Союзникам президентської фракції віддячують бюджетними грошима

Головним союзником «Слуги народу» у Верховній Раді є група «Довіра».

Голосування у парламенті проаналізувала «Опора»

Разом «слуги» і «Довіра» голосують за бюджет, кадрові призначення і законопроєкти на виконання програми президента Володимира Зеленського.

Другий, але менш системний союзник президентської партії — група «Партія «За майбутнє». Рівень її підтримки ініціатив монобільшості становить 47%.

Ця група часто допомагає президентській партії під час чутливих для неї голосувань. Наприклад, підтримала: ухвалення держбюджету на 2020 і 2021 роки, обрання Олексія Гончарука, а згодом Дениса Шмигаля на посаду прем’єра, закон про олігархів.

Далі за рівнем підтримки йдуть позафракційні — 46% і «Голос» — 42%. «Голос» має найвищий, після «Довіри», рівень підтримки ініціатив на виконання передвиборчої програми президента (55%).

Лише у третині випадків за ініціативи монобільшості голоси давали «Батьківщина» — 35% і «Європейська Солідарність» — 32%. Найменшою була підтримка ОПЗЖ — 17%.

Ініціативи із бюджетної сфери в середньому підтримують найкраще, натомість кадрові призначення — найгірше.

У бюджетних рішеннях головним союзником «Слуги народу», як і в інших сферах, є група «Довіра».

У близько половині рішень віддають свої голоси «за» також група «Партія «За майбутнє», позафракційні, «Батьківщина» і «Голос». Найвищою з усіх сфер є також підтримка «Європейської солідарності» — 42%, а також ОПЗЖ — 23%.

Депутатські групи, які системно критикують владу, постійно голосують за ухвалення бюджету. Це може бути пов’язано з тим, що бюджеті закладені кошти на соціально-економічний розвиток, які спрямовують у виборчі округи народних депутатів як субвенції. В середньому це по 30 млн грн на рік.

Округи практично усіх депутатів із групи «Довіра» і «Партії «За майбутнє» отримують ці кошти.

Уряд використовує ці кошти, як інструмент забезпечення лояльності до себе з боку депутатів. Останні, своєю чергою, використовують субвенції для власного піару, аби знову переобратися в парламент.

Щодо «Голосу», частина якого є досить лояльною до ініціатив більшості, і «Батьківщини», то йдеться про ситуативні спільні голосування. Хоча не виключено, що у перспективі така співпраця може стати більш системною.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Таких об’єднань, як у Разумкова, в Раді майже сотня

Це залежить від того, наскільки динамічно буде зменшуватися фракція «Слуга народу» та чи вдасться їм мати щонайменше 226 лояльних депутатів, щоб зберегти за собою статус монобільшості. Зараз у «СН» 242 депутата. Ще два мандати вона отримає за підсумками проміжних виборів, які відбулися 31 жовтня.

Також співпраця «слуг» з іншими фракціями і групами залежить від рейтингу президента і рейтингу його партії з одного боку, а з іншого — від рейтингів потенційних партнерів по коаліції. У кого він буде кращий, той буде мати кращі позиції у переговорному процесі щодо формування нової більшості. Якщо, звісно, до цього дійде.