Володимир Басовський: Кияни повинні визначати, на що витрачати бюджетні гроші і як покращувати місто
Про Громадський бюджет наразі знає не надто багато киян. Хоча такий формат е-демократії працює в Києві вже п’ять років. Основне завдання – долучити мешканців до розвитку свого міста, самим вирішувати, що потрібно зробити. При цьому навчитися складати кошторис свого проєкту із розвитку Києва, довести, чим це буде корисно для містян і перемогти. Крім того, це допомагає уникнути корупційної складової. Хоча проблеми теж є. На Громадський бюджет Києва виділяється небагато грошей. Як правило, самі проєкти малобюджетні – 50-100 тисяч гривень. Виграти великому проєкту дуже складно.
Як показує досвід експерта з питань Громадського бюджету Володимира Басовського – Громадський бюджет працює, і багато проєктів вже реалізовано. Особливо в сфері освіти. Приміром, завдяки активній участі батьків і школярів у школах роблять ремонт і переобладнання їдальнь, сучасне футбольне поле зі штучною травою.
Володимир Басовський — один з тих, хто пройшов усі етапи формування власного проєкту в Громадському бюджеті, виграв кілька разів і вважає себе романтиком та ідеалістом. Як зізнається Басовський, був момент, коли він збирався виїхати з країни. Дуже розчарувався в усьому, що відбувається. Коли переміг його перший проєкт у ГБ, познайомився з іншими авторами і зрозумів, що не все втрачено.
На Громадський бюджет у 2021 році виділено 170 мільйонів гривень
Ви були головою громадської бюджетної комісії, Ваші проєкти громадського бюджету перемагали в конкурсі. Розкажіть, як формується такий бюджет, який його розмір на цей рік?
Громадський бюджет (ГБ) — один із кращих інструментів, який існує сьогодні для залучення людей до бюджетного процесу. На жаль, в суспільстві відсутнє розуміння того, що таке місцевий бюджет, як приймаються рішення щодо розподілу грошей. Адже це наші гроші.
Я живу в Печерському районі і досі не знаю, які запити на його розвиток робить райдержадміністрація. Влада змінюється, а закритість системи залишається. Завдяки ГБ цю систему можна змінити і залучити до розвитку міста киян.
Бюджет Києва на 2021 рік становить 57 млрд гривень. З них 12 млрд виділені на програму соціально-економічного розвитку Києва. Побудувати школу, метро і так далі, ремонти тощо. 0,5% — 170 мільйонів гривень — виділено на Громадський бюджет. Це означає, що будь-який громадянин України може подати свій проєкт розвитку Києва вартістю до трьох мільйонів гривень. Але, щоб проєкт виставили на голосування, треба пройти багато етапів. Якщо проєкт перемагає – набирає необхідну кількість голосів, виділяються гроші і його реалізують.
А скільки голосів потрібно набрати для перемоги?
Залежно від розміру бюджету проєкту визначається необхідна кількість голосів. Проєкту на 50 тисяч гривень треба набрати сто голосів, а великим — на мільйон гривень — 2 тисячі, на три мільйони — шість тисяч. Хоча зібрати таку кількість голосів практично нереально.
Взагалі зібрати голоси дуже складно. Треба активно агітувати людей за проєкт. І не тільки друзів, родичів, знайомих і сусідів. Мої проєкти — рекордсмени. Перший у 2017 році набрав 870 голосів. Рекорд — за мої проєкти в цілому проголосувало більше 30 тисяч. Це дитячий проєкт «Evorank», який реалізується в рамках однієї школи. Діти самі подають проєкти і голосують. А ми виконуємо функцію супроводу.
А не буває такого, що я сформувала проєкт на 50 тисяч гривень і попросила 100 друзів проголосувати?
Це так здається. Насправді зі 100 друзів голосує 10. Є статистика.
Тобто накрутити голоси в системі складно?
