Зеленський три роки будує «Країну мрії». На кого робить ставку

25 січня президент Володимир Зеленський святкує день народження. Главі держави виповнюється 44 роки. Цього дня, 2019-го він подав документи у Центральну виборчу комісію, щоб балотуватися на головну посаду держави.

Програму назвав «Країна мрії».

«Це країна мрій, яку ми бачимо. Ми повинні жити в іншій країні, Україні без корупції, корупціонерів, проблем, у демократичній країні, цілій країні від Донбасу до Криму», сказав тоді майбутній глава держави.

Зараз рейтинг Володимира Зеленського похитнувся. Між ним і його попередником, п’ятим президентом Петром Порошенком 2,6% різниці, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, яке провели 20-21 січня. За Зеленського проголосували б б 23,5% серед тих, хто визначився з вибором. За Порошенка — 20,9%. Під час опитування у грудні за Зеленського проголосували б 26,2%, за Порошенка — 16,7% опитаних.

74,3% респондентів вважають, що Україна рухається у неправильному напрямку, а 10% у правильному, свідчать дані опитування КМІС.

Як команда Зеленського завойовує аудиторію і чому робить ставку на молодь — у матеріалі.

У соцмережах активно діють групи, орієнтовані на підлітків і користувачів до 25 років. Створюють ролики про ідеального президента накладають відео на популярні пісні. Популяризують президентську пару і окремо саму першу леді Олену Зеленську.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений 💚ФАН-АКК ВЛАДИМИРА ЗЕЛЕНСКОГО💚 (@zelenskiy.mood)

У коментарях на такі пости люди активно реагують. Пишуть слова підтримки: «Спасибо Вам что Вы с нами», «Найкращий дипломат це наша перша леді», «Очень оригинальные и не повторимые», «Наша гордость, надежда, опора!!!».

Віталій Бала, політтехнолог:

«Офіс президента робить хаотичні рухи та заяви. Вони акцентують свою комунікацію на молодій аудиторії, тому що згідно соціології за них готові голосувати переважно саме молоді люди. В Офісі намагаються достукатися до них через зрозумілу комунікацію. Наскільки це вдається — питання. Якщо ситуація погіршуватиметься, то більшість людей виїжджатиме. І голоси за владу вони вже не віддадуть. Громадяни стають біднішими. Понад 70 відсотків кажуть, що країна рухається не в тому напрямку. У команді Зеленського не можуть і не відповідають викликам, які стоять перед країною. Чого варті лише канікули понад місяць, коли всі нам кажуть про війська на наших кордонах. Весь світ стояв на вухах. Це демонструє, що у владі знаходяться абсолютно некомпетентні люди. Молоді не люблять старих політиків. Але ці також нічого не показали нового, стало ще гірше. Перспектив, що Зеленський знову стане президентом, не бачу. З кожним днем у нього рейтинг все менший і менший. Навіть ставка на молодь не дозволить у нинішній ситуації виграти вибори. Влада довела ситуацію до загальнонаціональної кризи. І подолати її не зможе. Як мінімум, треба дочасні парламентські вибори. Щоб це були не випадкові люди, які тиснуть на кнопки. Тоді, може, почнуть розробляти якісь конкретні плани до дій. У всіх напрямках зараз проблеми».

Вадим Васютинський, політичний психолог:

«Якщо говорити про вплив команди Зеленського на молодь, то він розповсюджується на тих, хто тяжіє до такої інформації. Тих, хто готовий сприймати Зеленського як позитивного персонажа у нашій політиці. На такому рівні оточення президента досягає очікуваного ефекту. Ті, кому Зеленський противний, не ходять по сторінках глави держави. У той же час їм видається, що вплив йде на все суспільство. Це призводить до сегментації українців їх поділили на аудиторії. Ми говоримо про ту частину молоді, яка щиро ангажується у такі фангрупи. Не думаю, що конкретно це несе небезпеку. Вона в іншому якщо політична сила веде нас не туди, то чим більше людей до неї доєднується, то ситуація в країні ставатиме гіршою. Але робити однозначний висновок не можна.

2019-го було загальне піднесення. Ентузіазм, що «Зробимо їх разом!». Це захоплювало багатьох когось менше, когось більше. Люди втягуються у це, зокрема, через фанклуби у соцмережах. Другий чинник випливає із першого коли ти публічно оголосив про свої погляди, маєш відстоювати їх. Це таке собі правило соціального зобов’язання. Чим більше на тебе тиснуть, тим більше ти заглиблюєшся у політичний табір. У ситуації загостреного вибору одні об’єднуються навколо Порошенка, інші навколо Зеленського, і так далі. Відбувається поляризація суспільства. У більш спокійний період настрої більш помірковані. Ядерний електорат у політиків невеликий, більшість вагається за кого голосувати. А у часи напруження люди активно розсуваються по різних позиціях.

Поляризація означає, що люди шукають рішення. Це добре. Але проблема в тому, що люди ворогують між собою. Має бути реакції держави, якщо бачить, що хтось працює над поляризацією суспільства».