«Влада РФ сформована чекістами та кримінальними авторитетами. Вибори не мають значення» — Портников

Говорити про популярність політичних сил у Росії марна справа. Нема великого значення, яка кількість голосів у «Единая Россия» чи якоїсь іншої партії в Державній Думі це все партії влади, що у принципових питаннях завжди підтримують лінію Кремля. В усіх цих партій один куратор заступник голови адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко. Попереднім куратором був В’ячеслав Володін, нинішній спікер Держдуми, який переміг у власному виборчому окрузі з результатом Володимира Зеленського 73 відсотки голосів. Тож всі політичні аналізи російських виборів не мають жодного сенсу. Я сприймаю російську політичну систему як повністю контрольовану, а підсумки виборів як такі, що були узгоджені наперед в адміністрації президента Росії. Це просто ілюзія процедури.

Жодних. У Росії немає публічної політики. В СРСР чи в країнах соцтабору також відбувалися парламентські вибори. Причому явка на ці вибори перевищувала явку на вибори до Держдуми РФ. І не тільки тому, що влада примушувала ходити людей на вибори, так само як зараз вона примушує бюджетників. А тому що «радянські люди» вбачили в них можливість прийти на виборчі дільниці і придбати там якісь дефіцитні речі. Для виборців це було свято, але це жодним чином не стосувалося політики «радянські люди» не були суб’єктом політики. Вони були об’єктом внутрішньої окупації. Те саме можна сказати про сучасне російське суспільство жодної політики, лише внутрішня окупація. Чинна російська влада сформована чекістами та кримінальними авторитетами. Якщо вона влаштовує якісь псевдовибори до парламенту і створює керовані партії то це просто тому, що так виглядає сам державний каркас. Якщо у в’язниці коронували якогось злодія в законі, а інший корони позбувся то для кримінального світу це має певне значення. Але для людей, яких вони грабують і гвалтують — жодного. Те саме і з російськими виборами це не тема для аналізу.

Абсолютно очевидно, що в російській верхівці довкола трону постійно відбуваються інтриги і конфлікти. Але російська політика сьогодні визначається однією людиною президентом Путіним. Він, звісно, радиться з представниками свого найближчого оточення представниками силових структур та олігархами. Кажуть, що послабився політичний вплив Дмитра Медвєдєва. В принципі, це теж нічого не означає. В часи Сталіна політичний вплив його соратників то послаблявся, то посилювався. За кілька років до його смерті значно послабився політичний вплив Георгія Маленкова. Але коли помер Сталін Маленков став біля керма СРСР. Це саме стосується Медвєдєва зараз його вплив послабшав, але це не означає, що за півроку-рік все не зміниться. Це все залежить від Путіна та кланових домовленостей. А те, що ні Медвєдєв, ні Лавров, ні Шойгу не приїхали до штабу «Єдиної Росії» означає просту річ їм ці вибори абсолютно не цікаві. Якби не приїхав лише Медвєдєв можна було б створювати якісь конспірологічні теорії голова партії, його збираються висувати. Але всі ці люди сприймають російські вибори так само, як я що це все імітація і політика робиться не там, що російський виборець не бере участі в політиці. Які посади вони обійматимуть це вирішує Путін та кримінальні і чекістські клани. У виборця з Тагіла і Челябінська одне завдання прийти, проголосувати і жити собі далі.

Для України ці вибори також не мають жодного значення. Бо це не вибори. Не може подія, якої немає, мати наслідки. Для нас символічне значення має участь мешканців Донецької та Луганської областей, що отримали паспорти РФ, у російському політичному процесі. Таким чином Кремль намагається продемонструвати, що він інтегрує окуповані райони до свого політичного простору. Це не питання виборів. Хтось з експертів наївно зазначив, що Путін хоче збільшити рівень підтримки російської влади за рахунок голосів з окупованих територій. Та мав він на увазі ці голоси. Він просто хоче продемонструвати, що іде шляхом планомірної анексії окупованих територій. І цей шлях був ним обраний іще у 2014 році. Ці території інтегруються, як свого часу інтегрували Придністров’я і Абхазію не шляхом включення їх до складу Росії, а коли ці території формально входять до складу інших держав, а де-факто належать Росії. Наступний крок, який би хотіли зробити у Кремлі збільшити цю територію. Подумати про те, які ще землі можна відірвати від України. А окуповані території щороку далі інтегруватимуться до російського політичного простору, а лінія зіткнення й надалі використовуватиметься як лінія для підтримки військового конфлікту там відбуватимуться обстріли і гинутимуть люди. Цей конфлікт не на місяці, а на роки. Ймовірно, цілі покоління українців виростуть в атмосфері цього конфлікту. Це реальність, із якої ми житимемо наступні десятиріччя.

Це знов-таки внутрішня кухня російської влади. Значить вони зараз не потрібні у складі парламенту. Власне, люди, які були ключовими учасниками цих процесах, включені в прохідні частини російських політичних партій. Передвиборча кампанія у Ростовській області із залученням донбаських виборців базувалася на поступі Бородая (російський терорист, колишній «прем’єр-міністр» так званої ДНР. ), а «Справедлива Росія» отримала нове життя як політична сила, коли включила в себе партію «За правду», яку очолював Прилєпін (російський письменник і бойовик, учасник незаконних збройних формувань на Донбасі. ). Підтримка тих, хто був учасником подій у Криму і на Донбасі, ґрунтується не на окремих персоналіях ці люди звичайні агенти російських спецслужб. Не обов’язково бути депутатом Держдуми, якщо ти агент ФСБ.