у власних будинках. Ця справа непроста, зате вигідна для всіх мешканців. Зі свого боку ми допомагаємо всім ОСББ в Дніпровському районі в оформленні документів та отриманні фінансування для вирішення основних проблем у будинку.

А які проблеми Києва Ви вважаєте ключовими? Як вирішити питання транспортних розв’язок у столиці?

Головні проблеми Києва  — транспортна та інфраструктурна. Місто задихається від заторів і треба принципово виходити на інший рівень вирішення цього питання. Прибрати світлофори і зробити сучасні багаторівневі розв’язки.

Ключову роль у функціонуванні транспортної системи відіграє громадський транспорт. Потрібно прибрати з вулиць маршрутки та замінити їх повноцінними автобусами. Один великий автобус замінює 5-7 маршруток.  

Прийняти програму агломерації. Будувати нові будинки на старих мережах у середині кварталів – стратегічно неправильно.

Якщо ми не змінимо підходи до розвитку Києва, то через п’ять років все зупиниться. Але це можна зробити тільки при взаємодії із центральною владою. Без чітко злагодженої роботи навести порядок у столиці важко.

Ви свої пропозиції надавали на розгляд Київради?

Я пропонував розробити проєкт реконструкції Дарницької площі — зробити там нову розв’язку. В бюджеті міста гроші вже закладено. І на розв’язку в напрямку вулиць Богатирська-Полярна теж буде фінансування. Також пропоную розробити проєкт реконструкції Керченської площі. Бо це основна розв’язка між Троєщиною і Воскресенкою.

Ви секретар комісії Київради з питань власності. Розкажіть про основні завдання комісії? 

Комісія Київради з питань власності в 2021 році затвердила комплексну програму інвентаризації майна Києва. Ми здійснюємо заходи щодо стимулювання реєстрації права власності на комунальне майно. Приміром, невеличкі приміщення, підвали тощо. Ми максимально сприяємо тому, щоб районні державні адміністрації —  балансоутримувачі оформлювали своє майно.

У 2021 році ми оформили 5-7 земельних ділянок на КП по утриманню зелених насаджень Дніпровського району. Як тільки є вільна ділянка, де можна створити парк або сквер, ми подаємо відповідний проект рішення, щоб унеможливить спроби звести там чергові  забудови. 

Як часто в Дніпровському районі ви зіштовхуєтеся з проблемами хаотичної забудови?

У нас фактично немає незаконних забудов. Добудовується 3-4 нових будинки згідно Детального плану територій. Ми намагаємося відстоювати наш район.

У районі проживає багато людей, які потребують матеріальної підтримки. Чи надаєте Ви соціальну допомогу таким  мешканцям? 

У Києві діє міська цільова програма «Турбота. Назустріч киянам», яка розрахована на допомогу соціально незахищеним верствам населення міста, зокрема непрацездатним особам, особам з обмеженими фізичними можливостями, багатодітним сім’ям, дітям, які залишились без піклування батьків, та іншим пільговим категоріям громадян. Економічна нестабільність, кризові явища та інфляційні процеси, що призвели до збільшення цін на продукти харчування, медикаменти при одночасному зменшенні реального доходу сімей стали причиною скрутного матеріального становища багатьох мешканців Києва.

Ми допомагаємо людям з оформленням документів та разом зі зверненням від депутата відправляємо до Департаменту соціальної політики на розгляд. За місяць-півтора вони можуть отримати допомогу на картку киянина або пенсійну картку.

З кожним роком надходження звернень від громадян до моєї приймальні – збільшується.

Наше завдання – вислухати та допомогти кожному, хто звернувся до моєї громадської приймальні.

Ви були депутатом Дніпровської райради Києва. Зараз знову піднімається тема відновлення роботи райрад у Києві. Яка Ваша точка зору?

Райради в Києві потрібні. У Львові, Одесі, Дніпрі є райради. А тільки Дніпровський район за чисельністю людей, як обласний центр. 

До райрад треба обирати тих, хто безпосередньо живе в тому чи іншому районі. Надати їм повноваження, щоб вони могли контролювати виконавчу владу на місці. Як відбуваються ремонти, де ставити дитячі майданчики, як іде обслуговування шкіл і садків. Це все повинні контролювати районні депутати. А Київрада повинна займатися глобальними питаннями і контролем за діяльністю великих комунальних підприємств.

Як ви оціните нинішній склад Київради, який суттєво оновився у порівнянні з попередньою каденцією. Наскільки ефективною є нинішня Київрада?

Позитивні зміни в роботі Київради цього скликання є. Фінансується Житлово-комунальне господарство, активно відновлюється житловий фонд. Хоча фінансування соціально-економічних програм у минулому скликання було більше. Зараз через коронавірус, економічну кризу фінансування зменшилося в 2-3 рази.

Також, на жаль, впливає відсутність злагодженої роботи між центральною і міською владою. Такі інфраструктурні об’єкти, як Північний міст, Подільсько-Воскресенський міст, окружні дороги, шляхопроводи, розв’язки повинні співфінансуватися разом з державою – 50 на 50 або 70 на 30. Без державної допомоги ці об’єкти неможливо побудувати.

Приміром, у Запоріжжі закінчують будівництво сучасного мостового переходу через Дніпро за державні кошти. У Кривому Розі йде реконструкція аеропорту за рахунок держави. У Харкові кілька років тому за гроші з центрального бюджету збудували дві станції метро. Ми метро будуємо самостійно. Фактично за рахунок киян – наших податків – будується частина окружної дороги, Подільсько-Воскресенський міст. Це неправильно.

Це якось пов’язано з конфліктом між Офісом президента і мерією Києва?

На жаль, так. Це проблема, від якої страждають усі. І проєкт закону про столицю, яким пропонується розділити повноваження мера і керівника КМДА, не сприятиме розвитку міста, а навпаки ускладнить його. Нинішні конфлікти між Офісом президента і мерією не на користь місту.

Розкажіть про  Ваші стратегічні плани на цю каденцію Київради.

Що стосується району, маю на меті зробити велике футбольне поле на території школи №234 для дитячого футбольного клубу. Збудувати центр надання адміністративних послуг. Закінчити капітальний ремонт дитячих поліклінік та продовжити будівництво другої черги парку на Вершигори, 5.  Не можу також залишити без уваги будинки, які потребують капітального ремонту.

Щодо міста, то потрібно наводити порядок. Для початку ухвалити новий Генеральний план містобудування столиці, який визначить розвиток, планування, забудову та інше використання території нашого міста.

Гострою проблемою є значне відставання розвитку та перевантаженість вулично-дорожньої мережі, мостів через річку Дніпро, нестача місць паркування легкових автомобілів.

Задач поставлено багато, є над чим працювати.

Автор — Інна Жолобович