«Жлоби призначили себе елітою і хочуть закріпити диктатуру» — Павло Жебрівський

70 відсотків прокурорів, СБУшників, поліцейських, суддів готові чесно служити громадянам, третину треба вигнати чи посадити, говорить в інтерв’ю Павло Жебрівський. Був головою антикорупційного управління Генеральної прокуратури 2015-го, головою Донецької обласної військово-цивільної адміністрації у 2015-2018 роках, аудитором Національного антикорупційного бюро, народним депутатом трьох скликань парламенту. Зараз є президентом «Бойового братерства України».

Секретар РНБО Олексій Данілов вважає, що Україні потрібен перехід із парламентсько-президентської республіки на «жорстку президентську». Мовляв, тоді є відповідальна людина, яка розуміє на що йде і заради чого. Погоджуєтесь?

— Є три ключових форми управління держави: парламентська республіка, парламентсько-президентська і парламентська. Українці є демократичними людьми з ключовою цінністю — прагненням волі. Але на час війни вони завжди обирали гетьмана — того, хто давав раду. На сьогодні система управління в Україні називається «абракадабра». Незрозуміло, хто і за що відповідає. Є фіґляр (блазень -), маріонетка, яку посунули на позицію президента. Є люди, які маніпулюють ним.

Йдеться про главу Офісу президента Андрія Єрмака?

— Єрмак людина, через яку маніпулюють Зеленським з Московії. Є парламент і так звана монобільшість. Де платять гроші в конвертах, які витягують із «Великого будівництва». Так приймають будь-які закони. «Слуга» Олександр Корнієнко сказав: «Ми призначили нову еліту». Він не дурень. Не може не розуміти, що еліту не призначають. Той, хто відносить себе до неї, повинен відповідати певним критеріям. Значок народного депутата на піджаку не робить тебе політиком. Політик це відповідальність.

У суспільстві є запит на «сильну руку»?

— Данілов виступає за жорстку президентську республіку. Це можливо лише за однієї умови: коли паралельно формується система противаг і стримувань. Поки маємо секретарку Зеленського Єрмака, який фактично виконує роль прем’єр-міністра. І маємо порожні аватарки у Кабміні на чолі зі Шмигалем. Вони просто освячують документи своїми підписами. Особисто віддані Зеленському, прогнозовані. Як бонус мають можливість заробити. Пристойна людина не піде під такі умови.

Як противаги узурпації мають бути дієві інститути: незалежні судова й законодавча гілки влади. Є модель Сполучених Штатів Америки, коли кожні два роки змінюється третина складу Конгресу і Сенату. У нас п’ять років законодавчого органу забагато. Бо настрої суспільства вже змінилися після останніх парламентських виборів.

Те, що пропонує секретар РНБО узурпація влади. А далі це диктатура. В Україні це буде клоунська диктатура. По факту вже її маємо, хочуть закріпити де-юре. Зараз керують державою жлоби, які призначили себе елітою.

Україна це будинок. Фундамент це цінності. Стіни до чого йдемо, яка в нас національна ідея?

Які виклики стоять перед Україною?

— Їх три. Перший — закінчити війну. Петро Порошенко запустив тезу, що можемо вирішити її лише політико-дипломатичним шляхом. Простою мовою це означало, що Байден, Меркель, Макрон мали за нас порішати з Путіним, аби той забрався геть. Це страусина позиція. Таку ж лінію продовжує і Зеленський.

Другий виклик корупція. Кожен українець категорично проти неї, але про всяк випадок хоче, щоб усе вирішив кум. Для покарання корупціонерів створили Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Національне антикорупційне бюро. Є ще Держбюро розслідувань, Служба безпеки, поліція. Але найчастіше ці органи паразитують і самі заробляють на корупціонерах. Для боротьби з корупцією мають бути виписані правила і їх повинні дотримуватися. Розробили систему Prozorro, але її навчилися обходити. Прописують так тендери, що виграти можуть тільки певні компанії. Це стало фіговим листком. Має бути відповідальність чиновника. Треба перейти з дозвільної на заявочну систему ведення бізнесу. На сьогодні боротьба з корупцією провалена.

Третій виклик бідність. Колись була така депутатка Катерина Ващук. Протягом десяти років виходила на трибуну і казала: «Село гине!». Жодної концепції з відродження і розвитку сільських територій ні вона, ні її соратники не запропонували. Сьогодні нова влада проливає крокодилячі сльози, що українці бідні. А завдання перед нею — створити клас заможних українців.

За нинішніх обставин це реально?

— Звичайно. Грошей у світі достатньо. Інвестиційний потенціал українців оцінюю мінімум у 300 мільярдів доларів. Приблизно 8,5 мільйонів українців працюють за кордоном. Кожен четвертий заробив і відклав мінімум 100 тисяч доларів. Їдемо по Закарпаттю бачимо будиночки по 1,5-2 мільйона. По Тернопільщині, Івано-Франківщині купили по дві три квартири і здають. Не від доброго життя. Не знають, куди інвестувати зароблені кошти. Виходить десь 200 мільярдів доларів від заробітчан. Плюс достатньо коштів у частини людей, які живуть і працюють тут. Є підприємства, які мають прибутки і готові інвестувати в розвиток.

