Володимир Гончаров: Необхідне повне порозуміння між центральною та київською владами
Депутат від партії «УДАР» Володимир Гончаров втретє обраний до Київради. Проблеми свого Дарницького району знає досконало і за час роботи в міськраді має чимало реальних результатів. Володимиру Гончарову вдалося добитися будівництва приміщення для ліцею «Інтелект», а також побудувати дитсадок, на місці якого вже планували звести черговий багатоповерховий будинок.
При цьому, на його думку, проблему нестачі в Києві дитсадків і шкіл потрібно вирішувати на різних рівнях. І на законодавчому, і місцевому – потрібно ухвалити Генплан Києва. На переконання Гончарова, Київрада – суто господарський орган, де не повинно бути політики. Про якісний склад нинішньої Київради і чому між президентом Володимиром Зеленським і мером Києва Віталієм Кличком має бути повне порозуміння, — в інтерв’ю для Kyiv.Press розповів Володимир Гончаров.
Без детальних планів територій і генплану Києва будувати нові школи і дитсадки складно
Ви депутат Київради третю каденцію поспіль. Які Ваші особисті досягнення за весь час роботи?
Коли був вперше обраний депутатом у 2014 році, то обговорили з мешканцями Дарницького району топ проблем округу. Це недостатня кількість закладів освіти, старий житлофонд, екологія та зелені зони, дороги.
Одним із наших важливих досягнень стало саме вирішення деяких дуже актуальних питань щодо нових закладів освіти. Ліцей «Інтелект» — лідер серед середніх освітніх закладів України за рівнем знань – не мав тоді свого власного приміщення, а розташовувався на вулиці Вірменській у дитячому садку, а молодша школа ліцею знаходилася в гімназії «Київська Русь».
Вдалося добитися будівництва нового найсучаснішого приміщення на вулиці Миколи Бажана, де зараз розташовуються ліцей «Інтелект» і початкова школа № 334. Також завдяки нашим зусиллям побудували приміщення для початкової школи № 332 поруч із гімназією “Київська Русь”. Замість ще однієї багатоповерхівки на Княжому Затоні разом із активною громадою ми добилися будівництва дитсадочку № 315.
Також завершили дитсадок № 791, будівництво якого було розпочато аж у 1990 році. З’явилося ще декілька планових шкіл та садочків у районі, але, на жаль, проблема нестачі закладів освіти у районі все одно дуже болюча, бо район швидко розростається. Є над чим ще працювати.
Саме зараз дуже гарною новиною є те, що через місяць-два завершиться реконструкція двох стадіонів: шкіл № 62 і № 111. Бюджет одного стадіону — близько 50 мільйонів гривень, другого – 60 мільйонів гривень. Йдеться про будівництво цілого комплексу – із роздягальнями, окремими спортмайданчиками, футбольними полями, трибунами.
Ще у нас триває реалізація проєкту парку «Прибережний» у затоці Берковщина. Теж цікава історія. На його місці повинен був бути приватний елітний клуб Яна Табачника, під який виділили 7,5 га на набережній Дніпра біля теперішнього ТРЦ “Рівер молл”. Разом із громадою ми виступили за будівництво парку. Договір з Табачником було розірвано. Тоді вже було подано проєкт рішення про надання цій ділянці статусу парку. Але це ж не означало, що завтра там буде комфортна зелена зона. До початку будівництва проведено дуже велику роботу. Враховуючи побажання дарничан, Київзеленбудом було розроблено проєкт парку. І минулого року вдалося добитися фінансування саме на реалізацію проєкту. До початку листопада повинна бути завершена перша черга будівництва. Сподіваюся, що в бюджеті на 2022 рік вдасться закласти фінансування на другу чергу.
Це буде яскравий куточок на лівому березі. Зараз дуже хвалять парк «Наталка», а я думаю, що згодом ми розділимо бажаючих поїхати в «Наталку» і в «Прибережний» у затоці Берковщина.
Парк плануємо зробити і навколо озера Жандарка. Вже розроблений проєкт із врахування пропозицій дарничан. Є надія, що вдасться залучити фінансування у 2022 році. Гарантій немає, але ми намагатимемося зробити все, щоб це відбулося.
На черзі також облаштування зони відпочинку навколо озера “Срібний Кіл”.
Щодо житлового фонду, то за цей час вдалося покращити стан старих багатоповерхівок. Через програму соцекономрозвитку міста, куди я подавав адреси будинків свого округу, утеплено фасади більше 20 будинків, за багатьма адресами замінено старі вікна на енергозберігаючі, старі інженерні мережі, активно ремонтуються міжквартальні проїзди та тротуари, встановлюються дитячі та спортивні майданчики. До речі, приділяємо увагу і старим закладам освіти, де проводиться термосанація, заміна вікон, ремонт їдальнь, спортзалів та інших приміщень.
