Володимир Андрусишин: У Київраді до культури відносяться за залишковим принципом

Володимир Андрусишин 25 років працює в українському шоу-бізнесі, засновник і директор компанії ALIGHT,  яка займається  світловим обладнанням концертів, шоу-програм, фестивалів, масових подій, телепрограм, розважальних телевізійних проєктів та кінозйомок. ALIGHT брала участь в організації багатьох шоу-програма, зокрема «Голосу країни», концертів українських і закордонних виконавців, багато років співпрацює з «Кварталом-95». Як розповів Володимир Андрусишин, з Володимиром Зеленським вони навіть є перехресними кумами. 

Утім, Володимир Андрусишин вирішив балотуватися до Київради  від партії п’ятого президента Петра Порошенка «Європейська солідарність». За його словами, вектор Порошенка більш зрозумілий, а в партію, створену на коліні, – «Слуга народу» — він не вірить. 

У Київраді Володимир Андрусишин вирішив займатися культурою, оскільки ця сфера найближча до нього.  Чому комісія з питань культури запрацювала лише через вісім місяців після  обрання Київради, що відбувається в культурній сфері Києва, як зменшити потік російських співаків до України, — в інтерв’ю для Kyiv.Press розповів Володимир Андрусишин.  

З російських співаків треба брати податок на армію і вручати грамоти за допомогу ЗСУ 

Нещодавно – через вісім місяців  після обрання Київради – запрацювала ваша комісія з питань культури, туризму та суспільних комунікацій. Чому комісія так довго не працювала? 

Комісія з питань культури  не працювала з банальної причини  — вона нікому нецікава. Хочу за нагоди звернутися до киян-виборців – треба намагатися краще вивчати кандидатів у депутати, за яких вони голосують. Бо, коли в Київраді сидить 90% представників будівельних корпорацій, то про які якісні зміни Києва можна говорити? 

Я попросився в комісію культури, бо 25 років працюю в шоу-бізнесі,  маю диплом культури. І не бачу себе в іншій комісії. Крім мене, була ще одна депутатка, яка також хотіла працювати в цій комісії. Все. Йшла торгівля за місця в земельній і бюджетній комісіях. Для порівняння – в цих комісіях понад 20 депутатів, а в нашій — 3. Це характеризує відношення всіх наших громадян і політиків до культури. 

Наскільки мені відомо, саме від фракції «Європейська солідарність» найбільше депутатів у бюджетній комісії. Навіть з цього приводу висловила незадоволення фракція «Слуга народу». Тобто культура не потрібна і вашій політичній силі? 

Не знаю, який розподіл депутатів у фракції «Європейська солідарність»  по комісіях. У комісії з питань бюджету також багато представників УДАРу. Але це неважливо. Бо культура нікому не потрібна. У Київраді відносяться до культури за залишковим принципом. Занепад повний. 

У 2020 році, коли всіх закрили на карантин, ми разом з Максимом Шульженком, директором компанії Stereo Plaza, почали досліджувати, хто ми такі насправді – креативна індустрія?  З’ясувалося, що креативна індустрія  виробляє  4% (!) ВВП України. Не отримуючи при цьому жодної копійки дотацій. При цьому всі ті, хто надуває в нас щоки,  — нафтовики, газовики, будівельники – живуть за рахунок дотацій. Навіть агросектор. У мене дике нерозуміння: а чому бабак вирішив, що він агроном? 

Комісія культури нечисельна, то чи вистачить пороху в порохівницях, щоб підвищити рівень розвитку культурної сфери України? 

Це гра в довгу. Наприклад, до карантину я відвідав Польщу, де хотів відкрити своє представництво. Нас запросили в президентський палац, напроти якого знаходиться міністерство культури. Мене це дуже здивувало. Я запитав: «А чому так? В Україні на головних місцях «Нафтогаз», СБУ, Міністерство економіки. А от Міністерство культури знаходиться далеко від Офісу президента». Мені чітко відповіли: «Коли ви, українці, зрозумієте, що свою економіку повинні будувати навколо цінностей, то у вас щось вийде. А поки цього не розумієте,  то будете в «барижному» стані. Ви – звичайні бариги». 

