Валерій Гуманенко: Нинішня Київрада дала зелене світло хаотичній забудові столиці

Громадський активіст, депутат Київради восьмого скликання Валерій Гуманенко 16 років очолює Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку на Березняках у Києві і з 2011 року головує в  «КМ «Березняки-Тельбін». На його думку, ОСББ – не ідеальна форма управління будинком, але нічого кращого поки немає. Тому Гуманенко проводить тренінги і роз’яснювальну роботу серед киян. 

За його словами, проблема розвитку ОСББ і ОСН (органів самоорганізації населення) в тому, що люди багато чого не розуміють і часто бояться змін у житті. Плюс «совкова» спадщина, коли проблеми ЖКГ нібито вирішували ЖЕКи. Насправді ЖЕК практично ні на що не впливає, і мешканцям будинків треба самим управляти, бо за законом – це їхня власність. До того ж, наголошує Гуманенко, мешканці, створивши ОСББ, нічого не втрачають. Навпаки – послуги ЖКГ стануть дешевшими і якіснішими. 

При цьому, на переконання Валерія Гуманенка, проблеми Києва в тому, що на керівництво столиці мають вплив забудовники, а ще навколо мерії і КМДА йде велика гра політичних ваговиків. При цьому нинішній склад Київради Гуманенко вважає жахливим.  Про все це  в інтерв’ю для Kyiv.Press розповів Валерій Гуманенко. 

ОСББ — ефективно і економічно вигідно, нічого кращого немає 

Ви активно займаєтеся розвитком органів самоорганізації населення (ОСН). Дехто вважає їх ефективною формою місцевого самоврядування саме в Києві. Інші переконані, що така форма спрацює добре тільки в невеликих населених пунктах. Яка ваша думка? 

Головне, не плутати ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирного будинку і ОСН. ОСН – згідно закону —  представницький орган, найнижча ланка місцевого самоврядування. Молодші колеги депутатів усіх рівнів. Це орган, дозвіл на створення яких дає Київська міська рада. 

ОСН не мають законодавчих повноважень, швидше, консультативні. Відповідно до закону. у них є 14 власних повноважень, практично всі вони на добровільних засадах. Є ще делеговані повноваження, і це стимул, щоб ОСН ставали більш дієвими. Делеговані повноваження надаються разом з фінансуванням і матеріальним забезпеченням. 

Щороку серед ОСНів міста Києва проводиться конкурс проєктів та програм розвитку   місцевого самоврядування. В них ми приймаємо участь, а конкурсна комісія Київради та КМДА обирає найкращі соціальні проєкти. Приміром, хтось проводить дитяче свято чи змагання  в мікрорайоні, хтось тренінги з пропагування та навчання ОСН, або облаштування дитячих майданчиків. Їх затверджують і виділяють гроші в межах бюджетної програми. 

Наш ОСН «Комітет мікрорайону «Березняки-Тельбін», який я  очолюю, четвертий рік реалізує проєкт «Безпечні Березняки». Ми встановили майже сто камер відеоспостереження в найбільш проблемних зонах та в місцях загального користування. Витратили за цей час приблизно 600 тисяч гривень бюджетних грошей. Залучили приблизно 500 тисяч гривень від спонсорів для сталої роботи платформи. Маємо сайт, на якому можна перейти до будь-якої  камери і подивитись зображення он-лайн, також ютуб-канал, куди викладаємо цікаві  відео. Ключова відмінність нашого проекту – це можливість доступу в режимі реального часу будь-кому з наших мешканців і те, що проєкт постійно діючий. Є архів записів, але доступ до них мають лише правоохоронні органи. з якими у нас є договір про співпрацю.

Завдяки проєкту вже десятки розкритих злочинів, у тому числі пограбувань, нападів, знайдених авто, які скоїли наїзди.   Завдяки нашим активістам, які передивились десятки годин відеозаписів,  і цій системі, спіймали в Шевченківському районі банду зухвалих квартирних грабіжників-іноземців.  По відео нещодавно знайшли власника собаки, яка покусала людину. Та що казати, навіть батьки завдяки онлайн-режиму можуть відстежити, як дитина йде з школи додому. Був випадок, коли під колесам сміттєвоза загинула  людина на Березняках. Але завдяки нашим камерам вдалося встановити, що водій не винен. Заради одного такого випадку реалізація проєкту того варта. 