У Києві катастрофічно не вистачає шкіл і дитсадків, а нових будинків все більше. Як можна вирішити цю проблему? Є стратегія міста?
Вирішення питання нестачі дитсадків у Києві знаходиться в кількох площинах. Згідно закону про регулювання містобудівної діяльності, забудовник мав сплачувати пайову участь. Але Верховна Рада внесла зміни до закону, з 2021 року пайового внеску немає.
А за рахунок грошей, які надходили в місцеві бюджети від забудовника, будувалася інфраструктура населеного пункту. Зокрема, школи і дитсадки. Раз цього джерела фінансування вже немає, то що залишається? По-перше, в бюджеті міста передбачати гроші на будівництво закладів освіти. По-друге, свідомий забудовник турбується про всю інфраструктуру при будівництві житлового комплексу. Таким чином, він збільшує свою інвестиційну привабливість. Так робить зараз багато забудовників. Зводять не тільки будинки, а цілий мікрорайон або квартал. Звичайно, там буде дорожче житло, але зручніше.
Є ще один нюанс. Для будівництва будь-якого об’єкту повинен бути розроблений та затверджений детальний план території (ДПТ) або прийнятий генплан Києва. Їх відсутність стає на заваді при будівництві нових дитсадків і шкіл. Сподіваюся, що в 2022 році ми ухвалимо генплан Києва, і це розв’яже руки в багатьох питаннях. Бо в Дарницькому районі, зокрема в мікрорайоні «Позняки-2», має бути побудовано два дитсадка, школа мистецтв, початкова і загальноосвітня школи. Але поки немає затвердженого ДПТ — не можемо зрушити з місця цю проблему.
У Верховній Раді було багато розмов та ініціатив щодо законопроєкту, який би зобов’язував забудовника забезпечити відповідну інфраструктуру. І поки він не виконає цю умову, пропонувалося не вводити будинок в експлуатацію. Але поки ініціатори цих ідей нічого не зробили.
Експерти кажуть, що ДПТ використовують для узаконення хаотичних забудов. Те саме говорять і про проєкт генплану. Маємо зараз низку скандалів із забудовами. Що ви скажете?
Про що говорити, якщо генплану немає на розгляді Київради. Не було громадського обговорення. Генплан зараз на етапі погодження. До громадських слухань фінальне погодження надає Міністерство культури. Потім громадське обговорення, а вже тоді можна буде казати, що там передбачено, а що ні. Але генплан міста повинен бути. Треба мати розуміння, як місто розвиватиметься і куди рухатиметься.
Ви працюєте в комісії з питань бюджету. Зараз важкі часи через пандемію коронавірусу. Доходи впали. Як це впливає на міський бюджет? Політики часто говорять про несправедливий податок на доходи для фізичних осіб (ПДФО) у Києві. Як виживає київський бюджет?
Щоб Київ віддавав у центральний бюджет не 60% ПДФО, а 40%, як всі інші міста, потрібна активна діяльність народних депутатів, обраних від Києва. Їм містяни довірили представляти свої інтереси у Верховній Раді. Було б добре, якби вони об’єдналися, розробили законопроєкт про зміну розміру ПДФО для Києва і винесли його на голосування. Таким чином, вони б показали, що відстоюють інтереси киян.
Бюджети Києва щороку мають позитивну динаміку. Крім 2020 року, коли ми були змушені вперше за тривалий період відкоригувати бюджет у бік зменшення. Бо раніше корегували тільки на збільшення. Приміром, у 2014 році бюджет Києва був 20 мільярдів гривень. У 2015 році – 22 мільярди. В 2016 – 35 мільярдів, в 2017 – 46 мільярдів. В 2018 – 52 мільярди. В 2019 – 54 мільярди. 2020 рік ми закінчили з показником 58 мільярдів, хоча планували 60. На 2021 рік заплановано 61 мільярд гривень. За моєю інформацією, бюджет за перше півріччя виконується, згідно запланованих показників. Навіть є очікування, що буде перевиконання. І ці гроші ми потім направимо на першочергові потреби міста.
Київрада не повинна займатися політикою
Що можете сказати про нинішній склад Київради, який суттєво оновився? Як працюється з новими депутатами? Наскільки нинішній склад ефективний, є якісні зміни?
Нинішній склад Київради – вибір киян. На початку нинішньої сесії ми відкоригували склад профільних комісій. Був момент, коли представники однієї з фракцій («Єдність» — ред.) не брала участь у роботі комісій через певні непорозуміння, які вже вирішили.