Я це сприйняв спокійно. У нас флюгер то на схід, то на захід, хто більше заплатить. Коли нам погано і вже закипає, як у 2013 році, ми підриваємося і починаємо з усіма воювати за правду. Далі все затихає. Іде війна, але це вже мало кого хвилює. До нас знову приїжджають російські артисти.

Тому я переконаний, що друга людина за статусом у країні повинна бути умовний міністр культури. Нам потрібно дійти до розуміння, що основний радник глави держави той, хто піклується про культуру в країні. Тоді в нас почне щось змінюватися. 

Ви зареєстрували проєкт рішення  — звернення до Верховної Ради про внесення змін до Податкового кодексу щодо визначення ставки військового збору від доходу для громадян Російської федерації від участі в гастрольних заходах на території України. Думаєте, це спрацює?  

Я проти Росії в усіх проявах. Водночас глобально не проти артистів, але, як чиновник, дивлюся з економічної точки зору. Російські виконавці  приїжджають в Україну і забирають частину наших грошей. Якщо всі громадяни Києва витратять протягом  осені  гроші на квитки на концерти українських співаків, то гроші залишаться в Україні. На жаль, у нас цього не розуміють. 

Тому подав проєкт звернення до Верховної Ради  про  внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення ставки військового збору від доходу для громадян Російської федерації від участі в гастролях в Україні. Проєкт пройшов усі комісії.  

Хоча одразу отримав зворотній хайп. Наприклад, що треба заборонити в’їзд російським співакам взагалі. На яких підставах? Співаки, які порушували кордони, незаконно в’їжджаючи в Крим, — це кримінал. Якщо така людина прилітає до Києва, на неї одягаються наручники і її затримують. 

Але що робити з такими російськими виконавцями, як репер Morgenshtern, Баста або Валерій Меладзе? Вони порушували український закон? Ні. Вони морально погані? Так. 

Наскільки великим повинен бути військовий збір з російських виконавців? 

Почнемо хоча б з 10%. Насправді, якщо закон запрацює,  проситиму мера Віталія Кличка, міністра оборони, щоб вони раз на місяць проводили пресконференцію і вручали грамоти Morgenshtern, Басті і Валерію Меладзе та іншим за те, що вони підтримують українську армію. Сподіваюся, таким чином кількість російських виконавців, які приїжджатимуть на гастролі до України, зменшиться. Вони побояться. Не знаю, як ще з цим можна боротися. 

Всі придумують про свої країни міфи. Про смачну піцу в Італії, смачну каву в Парижі. Чому Путін поставив пам’ятник Володимиру Великому в Москві? Бо, якщо ми не кричатимемо, що це український князь, то через 20 років там скажуть: «Який ваш князь? У нас тут пам’ятник – це російський князь». І нас розтопчуть. Я не за гроші, але хочу,  щоб росіяни стали менше до нас їздити. 

На жаль, на момент виходу матеріалу, зміни до законопроєкту не були підтримані ні тими, хто був у принципі проти цього, ні тими, кого я вважав своїми колегами. 

В Україні великий попит на російських виконавців. Як можна цю тенденцію переломити?  

Все залежить від виховання. Моїм дітям 20 і 10 років. Вони не знають, хто такий Morgenshtern, Баста, не слухають російську естраду в принципі. Є чітке розуміння, що Росія – це погано. Зараз у нас війна. 

Але переломити не вийде. Треба поступово підточувати присутність російського шоубізу в Україні.  Порошенко – не ідеальний президент. Але мені зрозумілий його вектор. Під час президенства Порошенко не заважав розвиватися моєму бізнесу, і я вирішив, що треба платити податки. І  коли мені подзвонив керівник районної податкової служби з проханням про квитки на «Квартал 95», то я відповів: що треба купити в касі. Він здивувався, перевірив мою податкову історію, зрозумів, що не має на мене ніякого впливу. І все. 

Ви маєте контакти з російськими співаками? Були якісь обговорення щодо вашої ініціативи про військовий збір? 

У мене більше контакти з російськими технарями, які обслуговують концерти. Вони зайняли позицію: поза політикою. Я їх розумію —  вони бояться. Їх залякали так само, як у Білорусії. Найбільша білоруська компанія з організації концертів  приїхала до нас працювати на День Незалежності. Бо в Білорусії ринок обвалився, а в Росію їх не пускають. Я проти цього, бо вони знижують ціни на послуги українських компаній. 