А наскільки серйозний вплив ОСН на рішення київської влади? 

Будь-яке громадське слухання на території, де діє ОСН, без його участі можна визнати як незаконне. ОСН може самостійно ініціювати громадські слухання. Має право подавати пропозиції через депутатів, департаменти  і райдержадміністрації. І до нас дуже часто прислухається міська влада, співпрацює, звертається за допомогою.

Окремої уваги заслуговує тема контроля за благоустроєм. Громадські інспектори благоустрою, за поданням ОСН, мають право  складати протоколи про адміністративні правопорушення. Ми свого часу склали таких протоколів багато, коли наводили порядок з МАФами та стихійними смітниками. 

Київська міська рада прийняла положення про контроль з боку ОСНів проведення капітальних ремонтів у будинках, які обслуговуються комунальними підприємствами. ОСН за бажанням залучається на всіх етапах проведення капітальних ремонтів у житлових будинках.  А там можуть бути зловживання і з боку керуючої компанії, і з боку підрядників, які  завжди намагаються віддячити чиновників. Тепер акт виконаних робіт чиновник не підписує, поки ОСН не дасть свої висновки. 

А як фінансуються ОСН? 

З міського бюджету, внески небайдужих мешканців, спонсорська допомога. Київрадою прийнята  міська цільова програма розвитку громадянського суспільства, якою передбачена фінансова підтримка  ОСН з міського бюджету. Це мінімальна зарплата керівництву, оплата  приміщення для роботи  і канцелярські товари. 

А можете заборонити встановлення, приміром,  МАФу? 

Заборонити не можемо, а ефективно протистояти так! Ми зупинили встановлення  десятків МАФів, які хотіли розмістити незаконно на Березняках. 

У 2013 році зупинили забудову озера Тельбін, організувавши громадські слухання. Там в 35 метрах від берегової зони повинні були звести 4 будинки. Ми врятували озеро, і зараз там парк. Проводили акції, півтора роки боролися через суди. Все завдяки  активності мешканців мікрорайону. 

Ви у попередньому скликанні Київради працювали в комісії з питань ЖКГ.  Які найгостріші проблеми ЖКГ у Києві, що Вам вдалося зробити для їх вирішення? 

Проблем багато. Зношені мережі водопроводу, теплотрас, електрики. Приміром, у Києві ліфтів, які відпрацювали свій ресурс — 35 років і більше, —  понад десять тисяч. При нормативі до капремонту  25 років. У 2016-2017 роках на ремонт виділялося 80-120 мільйонів гривень. Я звертався до Кличка, до депутатського корпусу і говорив, що 120 мільйонів – це ремонт умовно 100 ліфтів. Такими темпами ми відновлюватимемо ліфтове господарство близько 100 років.  Потім суму збільшили до 250-300 мільйонів. Це вже 300 ліфтів. Також мало. Потреба від 500 мільйонів до 1 мільярда, щоб протягом хоча б 10 років замінити аварійні ліфти. За 10 років з’являться наступні кілька тисяч ліфтів, які вже працюють 20-25 років. А  це безпека життя людей. Скільки випадків, коли ліфти  падають. 

І ще одна проблема – відповідальність людей, за свій власний будинок, мікрорайон і за владу в Києві. Це разом могло б призвести до якісної зміни місцевої влади. Люди часто вимагають, щоб у них були проведені капітальні ремонти, аргументуючи, що багато сплачують за комуналку.  Але така позиція не спирається на об’єктивні обставини. Більша частина грошей іде саме на тепло і воду. На утримання будинку іде невелика частина.

Працюючи 16 років головою ОСББ, я знаю точно, куди витрачаються гроші і на що їх вистачає. За ті гроші, що ми сплачуємо, якісно утримувати будинки важко. Гроші треба збирати і не чекати, коли їх хтось виділить з бюджету на ремонт вікон, дверей, фасаду, мережі у підвалі. Бо всі ці комунікації  за законом про  – ваша власність. 