Київрада не повинна займатися політикою. Це не політичний, а господарський орган. У Київраді не може бути ніякої опозиції. Критерієм роботи міської ради є прийняття рішень на покращення міста. Зокрема, формування бюджету Києва. Бюджет на 2021 рік ми голосували вже новим складом і зробили це вчасно. Не вважаю, що нинішній склад Київради гірший чи кращий. Він відображає позицію киян. Отже, маємо працювати. Є профільні комісії. Потрібно формувати проєкти рішень і голосувати.
Фракція «Слуга народу» вимагала змінити склад бюджетної комісії. Як ви вирішили це питання?
Питання «Слуги народу» щодо складу бюджетної комісії врегульовано. Був етап консультацій. Врешті-решт знайдено компроміс. Склад бюджетної комісії оновили. Туди також увійшли депутати від «Єдності».
Що ви скажете про законопроєкт про столицю, яким пропонується розподілити повноваження між мером Києва і главою КМДА? Експерти обіцяють гарячу політичну осінь у Києві. Яку позицію займає УДАР?
У питанні розподілу повноважень між мером і головою КМДА – суцільна політика. Звичайно, якщо кияни на виборах обрали собі владу, міського голову, то неправильно містянам пропонувати іншу людину, за яку вони не голосували.
На моє переконання, владу в Києві повинна здійснювати людина, обрана мешканцями столиці. І ця людина повинна бути в комунікації та ефективному діалозі з центральними органами влади. Має бути єдиний механізм, який працює на благо міста.
Модель, за якої очільник київської міської держадміністрації є обраним київським міським головою, – найбільш результативна. Необхідно, щоб було знайдено порозуміння, і була підтримка Києва з боку всіх гілок центральної влади. Це потрібно для ефективного розвитку міста.
Коли є ефективна співпраця президента, уряду, мера Києва, то питання, в першу чергу, інфраструктури міста вирішуються. Бо грошей бюджету Києва не вистачить, щоб вирішити всі столичні питання. Для будівництва величезних інфраструктурних проєктів – мостів, метро – потрібна допомога з державного бюджету. Це досягається налагодженням ефективної співпраці всіх гілок влади. Київ повинен бути мегаполісом, який розвивається і має підтримує не тільки містян, а й всієї центральної влади. Впевнений, що і президент України, і прем’єр-міністр, і голова Верховної Ради зацікавлені, щоб Київ був яскравою візитівкою нашої країни. Щоб усі іноземні делегації після візиту до Києва казали, що це дійсно та столиця, про яку говорив президент Зеленський та мер Кличко.
Але зараз цього порозуміння між центральною владою і мером Києва немає. До Кличка з боку центральної влади постійно лунають претензії. Нещодавно Мінкульт висловив незадоволення. Чому так?
Необхідне повне порозуміння між центральною та київською владами. І з Мінкультом також. Якщо є об’єкти культурної спадщини, то у Києва та міністерства вони повинні бути однаковими.
Над чим ви зараз працюєте безпосередньо, і які проблеми Києва не вдається вирішити?
Якщо довго працювати над вирішенням проблеми, то обов’язково буде результат. Головне – наполегливість. Є мікрорайон «Позняки-2», де біля озера Жандарка повинно бути збудовано багато інфраструктурних об’єктів – школи, дитсадки. Це проєкт, над яким ми продовжуємо працювати. Будемо йти різними шляхами і, можливо, підготуємо проєкт рішення про звернення Київради до Верховної Ради щодо внесення змін у закон про регулювання містобудування. Щоб для будівництва шкіл і садків не треба було обов’язково затверджувати ДПТ. Це те, що необхідно киянам.
Крім того, докладатиму максимум зусиль, щоб почав реалізовуватися проєкт парку навколо озера Жандарка, який би став окрасою Дарницького району. Вже є проєкт з комплексної очистки і розчистки озера, кілька років тому для зручності мешканців побудовано міст. Замовником робіт спочатку було КП «Плесо». Потім у КМДА прийняли рішення про передачу функцій замовника іншому КП, яке за два роки повинно було зробити корегування проєкту і оцінку впливу на навколишнє середовище. Але нічого не зроблено, тому зараз йде процес повернення цього проєкту до «Плеса».
Сподіваюся, що на 2022 рік буде закладено фінансування на початок проєкту розчистки озера Жандарка. Озеро джерельне. Але під час будівництва «Позняки-2» в озеро скинули багато будівельних матеріалів. І воно дуже засмічене. Щороку ми там робимо очистку, зариблення, по кілька разів проводимо толоки навколо озера. Це тимчасові заходи. Взагалі це комплексний і важкий проєкт. Поетапно ми йдемо до своєї мети.
І, звичайно, працюємо далі над всіма поточними питаннями киян.
Автор — Інна Жолобович