Не маю доступу до технічної частини системи. Але щороку відбуваються певні аномалії при голосуванні, які говорять про те, що з цим треба розбиратися. Зокрема, не можна набрати тисячу голосів за одну ніч.
Наскільки активно кияни беруть участь у формуванні Громадського бюджету?
Авторів у Києві дуже мало — до тисячі осіб.. Для тримільйонного міста мало.
Так склалося історично, що активних людей у нас не виховували. Їх відправили в ГУЛАГ, розстрілювали. Від них позбувалися. І всі досі бояться проявляти ініціативу. А за допомогою ГБ з цим можна боротися. Ми вирішили, що треба виховувати активність, починаючи зі шкіл. Бо в системі освіти немає нічого про проєктний менеджмент, бюджетні процеси. Проєкт «Evorank» — один з таких інструментів, до якого залучені школярі. Загалом у банку ідей «Evorank» понад 500 дитячих проєктів.
А як активно голосують кияни?
Доходить до 300 тисяч голосів загалом за всі проєкти протягом року.
А голосувати можуть лише кияни?
Так. Або киянин, або той, хто працює в місті і офіційно є платником податків.
Скільки часу триває голосування?
Починалося з 20 днів, зараз 28. Це досить багато і важко для авторів проєктів. Телефон постійно дзвонить, а дехто тебе вже заблокував у соцмережах. І щоб добрати необхідну кількість, ти просто йдеш на вулицю і просиш перехожих проголосувати. Багато відмовляються. Комусь нецікавий твій проєкт, хтось згоден, але коли кажеш, що треба авторизуватися і зайти в банківський додаток, відразу відмовляються. Тебе сприймають за міського божевільного. Хоча автори проєктів — ті, хто дійсно хоче щось поміняти в Києві і домогтися результату.
Тобто кияни мало знають про ГБ? Може, треба провести інформаційну кампанію?
Спроби були. Найідеальніший варіант, краща реклама ГБ — реалізовані проєкти. Зробили лавочку в дворі чи дитячий майданчик, і всі повинні знати, що це не депутат піариться, а завдяки кожному жителю, який проголосував за проєкт. І автору, який все витягнув і тричі потрапляв до психіатричної клініки підлікуватися.
Дороги відремонтувати з Громадського бюджету важко
До речі, про депутатів. Вони теж кияни і можуть ініціювати проєкти, у них є багато можливостей підключити свій електорат для голосування. І це вже корупція?
Є багато депутатів, які беруть участь у ГБ. Під виглядом лотереї розігрували телевізори, щоб люди прийшли і проголосували. Деякі залучали своїх підлеглих, щоб вони ходили і збирали голоси. У місцевих депутатів є доступ до батьківських комітетів шкіл, садків, лікарень.
Деякі збирають найактивніших людей і запитують, які ідеї щодо розвитку району вони мають. Допомагають їм сформувати ідею, перетворити в проєкт і пропонують свої ресурси. Приймальню, наприклад, де є комп’ютери та інші техніка. При цьому депутат спілкується зі своїм активом, знає проблематику району і допомагає. Але таких депутатів, на жаль, небагато.
На сайті Громадського бюджету проєкти, в основному, стосуються благоустрою територій — ЖКГ, допомога школам і дитсадкам, молодь, спорт. Небагато проєктів, які стосуються доріг, транспорту та інформаційних технологій. Хоча дороги — болюче для Києва питання. Чому такий дисбаланс?
Межа бюджету ГБ — до трьох мільйонів гривень. На ці гроші — сто тисяч доларів можна покласти максимум 400 метрів дороги. Скільки людей користуватиметься такою дорогою? Небагато. А за проєкт повинні проголосувати шість тисяч чоловік. Це нереально. Можливий варіант — пішохідний перехід у небезпечній зоні — такі проєкти заходять. Наприклад, біля метро Арсенальна зроблять наземний перехід. Підземним там дуже складно користуватися, особливо людям з інвалідністю.
