Тільки вони сідають, ми їх накриваємо – чому Чорнобаївка стала магнітом для окупантів
Військовий аеродром у селі Чорнобаївка біля Херсону, де українські військові вже 13 разів розбивали російські окупаційні сили, не феномен. Це великий труд наших Збройних сил. Про це в коментарі розповідає народний депутат, кіборг Роман Костенко. Зараз він бере участь в обороні Миколаєва.
«Щоб захопити Південь України, окупантам треба постійно дозаправлятися і вони мають іти в Чорнобаївку. У полі можна сісти. Але умови такі, що там не сильно зараз сядеш плюс треба логістику і забезпечення, яке теж не може бути непоміченим. Тому вони щоразу сподіваються швидко сісти, обслугуватися і або далі летіти бомбити, або повернутися на місце дислокації в Каховці. Ми зробили так, що вони можуть бути тільки там. А сюди прилітають. Ми за цим спостерігаємо. Тільки вони десь сідають, ми їх накриваємо. Феномен не в тому, що вони такі дурні. Наше командування не дає їм шансів. А задачі виконувати треба, тому покладаються на випадок — а раптом не побачимо. А таке не проходить у ЗСУ. Ми їх бачимо», — говорить Роман Костенко.
Щоб інших варіантів для дозаправки у окупаційних вертольотів не було, українські військові потрудилися, пояснює Костенко.
«Для військових, для нас — це великий труд. Це проведена робота, щоб створити логістичні умови, щоб у противника не було жодного іншого шансу, ніж прийти саме в ту точку. Наприклад, це знищення інших аеродромів, які треба противнику, як аеродроми підскоку. Це проміжні аеродроми з інфраструктурою, яка дозволяє заправляти або обслуговувати вертольоти, бо вони мають невеликий радіус дії.
Особливість Чорнобаївки, мабуть, у тому що вона перша, де кілька разів поспіль росіян «накривали». Але таких місць і в області у нас є, і в усій країні», — говорить нардеп.
Але противника не можна недооцінювати, додає Костенко:
«У них багато сили й засобів — танків, артилерії, запасів. Загалом вони іноді і з артилерії точно б’ють. І танками працюють. Ми воюємо реально із сильним противником. Морально слабким, але військово сильним».