Для політиків ЖКГ – тема для спекуляцій. Вони виступають за те, щоб були низькі тарифи, а в результаті через політичний популізм наші будинки доведені до критичного стану.  І ніхто з них десятиліттями не казав, що будинок – це ваша власність і відповідальність. Кожен мешканець користується своїм будинком, ліфтом, мережами особисто і ніхто інший. Податки всі сплачують однаково, і тому виділення бюджетних грошей тільки окремим будинкам не зовсім справедливо.

Експерти кажуть, що така ОСББ має недоліки, зокрема, вони вигідні в нових будинках. У старих будинках багато орендованих квартир. Чи вважаєте Ви таку форму управляння як ОСББ ефективною? 

Зараз у Києві ОСББ створені десь у 25% багатоквартирних будинків. Дійсно, є думка, що ОСББ краще створювати в нових будинках, де все ще ціле. Але, приміром, звичайний старенький будинок обслуговує керуюча компанія, тобто ЖЕД. При цьому мешканці, по-перше, незадоволені якістю послуг. По-друге, грошей на ремонт немає, бо ви сплачуєте тільки на поточне утримання будинку без накопичень на капітальні ремонти. Тому нічого не зміниться ні через рік, ні через п’ять. Якщо при керуючій компанії немає жодних перспектив отримати капітальний  ремонт будинку, то що тоді мешканці втратять, створивши ОСББ? ОСББ дає можливість накопичувати кошти на капітальний ремонт і з часом його провести. Звичайно не за 1 рік, а поступово, обираючи самостійно, що ремонтувати першочергово, а що пізніше.

ОСББ завжди буде більш ефективним і економічно вигідним, ніж керуюча компанія, яка є платником ПДВ. Створивши ОСББ, Ви стаєте відповідальним власником будинку. Перевага в тому, що таке об’єднання  має статус неприбуткової організації. Тобто люди мають можливість накопичувати на капітальний ремонт гроші, витрачати тоді, коли це необхідно, і не сплачувати жодної копійки податків. Навіть можна ці гроші розмістити на депозиті і отримати пасивний дохід у вигляді відсотків. І теж без податку. Керуюча компанія  платить ПДВ, відповідно її послуги дорожчі. 

ОСББ як неприбуткова організація може закуповувати послуги не у платників ПДВ, а у ФОПа. Можна навіть  придбати якусь запчастину у приватної особи для ремонту  старого обладнання і скласти про це акт. Це велика економія, мінімум на 20, а то і 30%. Ви створюєте фонд ремонту і визначаєте джерела його фінансування. І також не сплачуєте при накопиченні податки. А програми міської влади щодо співфінансування ремонтних робіт в ОСББ – це додатковий стимул для мешканців об’єднуватися в громади. 

Але в таких програмах мешканці 10% робіт оплачують самі? 

Залежно від програми. Є програми 30% на 70%, 15% на 85%, навіть  5% на 95%. 

Експерти кажуть про зловживання в ОСББ. Зокрема, багато випадків, коли голова ОСББ зникав разом з грошима. 

Навколо цього питання багато, я б навіть сказав, дуже багато чуток, страхів  і домислів. На повірку більшість таких випадків не підтверджені фактами, а зловживань немає там, де співвласники приймають активну участь в управлінні своїм майном. Тим, хто боїться створювати ОСББ і брати на себе відповідальність, я пропоную створити ОСББ, але договір на обслуговування підписати з тою ж керуючою компанією. Зараз ви сплачуєте гроші і навіть не розумієте, куди вони ідуть. Ви не знаєте, почистили вам вентиляційні канали чи ні, зробили дезінфекцію або дезінсекцію, які саме надали послуги та  якої якості. Але щомісяця за це платите гроші в повному обсязі. А ОСББ в особі голови правління як юридична особа  щомісяця буде підписувати акти виконаних робіт. Якщо траву не покосили, акт не підписаний, роботи не виконали – акт не підписаний.  Акт не підписаний — гроші залишилися у вас на рахунку. Що ви втрачаєте? Я взагалі не бачу недоліків в ОСББ. 