Що зробити, щоб ці гроші не боялися вкладати в розвиток країни?

— Навести порядок. Друге справедливий суд. 70 відсотків прокурорів, СБУшників, поліцейських, суддів при заданому алгоритмі готові чесно служити громадянам. Третина покидьки, яких треба вигнати чи посадити.

Чи потрібні нам іноземні інвестиції? Так, але за декількох умов. Щоб зарплати були не менше тисячі доларів. Тоді приходьте і будуйте. Друге виробництво має бути екологічним. Бажано з технологічними проривами. Сьогодні можна заробити профіт в Україні рази в три більший, ніж у Німеччині. Це все можливо при справедливому суді і рівних правилах гри.

Інше питання формування класу заможних. На Донеччині впровадив проєкт «Український донецький куркуль». Тим, хто воював, переселенцям і нормальним українцям, на створення бізнесу видавали гранти до 500 тисяч гривень. Половину брали з обласного бюджету, а другу з органів місцевого самоврядування. За три роки все окуповувалося — гроші повертали у вигляді податків. І ці люди ставали заможними. Вони ніколи не поїдуть підтирати дупи італійцям, а захищатимуть свою землю. Наприклад, Сергій Севериденко. Хлопець їздив на заробітки в Італію. Коли почалася війна, воював. Під Костянтинівкою в селі Іванопіль мав невеличке господарство, розводив курей. Зараз уже має 100 кіз, еко-ферму, робить крафтові сири, ковбаси, шинки. У нього працюють півтора десятки людей. Анна Петриченко була головою асоціації «Український донецький куркуль», поставила швейні машинки в Бахмуті. Отримали грант і створили кластер легкої промисловості. Шили маски, халати. Зі 186 запущених «куркулів» лише три закрилися. Всі інші розвиваються. Цей досвід можна застосувати по всій Україні.

Хто мав би це запустити?

— У чинної влади немає розуміння цього. За історію незалежності ми мали шість президентів. Українцем був лише один Віктор Ющенко. Всі інші в міру своїх можливостей якось керували країною. Але серед них не було жодного лідера нації. Потрібен той, хто показуватиме дорогу куди йдемо, як, для чого. У Чехії був Вацлав Гавел, для Польщі Павло-Іоанн II. Але потенціал цих країн на порядок нижчий, ніж наш. На чолі України має бути людина, яка хоче увійти в історію, шалено любить країну, готова жертвувати життям, здоров’ям заради неї.

Хтось із військових?

— Військо сьогодні є зрізом суспільства. От скільки падлюк серед українців, стільки ж і там. Хоча більшість із них набагато жертовніші за цивільних. Але країною мають управляти останні.

За опитуваннями Зеленський продовжує лідирувати і має найбільше шансів вдруге обратися президентом.

— Він веде до знищення інституціональності. Це ключова його провина. Сьогодні прокуратури як органу немає. Генпрокурор залежна від маріонетки Зеленського. Немає СБУ. Є фрукт, якого називають Баканов. Немає справедливого суду. А це стрижень, на якому формується держава.

Головним своїм завданням на посаді Зеленський називав закінчення війни. Як це зробити?

— Навести порядок у країні, формувати інституціональність, збільшити ВВП. Зеленський каже губернаторам будувати заводи. Ідіот, «нью совок». Маємо надати можливості українцям, а заводи вони збудують самі.

Паралельно має бути формування модернізованої, мотивованої і навченої української армії. І після цього — коротка мілітарна операція спецпризначенців зі звільнення окупованих територій. Таку 2015 року ми готували по Горлівці. У «Бойовому братерстві України» є полковник із позивним Хмара, який разом із генералом Збройних сил Сергієм Кривоносом підготували її. Я з цією пропозицією підходив до президента Порошенка, то він мене послав займатися господарництвом. За п’ять днів ми б звільнили Донбас. Але для початку маємо навести порядок в країні. У нас буде шалена підтримка Заходу й ракети, які можуть дістати Кремля. Тоді за п’ять-шість днів легко звільняється окупована територія.

Якщо сьогодні робити мілітарну операцію, отримаємо від кацапів повний відлуп. Якщо ж все вирішимо, ще 5-6 років на колишніх тимчасово окупованих територіях мають бути військово-цивільні адміністрації, дерашизація і тоді вибори.

Скільки часу треба, аби навести лад в країні?

— При нормальній владі вистачить два роки. За Зеленського це нереально. Якщо архітектору, який живе в бараку, поставити завдання спроектувати палац, то він побудує величезний барак. Якщо людину з шоу-бізнесу поставити на чолі країни, то робитиме всеукраїнське шоу. У нас специфічний народ. Думають, якщо обрати боксера мером Києва і сфотографуватися з ним це класно. Тому і маємо те, що Хрещатик перетворився на Троєщину, а не навпаки. Як казав Макіавеллі, кожен народ заслуговує на своїх правителів. Тому це наша відповідальність.

