«За нового президента будуть нові «любі друзі»: чому Зеленський тримається за Єрмака

1 грудня в Україні почнеться безстрокова акція з вимогою імпічменту президента Володимира Зеленського. 21 листопада, у восьму річницю початку Революції гідності, під його офісом у Києві відбувся мітинг щодо Вагнергейту. Перед тим учасники «Руху опору капітуляції» та представники партії «Демократична сокира» вивісили банер із надписом «Брехня принижує захистимо гідність» і зображенням Зеленського та керівника його Офісу Андрія Єрмака на майдані Незалежності. Оголосили вимогу звільнити останнього, інакше через 10 днів вимагатимуть відставки глави держави. У п’ятницю на прес марафоні Зеленський заявив, що лишить Єрмака, бо «дуже потужна людина».Розповів, ніби на 1 грудня готують державний переворот і до нього причетний олігарх Рінат Ахметов. На це виділять 1 млрд грн. Сам найбагатший українець назвав це «брехнею».

17 листопада міжнародні розслідувачі Bellingcat розповіли про зрив спецоперації «Авеню». Українська розвідка рік готувала затримання 28 російських найманців з угруповання Вагнера, які воювали на Донбасі. На всіх етапах доповідали Володимиру Зеленському. Коли дійшли до завершального, у президента нібито не було часу зустрітися із керівництвом розвідників. Їх прийняв Єрмак. Попросив відкласти спецоперацію. В результаті вона провалилася, злочинці повернулися до Росії.

запитала в експертів про можливі політичні наслідки Вагнергейту: чи пожертвує Зеленський Єрмаком? Чи переросте протест у масштабний? На скільки вірогідні дострокові парламентські чи президентські вибори?

Георгій Чижов, керівник громадської організації Центр сприяння реформам:

— 1 грудня Банкова встоїть. Протест не стане таким потужним, щоб міг усіх знести. Прийде невелика кількість активістів. Поки що це досить маргінальний «двіж».

Проблема ще й у тому, що Зеленський через відео звертається до українців, але їх у відповідь не чує. Відсутній зворотній зв’язок. Президент сидить у «теплій ванні». Якщо чує щось неприємне, то думає, що то каверзи противників.

Очевидно, Зеленський не готовий позбутися Єрмака. Не піде на поступки. Довіряє главі свого Офісу. Це помітно. Плюс не має на лаві запасних рівноцінної фігури, аби могла впоратися. Але пожертвує Єрмаком десь через декілька місяців. Може, побачимо почесну відставку Єрмак відійде в тінь. Його замінить хтось відомий у публічному просторі. І не такий токсичний.

Володимир Воля, експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики:

— Акції з приводу Вагнергейту не стануть масштабними. Президентські вибори 2019-го стали вибором між тими, хто торгували трагедією і тими, хто торгував злою іронією. Перемогли останні. Суспільство втомилося і не підтримає протести, що асоціює зі старими політиками.

Було б логічно замінити Єрмака. З точки зору політтехнології, збільшення токсичності Єрмака, як персони, передається президентові. Але в Зеленського небагато варіантів знайти заміну. Там не просто кадровий голод, а кадрова катастрофа. Влада капсулювалася сама в собі з січня минулого року. Набрали своїх, чужих намагаються уникати чи брати дуже слухняних і некомпетентних.

Зеленський не відмовляється від Єрмака в силу кадрової політики і обставин. Під президентом є адміністративна вертикаль і на вершині цієї піраміди сидить глава його Офісу. На ньому все замкнене. Він архітектор всієї моделі. Є гарантом того, що вона функціонуватиме далі. Якщо знайдуть заміну, відбудеться суттєва перебудова владної піраміди.

Єрмак відповідає за мінські угоди, Донбас, зовнішню політику. Фактично виконує функції віцепрезидента. Якщо не знайдеться рівноцінна заміна з точки зору управлінських якостей, це означатиме ослаблення президента.

Щоб оновитися і перезавантажитися, можуть Єрмака лишити менеджером, але закинуть на його посаду стратега з новим баченням внутрішньої і зовнішньої політики. Розділять функції адміністратора та ідеолога.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Агент Росії управляє Україною» — Зеленському влаштували комфортну зустріч із пресою

Олег Рибачук, голова Центру спільних дій:

— Президент не має права делегувати голові свого Офісу власні повноваження, бо ми його не обирали. Але так ставалося і раніше. Віктор Балога (глава Секретаріату президента 20062009 років. -) говорив: «Ющенко це я». Ця система за Зеленського досягла апофеозу. Через настрій Єрмака можуть зняти прем’єра чи міністра.

Ми добре навчилися викидати владу. Але жодного разу не зіграли на випередження. Система нас переграє. Уявімо, немає Зеленського і глави його Офісу. Які пропозиції? Аваков фотографується з Комаровським та Гордоном, із бутафорською зброєю ось вам якісь обличчя. Вони сумарно мають рейтинг. У них є лайки, фоловери, впізнаваність. І що вони чи хтось інший пропонують як альтернативу? Яке у них бачення країни?

Опозиція не пропонує альтернативи. Бо кожен із її лідерів нишком бачить себе президентом і хоче робити те саме. Навіщо щось міняти? Робитиму що хочу, і за це нічого не буде. Не виходимо з цього кола.

Маємо безнадійно хвору систему влади. У росіян — це двоголовий півень, а в нас — двоголовий гетьман. Країною керують із двох центрів з Офісу президента і з Кабміну. Інститут президента фактично заважає управлінню державою. За нового президента будуть нові єрмаки і «любі друзі».

Треба міняти модель управління державою на парламентську республіку. Тоді уряд підзвітний парламенту і прем’єрів можна міняти хоч кожні три місяці. А в нас імпічмент жодного разу не спрацював. Так виписаний закон, що й не спрацює. Тому й маємо терпіти п’ять років. Через два розчаровуємося і далі президент доходить до кінця терміну, як кульгава качка.

Нам треба вести дискусію про систему управління і зміну Конституції. Має бути всенародно обраний президент, але він не лізе у виконавчу владу. Не може давати доручень прем’єру, формувати наглядові ради. Він може розпустити парламент, але не має бути центром влади.

Треба розписати повноваження Офісу президента. Піде Єрмак, Зеленський підбере нового дружбана. Тільки він обирає на цю посаду і делегує, що хоче. Ми мали шість президентів, а проблеми були ті самі: «любі друзі», невластиві повноваження, контроль над урядом, корупція. Бо ніхто не сміє вимагати звітності від глави держави. Зараз довели цю ситуацію до абсурду.