Шурма допоможе Офісу знайти болючі точки Ахметова — ЗМІ
Основне завдання призначеного на посаду заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми — стати ключовим радником президента з питань розвитку промисловості, залучення іноземних інвестицій, підтримки інноваційної складової економіки.
Про це пише видання «Факти та коментарі».
Колишній гендиректор «Запоріжсталі» та член Наглядової ради державного концерну «Укроборонпром», Шурма був призначений заступником Андрія Єрмака напередодні. За даними видання, Шурма погодився працювати в ОП на умовах карт-бланшу.
Видання нагадує, що посаду заступника голови Офісу президента з питань розвитку економіки можна вважати однією з важливих кар’єрних трамплінів для чиновників у вертикалі Володимира Зеленського. Саме з цієї посади в 2019 році пішов працювати прем’єр-міністром екс-керівник Офісу ефективного регулювання BDRO Олексій Гончарук, зараз до Кабміну на посаду першого віце-прем’єра перейшла Юлія Свириденко.
«На Банковій людина, яка обіймає цю посаду — фактично основний ревізор економічних та соціальних законопроектів, які приходять на підпис глави держави з Верховної ради, а також відповідає за ініціативи щодо розвитку економіки, підтримки бізнесу та роботи з інвесторами, які направляє до парламенту сам президент», — йдеться у матеріалі.
За даними джерел видання, в Офісі ухвалили рішення призначити Шурму як людину без бюрократичного минулого та політичних «скелетів у шафі», яка має досвід управління в реальному секторі економіки, західну освіту та розмовляє однією мовою з іноземними інвесторами.
Вперше про те, що один із колишніх топ-менеджерів Ахметова Шурма з’явиться у вертикалі Зеленського, заговорили ще взимку 2020 року перед початком пандемії коронавірусу та напередодні переформатування Кабміну. Тоді ж Шурма вийшов із керівництва «ахметівського» «Опозиційного блоку» у Запоріжжі та пішов у вільне плавання.
«У 2020 році Шурма також подавав свою кандидатуру на посаду голови «Укрзалізниці», але не пройшов. А у квітні 2021 року Шурма на боці Офісу брав участь у зустрічі Зеленського з головою ради директорів компанії Arcelor Mittal Лакшмі Мітталом, який приїжджав до Києва з візитом», — йдеться у статті.
«Сторони обговорили розвиток «зеленої» металургії та збільшення інвестицій в Україну, з урахуванням екологічних характеристик відповідно до світових стандартів. Президент наголосив на необхідності впровадження новітніх сталеплавильних технологій, які знизять негативний вплив промисловості на навколишнє середовище», — сказано в релізі Офісу. Шурму вказано серед учасників зустрічі як директора АТ «Геліос» (проект з будівництва сонячних електростанцій), проте, на думку авторів, його вже на той момент розглядали як частину команди Банкової.
Подальше призначення Шурми до наглядової ради «Укроборонпрому» лише підтвердило цю версію. В «Укроборонпромі» до завдань членів наглядової ради входить затвердження стратегії розвитку та напрямів діяльності концерну, а також здійснення контролю за виконанням завдань у сфері оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва, зазначають журналісти.
ЗМІ тоді припустили, що за інформаційною атакою на Шурму, яка послідувала після призначення в Укроборонпром, могли стояти структури Ігоря Коломойського.
«На новій посаді сферою відповідальності Шурми, мабуть, буде розширення контактів з іноземними інвесторами та фактичне перезавантаження проекту з «інвестиційними нянями». Крім того, до його завдання входитиме контроль за виконанням програми деолігархізації. Деякі спостерігачі навіть припускають, що на тлі напружених відносин Офісу з Ахметовим та підтримки останнім альтернативних Банковій політичних проектів — перехід Шурми на роботу у вертикаль Зеленського — це загроза в тому числі і для самого «олігарха №1». Судячи з різних даних, розставання Шурми з Ахметовим було непростим, при цьому новоявлений чиновник ОП знає, «як усе влаштовано зсередини» і може допомогти Банковій знайти потрібні болючі точки у нинішнього ключового опонента», — йдеться в матеріалі.
Також серед напрямків, які, як очікується, візьме під свій контроль Шурма зміни у податковому законодавстві щодо зниження тиску на бізнес, стимулювання створення нових робочих місць, інфраструктурні проекти та реформування системи соціального захисту.