Але в Україну все ж приїжджає менше російських співаків? 

У порівнянні з  2013 роком  – так. Але більше, ніж у 2019 році. Причому набагато більше. 

Тобто для росіян наш ринок дуже привабливий? 

Що таке Росія? 1/6 частина суші. От, приміром, Кіркоров. Для нього концерти в Москві, Петербурзі – круто. А вже в Норильську – летіти довго, ночувати. А так у Росії більше немає, де заробляти. 

А що таке ринок в Україні? До війни – 24 обласних центри,  в кожному з яких російські виконавці давали  по два концерти щодня. Великий, зручний, шикарний ринок.  Але у росіян завжди була неповага до нас,  вони ставляться до України, як до сільської місцевості. 

Є зворотна сторона цієї медалі. Українські співаки, що виступають у Росії. Постійні скандали і суперечки, що Ані Лорак і Лободі треба заборонити виступати. Влітку вони мали концерти в Одесі. Як до цього ставитися? 

Позиція наших співаків, що виступають у Росії, мені не подобається. Але заборонити їм виступати в країні, громадянами якої вони є, не маємо права. Якщо Ані Лорак продає 4 тисячі квитків у Палац Україна, то питання не до неї. Я серйозно сперечався з Ігорем Кондратюком, пояснюючи, що проблема не в Morgenshtern. 

Шоу-бізнес – такі самі люди, як всі інші. Хтось тихенько качає нафту або виробляє запчастини для тракторів і відправляє їх в Москву, а позиціонує себе патріотом. А артисти не можуть бути тихенькими. Вони створені, щоб стати відомими. У Максима Шульженка працює сто людей, яких треба годувати. На українських виконавців ходить мало глядачів. А на Басту – повний зал. Життя – не чорно-біле. 

Переконаний, якщо це особисто стосуватиметься Ігоря Кондратюка, думка в нього буде геть інша. 

Як ви оціните український шоу-бізнес, який після 2014 року сильно змінився? 

Я відкрив свою компанію «А-ЛАЙТ» (згодом «МЕДІАЛАЙТ» – ред.) у 2006 році. Ми займаємося світловим дизайном, створюємо красиві картинки на концертах. До 2013 року в моїй компанії був один художник зі світла. Коли я намагався пробитися на великі проєкти, — «Голос країни», «Фабрика зірок» —  мені казали: ти класний, ми тебе візьмемо, але твоїм художникам не довіряємо. Я говорив: так спробуйте! У відповідь: ні-ні привези нам Леоніда Познянського або Сергія Солдатова з Росії. 

Як тільки почалася війна, у мене народилося більше 15 художників зі світла, які конкурують тепер по всьому світу. Вони роблять великі красиві шоу. Коли я робив «Голос країни», то купував російським художникам квитки на літак, потім  у Борисполі особисто зустрічав на машині люкс-класу, селив у готель, який також оплачував. Плюс у середньому 2 тисячі доларів за роботу. Зараз ці гроші отримують мої хлопці. Хіба це погано? 

Була надія, що Зеленський побудує Голівуд Східної Європи 

Масові заходи – частина нашої культури і іміджу Києва. Нещодавно ви були задіяні в проведенні фестивалю Atlas Weekend. Як багато таких заходів зараз проводиться у Києві? 

До пандемії Київ  почали порівнювати з Берліном. Казали, що Київ  – це новий Берлін. Нічне, клубне життя в Києві – нереально сильне. Atlas Weekend за три роки ввійшов у тридцятку кращих фестивалів світу. 

Чому так відбувається? Мерседеси і BMW  ми не навчимося виробляти. У нас виходять тільки запорожці. Треба це визнати і перестати надувати щоки. Виробництво мобільних телефонів і комп’ютерів не наздоженемо. Навіть у футбол не дуже добре граємо. На нинішньому Євро-2020 нам просто повезло. 

Єдине, в чому нам не везе, але ми реально профі, — шоу-бізнес. Коли ми відправляємо представника на Євробачення, то розраховуємо мінімум на потрапляння в першу п’ятірку переможців. І вже двічі вигравали. Кількість кліпів, які знімаються в Україні і за кордоном  нашими режисерами, велика. Свіжий приклад:  кліпмейкер Таня Муіньо нещодавно отримала три премії  MTV Video Music Awards. Наші режисери робили постановки для Pink на Brit Awards. 