Звичайно, це складна робота для Правління і його голови. Треба бути толерантною людиною і розуміти недосконалість деяких співвласників, необізнаність в деяких питаннях,  відсутність в усвідомленні якоїсь частини мешканців спорідненості зі своїм будинком. Це наслідки радянського минулого, що  про все має подбати ефемерна держава, коли все навколо «колгоспне і загальне», а в результаті  нічиє. Якщо щось не так, ідеш у ЖЕК, скандалиш, нічого не змінюється, але ти хоч зігнав злість. У кожному будинку до 3% мешканців, так би мовити, деструктивні, які незадоволені абсолютно всім, і в результаті своїми діями можуть руйнувати лад і життя іншим мешканцям. Тут Правлінню дуже потрібна конструктивна підтримка  іншої частини співвласників.

Тобто в ОСББ взагалі немає недоліків? 

Вистачає. Але, перефразовуючи відомий вислів Черчиля про демократію: немає нічого складнішого. як керувати будинком, створивши ОСББ, але нічого більш ефективного поки не придумали. Людей треба привчати усвідомлювати, що багатоквартирний будинок – їхня власність та їхній життєвий простір, і тільки від них залежить наскільки він буде зручний, комфортний і економічно привабливий. Зустрічаються зловживання, хоча скоріше некомпетентність. Але контролювати діяльність Правління не так складно, щоб запобігти будь-яким негативним наслідкам. 

У  2014-2015 роках  була дуже яскраво виражена клановість при формуванні КМДА 

На Вашу думку, нинішня київська влада ефективно працює над вирішенням проблем міста? Чи за лаштунками знову йдуть домовленості не в інтересах киян? 

Проблеми місцевого самоврядування в Києві треба розділити на дві частини. Перша стосується безпосередньо киян і господарства. У нас серйозні проблеми в ЖКГ,  інфраструктурними об’єктами,  хаотичними забудовами, фактично відсутній  Генеральний план міста Києва.  

Друга – політична —  проблема влади. З одного боку, багато популізму у діяльності міської влади. З іншого, —  під виглядом співпраці з громадою, влада часто ігнорує проблеми і йде  на домовленості з наближеними до неї  ділками. 

Кількість обшуків у київських комунальних підприємствах, районних адміністраціях  та КМДА, які відбулися в останні кілька місяців,  оголошення підозр чиновникам,  — яскравий приклад  непрофесійного керівництва та чиновничої корупції. Це почалося в 2014 році, коли в Київраді була сформована монобільшість  «УДАРу» з 77 депутатів  під головуванням Віталія Кличка. Вони мали можливість ухвалювати всі рішення самостійно, зокрема і кадрові. 

Навіть з 2015 року в наступній Київраді, не маючи вже монобільшості, вони практично не допускали представників інших політичних сил на жодні посади, що дало б змогу ефективніше контролювати посадовців.  Починаючи з 2015 року, я постійно наголошував, що монополія на виконавчу владу розбещує чиновників і неминуче призведе до катастрофічних зловживань, наслідки яких ми зараз і спостерігаємо. 

Наприклад, я був членом конкурсної комісії з підбору керівника одного з комунальних підприємств у Подільському районі. На підприємстві при тодішній керівниці прослідковувались  відверті корупційні загрози. Двічі її кандидатуру ми  відхиляли. Двічі Віталій Кличко скасовував результати конкурсу. В оточенні Кличка була людина, яка намагалася просувати саме цю кандидатуру. 

Кличко це якось пояснював? 

Я наполягав, щоб комісія звернулася до мера Кличка з  проханням дати роз’яснення,  що його не влаштовує в інших переможцях конкурсів, причому це були різні люди. За результатами кожного конкурсу комісія відбирала по 2 переможця, з яких мер мав обрати одного. Але він скасовував результати 2 конкурсів, навіть не провівши співбесіди з відібраними комісією конкурсантами. Кличко фактично підштовхував комісію до того, що конкурс повинна виграти одна конкретна особа. Зрештою після третього конкурсу Кличко був змушений затвердити іншого переможця. Така політика стосовно кадрових призначень призводить до сьогоднішніх проблем на комунальних підприємствах. 

Ви хочете сказати, що Кличко не самостійний в ухваленні кадрових рішень? 

Є політичне оточення, яке на нього тисне. У  2014-2015 роках  була дуже яскраво виражена клановість саме при формуванні виконавчого органу та керівництва комунальних підприємств. Між впливовими кланами були розподілені  напрямки виконавчої влади Києва і фінансові потоки. Якщо йшов сильний «зашквар», то керівництво підприємств змінювали або передавали іншому клану. Однак було помітно, що всі посади перерозподілялися між ними всередині. 