Закон про олігархів початок закручування гайок?

— Сьогодні це боротьба з неугодними олігархами. Був у одного мера, який обрався за підтримки «блазнів». Кажу: «Твої статки оцінюють у 100 мільйонів доларів, маєш кілька сайтів, невеличкий місцевий канал. Тебе можна призначити олігархом». А от Пінчука чи Коломойського можна до них не віднести. Оте, що роблять у РНБО злочин. Це перевищення службових повноважень. Ті, хто попав під санкції і є платоспроможними, виграють колись в Євросуді з прав людини і платники податків заплатять за злочини, скоєні тими, хто входить у РНБО.

Шоу з олігархами подобаються українцям. Але якщо влада так діятиме, може бути державний переворот. Цим скористається Московія.

Є червоні лінії, які переходить влада?

— Ключове спроба демонтажу держави. Це йде поступово: нівелюються один за одним різні органи. Що рятує українців? Анархізм. В 1920-х роках минулого століття кожен четвертий світовий анархіст знаходився в Україні. Це український архетип. Щоб влада не заважала. «Я все зроблю сам, поділюся з тобою, тільки не лізь». Це рятувало при Януковичу, зараз при Зеленському. Українець — досить специфічна істота. Прагне успіху. Якщо для цього треба бути падлюкою, то буде найбільшою. Але якщо будуть правила для успіху, за якими треба бути чемними, то чемнішого за українця не знайдеш. Цей наш архетип за правильно визначеного напрямку може зробити країну центром всесвіту. За нормального руху за п’ять років як мінімум стала б центром Східної Європи.

Росія наполягає на поверненні окупованих територій Донецької та Луганської областей Україні на власних умовах. Водночас планує у 2022-2024 роках витратити на їх інтеграцію до свого складу 900 млрд руб. — близько $12 млрд. Роздала понад 600 тис. своїх паспортів жителям регіону станом на липень. Яка кінцева мета Путіна?

— Російська імперія без України неможлива. Московії не потрібна територія чи природній ресурс. Треба ключове людський потенціал. Боротьба іде за це. Джохар Дудаєв казав, що Московія як імперія закінчиться, коли зійде сонце України. Як тільки українці вернуться до своєї прадавньої батьківщини, то московити залишаться ні з чим. Розваляться. Боротьба Путіна іде не за Донбас, а за упокорення України.

Чи вдалося Кремлю остаточно промити мізки жителям окупованих територій?

— Ні. Вони все більше розуміють, що в Україні можуть зреалізуватися. Коли працював керівником військово-цивільної адміністрації, приїхав у Зайцеве. Половину його контролюємо ми, а другу — ОРДЛО. Зібралися люди. Кричать: то те не так, то се. Я в запалі кажу: «Що це ви наслухалися московського телебачення?». Підходить жінка й говорить: «Я вчителька, патріот України. Освічена, дивлюся українське телебачення. Бачу як один депутат заїхав генералові у вухо, другий ухопив за яйця прем’єра і виніс з трибуни. То чим мені пишатися?». Все одно їм краще жити з українцями, ніж під московським копитом. Як тільки зійдеться бажання жити в колі однодумців із правильним напрямком влади це зробить політичну націю. Матимемо неймовірний стрибок. Переконаний, що мілітарною операцією повернемо Донбас, через деякий час Крим. Вернуться в лоно України Ростовщина, Кубанщина, Воронежчина. 10-20 років і Україна стане великою.

Президент говорить, що у разі провалу переговорів винесуть на референдум питання про «стіну» на Донбасі повне розірвання відносин.

— Уже прем’єр Яценюк будував стіну. Толку жодного. Показуй, що де українець, там щастя. Тоді стіну можна буде будувати біля московського Кремля.Зеленський і мільярд дерев обіцяв посадити. Натомість 1,4 мільйона тисяч кубів вирізали і продали. До нього нічого не прилипає. Поки що. У вересні 2013 року у мене в кабінеті сиділи Володимир Філенко і Тарас Стецьків. Говорили, що протестні настрої малі. Розуміли, що Янукович багатіє і якщо роздасть по 100 доларів, то легко ще раз стане президентом. Думали вже будувати криївки і схрони. А через два місяці почався Майдан. Зараз іде процес накопичення. Потім рвоне. Зеленський скільки завгодно може марити про другий термін. Може його отримати тільки у в’язниці. Відповість по «вагнерівцях» за державну зраду, по РНБО за перевищення влади. Оцінюю як прокурор. Як мінімум порушив п’ять статей Кримінального кодексу. Перевірять і «Велике будівництво», допуск певних людей до державної таємниці. Наскільки знаю, то довго Єрмак мав доступ до таємних документів, на що не мав права. При тому він їх дивився і візував.

Досі у нас жоден президент не пішов проти свого попередника

— Чому не садять? Бо збираються робити те саме. Чому тим, хто поза владою, не подобається Зеленський? Бо хочуть робити те ж тільки самі. Не збираються будувати справжню Україну.