Владислав Трубіцин: Настав час контролю міської влади Києва та ефективної комунікації з центральною владою

Про головні проблеми Києва — відсутність системного менеджменту і управлінську кризу КМДА в інтрев’ю Kyiv.Press розповів Владислав Трубіцин.

Владислав Трубіцин обраний у 2020 році до Київської міської ради від президентської партії «Слуга народу». Балотувався на окрузі, до якого увійшов Оболонський район Києва. Трубіцин –  український меценат та книговидавець. Відома постать на українському ринку букіністики та антикваріату. У 2020 році створив ГО «Книжковий ринок», ініціював боротьбу за збереження книжкового ринку «Петрівка» в Києві, завдяки чому ринок було збережено. Втім, у депутата Київради вистачає проєктів і в інших сферах. Приміром, Трубіцин ініціює перетворення відомого  «блошиного»  ринку на Почайні на більш сучасний.

Владислав Трубіцин вважає, що корінь усіх проблем Києва – корупція. У першу чергу, що стосується хаотичності забудов. Представник пропрезидентської партії повний рішучості боротися з корупцією в Києві і переконаний, що його політичній силі, зрештою, це вдасться. Крім того, Трубіцин упевнений, що розділення повноважень між мером Києва і головою КМДА, за шо активно виступає президент Зеленський,  піде на користь Києву і містянам. І в цьому немає жодного політичного підтексту.

Комунальні підприємства  тільки тягнуть гроші з бюджету Києва 

Ви вперше обрані до Київради. Що  вже вдалося зробити за час роботи? Які больові точки Києва і Оболонського району зокрема Ви побачили?

Так, я став депутатом Київради 9 скликання від партії «Слуга народу» та був обраний головою Постійної комісії з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою вісім місяців тому. І роботи дійсно вистачає, адже проблем у місті, на жаль, багато.

Головна проблема Києва, яка і породжує всі больові точки, — відсутність системного менеджменту і управлінська криза на рівні КМДА.  Наслідком поганого менеджменту є ті проблеми, які у всіх на слуху. Це і хаотична забудова, без генплану і без єдиного архітектурного бачення. І житлово-комунальне господарство, адже велика частина інфраструктури ЖКГ міста на межі колапсу і вимагає системного оновлення. Транспортна інфраструктура і громадський транспорт також проблемні: у Києві не відкриваються нові станції метро,  вже 20 років ніяк не виходить добудувати Подільсько-Воскресенський міст, а решта мостів — в аварійному стані. 

Крім того, відсутня чітка політика щодо вуличної торгівлі та МАФів, що породжує системну корупцію, і недоотримання коштів до бюджету міста. А «родзинкою на торті» є неефективна робота переважної більшості комунальних підприємств, які тільки тягнуть гроші з бюджету Києва.

Оболонський район – один з найбільших і престижних районів Києва. Тому й проблем тут також вистачає. Є загальні, як і в усій столиці. Приміром, якість доріг, заїзди у двори, парковки. Оболонь не стала виключенням. Як ці проблеми вирішується на рівні Вашої комісії з точки зору благоустрою Києва?

У Київраді і на засіданнях Постійної комісії, яку я очолюю, робота кипить.  За останні кілька місяців ми з колегами розглянули вже понад пів сотні невідкладних питань, переважна більшість з яких важливі саме для життєдіяльності Києва. У тому числі, проєкт рішення «Про внесення змін до Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, щодо надання пільг при користуванні місцями для платного паркування» та проєкт розпорядження виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) «Про створення Моніторингового центру з впорядкування міського простору». 

А проблеми, які є на Оболоні,  — це проблеми Києва загалом, а, отже, я їх не розділяю, а намагаюся вирішувати все по мірі своїх повноважень і можливостей. Хоча, звісно, з проблемами Оболонського району я знайомий, як то кажуть, на практиці. Я обирався до Київради саме від Оболоні і зараз фактично «закріплений» за цим районом від фракції «Слуга народу» у Київраді. 

Особистий прийом громадян на Оболоні я проводжу два рази на місяць. І, до речі, дуже багато звернень отримую не тільки від оболонців, а й від мешканців інших районів Києва. 

Чи є у Вас план, як упорядкувати забудову Києва, припинити її хаотичність?

Я вже казав неодноразово, що ключ до вирішення проблеми хаотичної забудови – новий Генеральний план Києва. Адже наразі місто живе взагалі без Генплану, і з прийняттям цього важливого документу міська влада тягне вже дуже давно.

І ще не менш болюча причина хаотичної забудови не тільки Оболоні, а й всього Києва – це, як не прикро визнавати, корупція. І боротьба з нею повинна бути максимально жорсткою. Почати потрібно з діалогу влади та бізнесу, результатом якого має стати розроблення і впровадження чесних та зрозумілих правил гри на будівельному ринку для всіх.

Усі тимчасові споруди, які розміщено незаконно, буде демонтовано раз і назавжди 

Який стан розвитку українського підприємництва в Києві? Як на малий і середній бізнес вплинула пандемія? Хто не «вижив», а в кого відкрилися нові можливості?

Столичні підприємці переживають не самі легкі часи, а Києву вкрай потрібен успішний бізнес. І міська влада має докласти максимум зусиль, аби столиця була якомога більш самодостатньою в економічному і фінансовому плані.

Особисто я готовий до відкритого діалогу  і завжди на боці столичного бізнесу, який всіляко підтримую. Але! Столичні підприємці мають працювати законно. І ніяк інакше. Саме тому я, як і підприємці, прагну до того, аби в Києві був наведений порядок у питаннях розміщення МАФів. Отже, боротьба за чистий та комфортний громадський простір у Києві триває. І всі тимчасові споруди, які розміщено незаконно, – буде демонтовано раз і назавжди!