Хто стоїть за цими кланами: олігархи, забудовники? 

У переважній більшості забудовники. Деякі столичного масштабу часів Омельченка і Черновецького. Дехто вже вийшов і на загальноукраїнський рівень, ставши депутатами Верховної Ради. Один такий депутат щільно працює на  Оболоні. 

Вадим Столар? 

(Сміх). Вадим Михайлович. І не він один.

Ще засновниця будівельної компанії «Stolitsa Group» Влада Молчанова. 

Вона не з оточення Кличка, але має вплив на столичні процеси. Влада Молчанова зараз пов’язана з «Батьківщиною». Вона в парі з  колишнім депутатом Київради часів Черновецького — Денисом Комарницьким фактично сформували фракцію «Батьківщини» в Київраді.  Саме тому я вийшов з «Батьківщини».

У Київраді одні черновецькі і забудовники 

А що Ви скажете про новообрану Київраду, яка оновилася на понад 60%? 

Нинішня Київрада – жах. Через новий Виборчий кодекс і нову виборчу систему до Київради стало важко потрапити звичайним  порядним громадським активістам. І це знизило якість Київради. Фактично виборчі партійні так звані «відкриті списки» стали ще більш закритими, ніж коли-небудь. Тепер всілякі ділки, аферисти і забудовники розпорошені по списках виборчих округів. І проходять до Київради, тому що закон дозволяє маніпулювати результатами волевиявлення ще на етапі формування виборчих округів на рівні територіальної виборчої комісії.  Так  відбулося на виборах 2020 року. Як приклад, спробуйте розібратись, чому ТВК розділила Дніпровський район з 267 тисячами виборців на 2 виборчих округи, а Дарницький район з 295 тисячами залишився одним? Це відверта маніпуляція вибором громади.

У списках фракції «Батьківщина» черновецьких і забудовників більше,  ніж членів самої партії. На прохідні місця ставилися депутати з фракцій «Солідарність» і «Єдність» минулого скликання. Там опинився колишній заступник Кличка Володимир Слончак, який у нетверезому стані  влаштував бійку з поліцейськими.  Мені, щоб пройти до Київради, треба було здати інтереси виборців і погодитися на точкову забудову Березняків деякими новообраними депутатами моєї колишньої фракції. Тому я склав повноваження в партії і відмовився балотуватися. 

Монополії «Солідарності» і УДАРу в Київраді більше немає. Порошенко не президент. І нічого не змінилося, забудови продовжуються, Генплану немає. Чому так? 

УДАР і «Європейська солідарність» продовжують зберігатися  вплив по адміністративній вертикалі міської влади. Бо ділили посади  вони раніше, будучи разом у одній фракції. 

На складання Генплану були витрачені десятки мільйонів гривень. Але його неможливо було затвердити за попередньої каденції Київради. Бракувало голосів затвердити це беззаконня. Складалося враження, що єдина мета Генплану-2025 – узаконити забудови, які вже є. Дехто із забудовників намагався проштовхнути в документі  свої майбутні будівництва, всупереч нормам і здоровому глузду.

Нинішня Київрада дала зелене світло хаотичній  забудові столиці, прийнявши рішення  «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві». До рішення додається перелік Детальних планів територій Києва (ДПТ). А це узаконення забудов, навіть всупереч діючому Генплану, бо такі ДПТ складають забудовники так, як хочуть. Попередня каденція, де я був депутатом, блокувала прийняття цього рішення. 

Багато політиків і експертів говорять, що проблема нових забудов – у перевантаженні комунікацій, які давно зношені. Але чому влада не займається цим питанням глобально? 

Забудовники здають будинки через суд, не сплативши пайовий внесок на розвиток інфраструктури міста. І вже сотні мільйонів гривень боргів накопичилося. На Березняках є будинки, які правдами і неправдами через суди здали в експлуатацію з тимчасовими схемам приєднання до  комунікацій. У будинку на вулиці Шумського не працює повноцінно водопровід. Тобто немає пожежних кранів. Немає електричного обладнання, передбаченого проєктом, і мешканці змушені збирати гроші, щоб збудувати трансформаторну підстанцію. 

