Три роки і мільярди доларів – Мамчур розказав, як зміцнити українську авіацію
Україні потрібні сучасні військові літаки. До Міг-29 і Су-27, які зараз у нас на озброєнні, необхідні хоча б F-16. Ці літаки стануть перехідним щаблем до більш сучасних. Так зробила Польща і має тепер сучасну військову авіацію. Україні це теж під силу. Цим треба буде зайнятися одразу після перемоги. Зараз буде добре посилити свою авіацію хоча радянськими літаками, які є в наших партнерів. Про це говорить в коментарі полковник Юлій Мамчур.
«Я великий прихильник того, щоб ми поступово переходили на західні зразки авіаційної техніки. Лобіював тему, щоб Україна для початку отримала хоча б ескадрилью F-16. Щоб цей літак став перехідним щаблем до більш сучасних. Польща пройшла весь цей період. Так, в них не було війни і в них були гроші на це все. Вони змогли реалізувати цю програму, бо військово-політичне керівництво держави прагнуло зробити повітряні сили більш боєздатними.
Один літак в районі 50 мільйонів доларів. А до нього треба ще навчити льотчика, персонал. Багато обладнання наземного. Ці літаки потребують зовсім іншої якості покриття аеродромів. Коли ці цифри додати, то вони перевищують річний бюджет Збройних сил в рази. Після нашої перемоги це питання стане нагальним. Ми не відмовляємося від тієї техніки, яка в нас є. Підтримуватимемо наскільки можна. Але перехід на західне озброєння треба робити. Найкращим помічником нам в цьому стануть США», — говорить Юлій Мамчур.
Натомість зараз Україні потрібні додаткові літаки, щоб ефективно протидіяти російській авіації, яка бомбить українські міста. Буде добре, якщо Україна отримає Міг-29, додає полковник.
«Якщо нам дадуть сучасні літаки, то треба час на освоєння пілотами, щонайменше три роки. У нас їх нема. А літаки, на яких ми літаємо, ті самі Міг-29, є і на озброєнні Польщі, нас би суттєво підтримали», — говорить військовий.
Військова авіація всі роки незалежності в Україні була на другому плані. На початку 2000-х ударну авіацію фактичну стерли в нуль, розповідає Мамчур.
«У нас свого часу була непогана модернізація літаків типу Міг-29 і Су-27, але її не профінансували з державного бюджету. Тому кількість модернізованих літаків критично мала.
Також у нас є підприємство, яке займається авіаційними засобами ураження. Можуть створити авіаційну ракету, яка б летіла у повітрі до 100 кілометрів. Але теж це треба було фінансувати. Наші ракети зараз летять у межах 50-60 кілометрів. Цього недостатньо.
Цим треба було займатися всі роки незалежності України. Але 1990-ті стали критичними для Збройних сил і для авіації також. Скорочення і постійні організаційно-штатні зміни призвели до відтоку підготовленого льотного і технічного складу. Зменшення кількості авіаційних частин. А нищівного удару завдали з 2002-го по 2004 рік, коли фактично ударну авіацію України стерли в нуль. Ми мали дві дивізії ударних літаків Су-24. У нас лишилася одна бригада. Мали також багато полків винищувальної авіації. Їх просто за ті два роки скоротили. Техніку або продали, або стоїть на стоянках досі і потребує ремонту».