«Слуги» програли, але вихід знайшли: рік тому Україну сколихнули вибори
Рік тому 25 жовтня в Україні провели місцеві вибори. На них громадяни визначали, кого хочуть бачити депутатами та головами сільських, селищних і міських рад.
День виборів припав на неділю. Дільниці працювали з 8:00 до 20:00. Проголосувати прийшла більшість українців. Із вказаних у списках 28,1 млн осіб, з’явилися 27,2 млн. Це були перші вибори в період пандемії. На ділницю пускали по кілька осіб в масках та із своєю ручкою, на вході міряли температуру.
При цьому українці відзначали складність та плутанину із заповненням бюлетнів. Їх отримували від двох до п’яти залежно від місця проживання. Усі відрізнялися за кольорами: рожевий — вибори мера, голів сільських і селищних рад, блакитний — вибори до обласних рад, зелений — вибори до районних рад, жовтий — вибори до міських рад, сірий — вибори районної ради в місті, кремовий — вибори сільських і селищних рад.
22 листопада відбувся другий тур виборів міських голів у Львові, Бердянську, Дніпрі, Дрогобичі, Полтаві, Миколаєві, Слов’янську, Рівному, Нікополі, Ужгороді та Черкасах. 25 жовтня жоден із кандидатів у цих містах не набрав більше 50% голосів.
Не обходилося без порушень. Їх фіксували по всій Україні. Найбільш розповсюдженими назвали передчасний початок голосування, нестачу скриньок і кабінок для голосування, відсутність масок та рукавичок у членів комісії, фотографування бюлетнів, викидання їх пачками, видавання без документів та збої в роботі деяких виборчих дільниць. З 5 вересня до 21 листопада до поліції надійшло 16 664 заяв та повідомлень про порушення виборчого законодавства. 120 людям повідомили про підозру за 95 кримінальними справами.
Загалом 1420 міських, селищних, сільських голів і 35 617 місцевих депутатів отримали мандати.
«Результати торішніх місцевих виборів не були вдалими для провладної команди. Представники «Слуги народу» не перемогли в більшості обласних, міських радах. Але потім почали на місцях створювати атипові коаліції з іншими партіями, за рахунок чого отримали посади голів та заступників в обласних радах. Так частково компенсували втрачене», — говорить політолог Віктор Таран.
Паралельно 25 жовтня провели опитування від президента. Волонтери біля виборчих дільниць пропонували українцям відповісти на п’ять питань:
1.Чи підтримуєте ідею довічного тюремного ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах? (Підтримали 82,97%).
2. Підтримуєте скорочення кількості народних депутатів до 300? (Підтримали 89,6%).
3. Підтримуєте легалізацію канабісу в медичних цілях? (Підтримали 64,9%).
4. Підтримуєте право України на використання гарантій безпеки для відновлення її державного суверенітету і територіальної цілісності, визначених Будапештським меморандумом? (Підтримали 74,2%).
5. Підтримуєте створення вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей? (Підтримали 46,7%).
«За декілька днів по завершенню Олександр Корнієнко пообіцяв, що напрацюють конкретні законодавчі ініціативи і прозвітують скільки коштувало опитування і звідки кошти. Пройшов рік. Нічого не зробили. Єдиний законопроект, який мали шанс ухвалити стосувався легалізації медичної меріхуани. Але і його благополучно провалили у парламенті. Настав час президенту Зеленському і «Слузі народу» сказати правду: або продемонстрували обіцяне, або визначити, що опитування — лиш виборча технологія для підняття рейтингу партії», — сказав Таран.