Виникає патова ситуація. Мешканці вимагають, щоб мережі були модернізовані, але вони фактично не брали участь в їх розбудові. 

Але з бюджету Києва виділяються гроші на ремонт мереж? 

У Києві 2 200 кілометрів теплових мереж. які підпорядковані Київтеплонерго. За різними висновками, від 75% до 85% мереж відпрацювали свій термін. Крім того, вони збудовані за старими технологіями, що призводить до понаднормових теплових втрат. У 2020 році виділялося 350 мільйонів гривень з бюджету міста і 150 мільйонів по інвестиційній програмі  Київтеплоенерго. Приміром, на проспекті Соборності в Дніпровському районі труби замінили ще в 2018-2019 роках. 

Але, щоб  замінити всі зношені теплові мережі, а деякі знаходяться впритул до будинків або на них взагалі стоїть будинок,  треба кілька мільярдів доларів, навіть не гривень. Наприклад, теплотраса, яка  постачає тепло  частині Дніпровського району — Русанівка, Березняки – більше  ста тисяч мешканців, проходить через міст Патона, якому вже більше 60 років. Цю теплотрасу неможливо оновити простою заміною, бо труби є конструктивним елементом мосту Патона. Для цього треба провести реконструкцію всього мосту. За  оцінками КМДА —  3 мільярди доларів, хоча ці цифри треба перевіряти. 

Три роки поспіль я звертався до Віталія Кличка особисто на засіданнях  Київради попереднього скликання з питанням, коли розпочнеться реконструкція мосту Патона. Бо прориви теплотраси на мосту стають все частішими, а їх усунення триває 2-3 доби. А якщо на вулиці мінус 20? 

Наразі офіс президента хоче розділити посали мера і глави КМДА. І йде дуже напружена боротьба, а на комунальних  підприємствах Києва проводить обшуки СБУ. Це політичний тиск чи ні? 

Політична необхідність кожної влади  — зберігати контроль над столицею. Київ — унікальне місто з точки зору місцевого самоврядування. Є зрощення державних адміністрацій і виконавчого органу. Державні адміністрації – рудимент. У Києві вони залишися через старий закон про столицю. РДА – бригади, які звучать гучно, але повноважень мають небагато. 

Насправді повинна бути Київрада, її виконавчий орган і адміністративна вертикаль, так звана, префектура, яка контролює законність діяльності органу місцевого самоврядування. Але префектури не сформовані ніде по країні і таким чином не завершена реформа децентралізації. Якби була завершена реформа місцевого самоврядування, прийнятий відповідний новий закон про столицю,  і функції нагляду за роботою Київради перейшли до префектури, то само собою вирішилось би питання розподілу повноважень, Робота була б набагато ефективнішою.  

Але, якщо зараз призначити нового главу КМДА, незалежно від прізвищ, то з точки зору логіки на фінансові потоки дійсно поставлять «парашутиста», якому київська громада не давала на це мандат довіри. 

А зловживання є на всіх комунальних підприємствах. Підрядники не приховують, скільки відсотків вони повинні віддати замовнику робіт. Хто каже 15%, хто більше, але загалом 20% грошей йде в кишені зацікавленим людям. Це дуже багато. 

То це таки політичний тиск на Кличка? 

Там присутній великий відсоток політичної складової. Багато політичних сил розглядають  Кличка як альтернативну кандидатуру  на майбутніх виборах президента. Вибачте, але Віталій Кличко не дуже дотягує. Він у Києві не зміг стати самостійною фігурою, що вже казати про державу. 

Провідні політики – Тимошенко, Бойко, Порошенко мають достатній рейтинг, щоб потрапити в другий тур, але дуже великий антирейтинг, який практично не дозволяє перемогти на виборах. Крім Кличка, в якого якраз низький антирейтинг. Тому шанси в нього є. Кличко з його оточенням ідуть на зловживання заради такої цілі. Центральна влада природньо намагається обмежити деякі корупційні можливості та  використання міського бюджету заради перемоги на виборах президента. 

Кличку намагаються обрізати сумнівне з точки зору закону фінансування, але тоді він змушений буде звернутися до олігархів і  стане ще більш кишеньковим. Це гра високих посадових осіб і впливових фінансових магнатів.

Автор — Інна Жолобович