А якось можна зробити дороги європейськими в Києві?
Є два види доріг. Центрального і міжквартального призначення. Другими займаються райдержадміністрації і ШЕУ. Їм щорічно виділяються на це гроші. Поступово зроблять. Але, щоб зробити всі дороги відразу, треба три роки бюджет повністю направляти тільки на ремонт. Тоді ми не побачимо дитячих майданчиків, мостів, лавочок і ліфтів.
Автор проєкту ГБ не отримує жодної фінансової вигоди
А як контролюється реалізація автором проєкту, виділених йому грошей?
Гроші отримує не переможець проєкту Це велика помилка! Їх отримує розпорядник бюджетних грошей: райдержадміністрація, департаменти, комунальні підприємства. У бюджетному кодексі немає поняття ГБ. Тому реалізують його міські структури.
У чому тоді інтерес автора? Витратити стільки сил і нервів, а за фактом, реалізують ті ж чиновники?
Я ідеаліст, романтик і люблю своє місто. Кияни повинні визначати, на що витрачати бюджетні гроші і як покращувати місто. Коли ти ходиш і збираєш гроші на ремонт ліфта, під’їзду або утеплення фасаду, то ставлення до цього зовсім інше. Ти не палитимеш кнопки в ліфті, обережно відкриватимеш вікна і двері в під’їзді, не псуватимеш лавочки. Фінансову вигоду я не отримую.
Так, а хто тоді контролює реалізацію? Щоб не найняли сумнівних підрядників, не закупили дешеві матеріали?
Автор проєкту. У ГБ всі етапи може, навіть повинен контролювати автор. Наприклад, без підпису автора технічне завдання не піде на тендер. Автор спілкується з підрядником, а чиновник не має права, інакше це вже корупція. А самого автора контролюють ті люди, які голосували за проєкт. Особливо, якщо мова йде про дитячі майданчики, лавочки, благоустрій.
Через дев’ять років ми перейдемо на новий рівень демократії
Наскільки різні формати е-демократії, зокрема, Громадський бюджет перспективний?
Потрібно років дев’ять. Потім ми перейдемо на новий рівень електронної демократії. Електронні вибори. Перейдемо на справжній імперативний мандат. Коли в телефоні буде можливість відкликати свого представника в парламенті, місцевій раді тощо в будь-який момент.
У столиці є команда київської влади – представницької – Київрада і виконавчої — КМДА. Що скажете про їхню ефективність?
Це не команди. Київрада, зокрема. У кожній партії і фракції всередині є різні групи. Візьміть нинішнього президента або попереднього. ГБ ми називаємо пісочницею великої політики. Там все ті ж процеси, як і у великій політиці, але з іншими повноваженнями і цифрами.
Ви в 2020 році балотуватися в депутати Київради від «Слуги народу», але програли. Яке ваше враження від участі у виборах?
Я потрапив до київського штабу «Слуга народу» через програму «Ходімо з нами в депутати». Підтримував Зеленського, повірив в нього і ще не розчарувався. Спочатку займався відбором кандидатів у депутати. А потім в київському штабі СН почалася боротьба кількох команд, які в підсумку провалили вибори в Києві.
То ви розчаровані в команді СН в Київраді?
Ми формували один список, а в ЦВК пішов інший. Все через боротьбу різних команд.
Як після децентралізації змінилося місцеве самоврядування?
Децентралізація не торкнулася Києва. У нас нічого не змінилося. Та ж Київрада на 120 чоловік, які вирішують, в якому дворі поставити лавочку і де буде місце для парковки. Райради — не робочий інструмент також.
Більше ефективними для розвитку міста були б мікрорайонні об’єднання — органи самоорганізації населення (ОСН). Вони прописані законодавчо. Тільки треба надати їм повноваження. Щоб Київрада прийняла рішення, змінила порядок формування ОСН. Вони є, але за фактом роблять невеликі проєкти. Потрібна політична воля. Тоді це працюватиме.