Здавалося б, такої кількості представників шоубізу в українській  владі, як зараз,  не буде ще наступних тисячу років. І що ми бачимо? Глава Офісу президента Андрій Єрмак, який все життя знімав серіали, займається політикою. Його заступник Кирило Тимошенко –знімав рекламу, організовував івенти, тепер зайнятий  «Великим будівництвом». 

Я був проти президента Зеленського, але думав, що хоча б він побудує в нас Голівуд Східної Європи, а сфера шоубізу вистрелить. Але нічого не змінилося. У нас головні – будівельники, нафтовики, газовики. 

Нещодавно між міністром культури Ткаченком і мером Кличком спалахнула суперечка щодо охорони об’єктів культурної спадщини. Що ви скажете про політику охорони культурної спадщини? 

Суперечка виникає винятково на тему землі і будівництва. Якщо в Мінкульту забрати управління культурними пам’ятками – Гостинного двору, Костелу, про нього ніхто не згадає. 

Навколо культурної спадщини знову багато скандалів. Ви вважаєте, що просто політики ігнорують питання розвитку культури? 

У Київраді 8 місяців не працювали 2 комісії: культури і культурної спадщини. Там не вистачало людей. Я запропонував об’єднати їх, на що мені відповіли,  що так не можна. Не розумію, чому комісія культури не має відношення до культурної спадщини? Був дуже здивований, дізнавшись, що в Департаменті культури є художня рада, яка вирішує, на що давати гроші, а на що – ні. І в худраду з Київради включили Євгенію Кулебу від СН, голову комісії з питань екології. Я запитав:  чому голова комісії з питань екології зацікавилася культурою тільки в аспекті розподілу грошей? І яке вона має до цього відношення? Мені запропонували ввійти до ради. І на цьому дякую. 

На що саме розподіляться гроші? 

Приміром, вирішується, чи  проводити день Оболонського району. А хтось хоче Шевченківського. У результаті гроші направлять у Подільський район. Це люди, які  за ширмою ідеології чітко розподіляють гроші. 

У Київраді все перетворилося на будівельний бізнес 

У Києві є ще театри, музеї. Як ця сфера розвивається? 

У цій сфері я поки не великий експерт. Тільки починаю вивчати. Порошенка можна не любити і звинувачувати в різних речах, але новий  театр і концертний зал збудовано на його приватні гроші. Театр на Подолі і будується аналог Лондонському Карнегі-холу на Відрадному в Солом’янському районі. Там викуплено будинок культури. Це має бути великий зал на 2 800 місць з  найбільшим  симфонічним  оркестром. Проєкт дуже дорогий.  

Щодо музеїв, то Порошенко зробив багато для «Мистецького арсеналу» і для створення Українського культурного фонду. 

Нещодавно був скандал з музеєм Івана Марчука. Зокрема, щодо грошей, які повинні піти на його будівництво ніби з благодійного концерту Андреа Бочеллі. Що відбулося? 

Київраді в квітні запропонували проголосувати за розірвання договору щодо оренди ділянки, яку в 2007 році віддали під будівництво музею Івана Марчука. Я запитав: що взагалі відбувається і почув у відповідь: «Це політика. Люди, які там керують, не мають жодного відношення до Марчука».  Мої колеги мене переконали, що там тільки назва «Марчук», а самого художника там немає. Але я однак не голосував за це рішення. 

Наскільки я знаю, гроші, зібрані з концерту Андреа Бочеллі, повинні бути направлені на музей Марчука. Я з ним нещодавно познайомився і запитав, чи можна з ним сфотографуватися, він відповів: «Можна-можна, поки ще можна». (Посміхається). 

А київським бюджетом передбачена підтримка молодих театрів? 

Колись у відомого забудовника я запитав: ви – мільярдер, можете для історії збудувати один великий концертний зал або театр, музей? Ви ж будуєте свої будинки в стилі: палацу Петегроф. Відповідь була проста: на 10 сотках землі в 5 поверхів вкладаємо гроші, а далі — до 30 заробляємо. А в чому вигода від будівництва культурних закладів? 