Щодо пандемії та її впливу на бізнес, то, як кажуть, у когось відкрилося друге дихання, а дехто, на жаль, не зміг оговтатися від локдаунів.

Незважаючи на незначне покращення ситуації з COVID-19 у Києві, допомога підприємцям під час виходу з затяжної кризи просто необхідна. Я це дуже добре розумію,  тому на засіданнях Постійної комісії Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою ми з колегами голосуємо за проєкти рішень, які дають змогу зберегти певні пільги та преференції для малого і середнього бізнесу Києва, який постраждав через пандемію.

Я певен, що фінансово-кредитна підтримка столичних підприємців має діяти й надалі!

Ви ініціюєте перетворення відомого блошиного ринку на Вербовій на більш цивільний ринок для колекціонерів. Чому Вашу увагу привернув цей ринок? Чи не викличе така ініціатива обурення і спротив торговців ринку і, так би мовити, його постійних клієнтів? Яка користь буде для Києва і киян?

Цю величезну «барахолку», яка простягається за книжковим ринком на «Почайній» уздовж вулиці Вербової по обидва боки дороги, знають всі. Але це зовсім не «музей» антикваріату просто неба, а просто царство хламу! Окрім того, що там панує повний безлад і фактично знищені зелені зони, стихійка активно розгорнута прямісінько на залізничних коліях. Це жах. Тому, аби все було законно, чисто і охайно – на цій величезній локації незабаром з’явиться новий ярмарок, який має задовільнити потреби, як продавців, так і любителів вінтажу та антикваріату. А щодо обурення деяких містян, то все нове завжди трішки лякає та викликає спротив. Але користь від такого нововведення кияни побачать на власні очі. Адже Київ – це не базар, а сучасне європейське місто.

У вас є громадська приймальня.  Як часто ви зустрічаєтеся з виборцями і на які проблеми найчастіше скаржаться? Які проблеми киян Вам вдалося вирішити?

З мешканцями Оболоні я завжди на зв’язку, адже це район від якого я обирався до Київради. І громада постійно звертається до мене по допомогу, особливо багато скарг на житлово-комунальні проблеми та на відсутність благоустрою прибудинкових територій. Я по мірі своїх можливостей намагаюся допомогти всім, хто цього потребує. 

Було вирішено низку проблем: благоустрій прибудинкової території біля будинків на проспекті Героїв Сталінграда, 37 та на вулиці Кондратюка, 2 (завезення чернозему задля озеленення двору); заміна поштових скриньок в будинках на проспекті Героїв Дніпра, 61а та на вул. Маршала Тимошенка, 6; встановлення лавок біля бювета по вул. Північна, 46 та демонтаж аварійних лавок і столу по вул. Кондратюка, 2; встановлення адресних табличок на вул. Північній, 32; оновлення плитки в під’їзді та встановлення огорожі квітника по пр-ті Героїв Дніпра, 29; встановлений новий дитячий майданчик на вул. Пріорській, 9 та заплановано будівництво воркаут-зон на Оболоні. І це лише невеличкий «шматок» роботи. 

Взагалі допомагати завжди важливо, а особливо дітям та людям похилого віку. До речі, саме тому на Оболоні було організовано безкоштовні спортивні тренування для дітей. Професійні тренери все літо займаються з малечею три рази на тиждень одразу на 3 локаціях: футбольні майданчики в парку «Наталка», шкільний стадіон на вул. Зої Гайдай, 10в, майданчик з тренажерами на вул. Богатирська, 2а.

Щоп’ятниці в моїй депутатській приймальні фахові юристи надають безкоштовну юридичну допомогу оболонцям. Наприклад, разом із юристами ми розбиралися стосовно неправомірних дій ПРАТ «Київтеплоенерго» та відстоювали права дітей, порушених керівництвом Академії ім. М.І. Чемберджі. 

Поділ посад міського голови та голови КМДА ліквідує  дисбаланс у їхній діяльності

Точаться суперечки щодо розділення посад і повноважень мера та глави КМДА. На думку багатьох, у цьому є багато політики. На Вашу думку, чи варто розділяти ці посади зараз? І взагалі розділяти?

Я вважаю, що безпосередній поділ посад міського голови та голови КМДА дозволить зробити процес децентралізації більш ефективним та значно покращить якість управління Києвом. До того ж, такий поділ посад дасть змогу ліквідувати дисбаланс в діяльності КМДА.

Щодо політичного підґрунтя, як ви кажете, то якраз якщо прибрати політику з відносин між главою КМДА і центром, то Кабмін і Президент дуже багато можуть дати Києву в усіх відношеннях, в тому числі, і фінансових.

А сьогодні в Києві немає ефективної роботи в КМДА і це всі бачать… Тому настав час контролю міської влади Києва та ефективної комунікації з центральною владою.

Яка, на Ваш погляд, ключова проблема для того, щоб Київ став зразковим європейським містом?

Визначити одну проблему досить важко, адже перетворення Києва на зразкове європейське місто вимагає принципової зміни підходів до усіх сфер його життєдіяльності. Але, як на мене, найважливіша сходинка до успіху кожного міста – це близькість міської влади до її жителів. А люди, в свою чергу, мають бути свідомими громадянами міста, в якому живуть, і дбати про його економічний та культурний розвиток. А це можливо у тому випадку, коли вони будуть добре поінформовані про проблеми та можливості міста.

Дороги, хаотична забудова, сміття, нищення історичних пам’яток, стихійна торгівля, корупція – це одні з головних проблем Києва і вони мають бути подолані раз і назавжди. А отже, роботи в мене ще багато.