У нас люблять говорити про боротьбу з корупцією, зокрема, політичною. Нинішня Київрада суттєво оновилася. Є бажання в нових депутатів подолати корупцію? 

Бажання подолати корупцію є в багатьох. У фракції «Голос» є кілька депутатів дуже відповідальних, в нашій фракції багато молодих політиків. Перед місцевими виборами 2020 року Порошенко ставив нам завдання отримати в Києві 12-14% голосів. А ми отримали 21,8%. Бо в нас багато представників громадських організацій, приміром, «Справа громад». Це точно непідкупні депутати. Але чи вийде щось з цього? Ми однак у меншості. Рішення продавлюються. Спочатку торгуються, а потім голосують. 

Раніше Київрада була  простішою – лікарі, вчителі, професори, які збиралися і вирішували, що робити. А зараз все перетворилося на будівельний бізнес і політичні ігри. «Слуга народу» – найменша фракція, але найбільш впливова. Чому? Всі добре розуміють. 

Я часто говорю такі речі, після чого мені кажуть: тебе ж більше не оберуть. Я відповідаю, що й не збираюся. У політику пішов, бо під час локдауну зупинився бізнес і з’явилося багато часу. До мене звернувся колишній народний депутат від БПП Сергій Березенко і запропонував балотуватися в Київраду. Я сказав, що не голосуватиму за вказівкою. Мені відповіли: нестрашно, Порошенку треба оновити склад депутатів, бо було багато зашкварів. 

Спочатку всі здивувалися, що я, не бідна людина, пішов у комісію з питань культури. Що я там роблю? А  коли дізналися, що я кум президента (Володимира Зеленського – ред.), то стався розрив шаблонів. Якщо до кінця моєї каденції в культурі України і Києва нічого не зміниться, то думатиму, щоб менший син навчався за кордоном. 

Все залежить від нас. Наша держава за розвитком  — семирічна дитина. Хоче все, але не має бажання  про щось думати. Нам треба виховувати людей. Бо еліти змінюватимуться, потоки з однієї кишені перетікатимуть до іншої. 

Точаться суперечки щодо розділення посад і повноважень мера і глави КМДА. На думку багатьох, у цьому є багато політики. На Вашу думку, чи варто розділяти ці посади зараз? І взагалі розділяти? Ваша оцінка Кличка? 

Я не можу оцінювати саме Кличка. Але розділення повноважень мера і глави КМДА не пов’язано з оцінкою роботи Кличка. Його хочуть просто зняти. Іде боротьба за Київ. Я не вірю в добрі наміри команди президента, у якого представник у Київраді – скандальний нардеп Микола Тищенко. Зеленський казав, що проти кумовства, а я питав: А куди Юзіка (Юрій Корявченков  — актор «Кварталу 95», нині народний депутат України – ред.) дінеш? 

У владі з’явилися фотографи, продюсери, які зайнялися будівництвом, бо це швидко. А культура — це довго. Над культурою можна працювати все життя і так не побачити результат. Лише сподіватися, що виховав послідовника, який продовжить твою справу. А потім в історії напишуть, що був такий-то, який реформував країну, а культуру поставив на перше місце. 

Кличку закидують багато корупції. СБУ провело обшуки на комунальних підприємствах. Чи можуть бути підстави для підозр у зловживанні чиновниками посадовими повноваженнями? Якщо мер за все відповідає, то він закрив очі? 

Я б не робив наголос на Кличку. Треба навчитися брати відповідальність на себе. Якщо Кличка знімуть, поставлять умовного «зеленого», то ті, хто брав і давав хабарі, нікуди не дінуться. Вони продовжать займатися тим самим. Зміниться лише кінцевий бенефіціар. 

Чим ви займається зараз? 

Будучи в опозиції до президента, зробив всі державні свята, включаючи День Незалежності. Якщо людина має інші політичні погляди, не треба на ній ставити хрест. За це повага до Зеленського. 

Концерт був дуже важкий. Я запитав в оточення Зеленського, чи  є відгуки з боку Офісу президента? Мені відповіли, що єдина людина, яка чітко усвідомлювала,  наскільки це важко, —  президент. Мені передали побажання щастя і добра.